Ресурсів — на трильйон

Американські геологи виявили в Афганістані колосальні родовища металів. Проведене за радянськими картами дослідження було найбільшим і найдокладнішим у історії Афганістану.

Вартість корисних копалин, знайдених службою гео­логії, геодезії та картографії США разом із представниками Пентагону, оцінюється не менш ніж у $1 трлн. Ідеться тільки про запаси, виявлені під час останньої експедиції, — загальні запаси мінеральних ресурсів Афганістану ще належить оцінити.

Серед знахідок американських геологів — найбільші родовища заліза, міді, ніобію, кобальту, золота, молібдену та рідкісноземельних металів. Найбільший інтерес  становлять саме останні — попит на літій демонструє стабільне зростання за рахунок усе ширшого його використання в усіх галузях промисловості. За словами голови центрального командування США генерала ­Девіда Петреуса, експорт рідкісноземельних металів може зробити Афганістан «літієвою» Саудівською Аравією. Тільки за попередніми даними розміри таких родовищ у Афганістані вчені порівнюють із покладами цієї сировини в Болівії, яка має сьогодні найбільші його запаси.

Цікава історія відкриття покладів. У 2004 році американські геологи, направлені у Афганістан за прог­рамою допомоги, виявили в архівах геологічного відомства в Кабулі старі геологічні карти. Ці карти  складені радянськими експертами ще під час війни в Афганістані 1979—1989 років і залишилися після виведення із країни радянського контингенту. Використовуючи їх, американці провели повітряну розвідку  копалин за допомогою  сучасного гравітаційного та магнітного вимірювального обладнання, облетівши понад 70% території країни.

Звичайно, освоїти знайдені ресурси буде нелегко.­ ­У країні триває війна, і навіть у контрольованих урядом регіонах інфраструктура в жалюгідному стані. Афганістан не має досвіду промислового видобутку корисних копалин. Зараз там діють тільки невеликі кустарні рудники, де майже не використовується сучасна техніка. Є і проблеми юридичного характеру: у країні недавно ухвалений закон про гірничу промисловість, написаний за експертної підтримки Світового банку, однак багато фахівців сумніваються у можливості його практичного застосування. Крім того, чиновники міністерства гірничодобувної промисловості Афганістану в останні роки були учасниками відразу декількох гучних корупційних скандалів, пов’язаних із передачею прав на розроблення родовищ.

Утім, трильйон доларів — більш ніж достатній стимул для світового бізнесу. Крім американських компаній, інтерес до афганських родовищ висловив також Китай, який недавно виграв права на розроблення мідного родовища в місті Айнак. Успішне освоєння природних ресурсів може змінити ­економіку країни, ВНП якої зараз становить ­лише $12 млрд.

Iван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

Закінчив факультет електроніки «Київського політехнічного інституту» з дипломом «фахівця з експлуатації телекомунікаційного устаткування». З тих пір захоплюється не тільки експлуатацією різноманітних гаджетів, але і описом своїх вражень від цього процесу.

У «УТГ» керує молодим відділом інформаційних технологій, забезпечуючи наповнення газети свіжими відомостями про кілобіти, мегагерци і гігафлопси. Разом з авторами, шукає відповіді на найважливіші питання сучасності: у кого менше відстань між транзисторами і більше нанотехнологій на один долар інвестицій; як часто добрі бізнес-ангели відвідують українськи стартапи; який тренд буде модним в Мережі завтра; чи прискорять роботу планшета стрази від «Swarovski».

Автор щотижневої колонки про розпили і відкати інновації і нанотехнології.

You may also like...