Ядерне майбутнє української науки

У Харкові побудують «прообраз» безпечного ядерного реактора. Про це повідомив генеральний директор Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» Іван Неклюдов, коментуючи результати візиту в Харків представницької делегації американських урядовців і фахівців-атомників  на чолі із заступником державного секретаря США Деніелом Расселом.

Візит був присвячений  наміченому на 4—5 липня приїзду в Київ держсекретаря США Хілларі Клінтон і технічним питанням здійс­нення домовленостей між президентами США та України в ядерній сфері на саміті у Вашингтоні.

Результат цих домовленостей, де Україна зобов’язалася відмовитися від запасів високо­збагаченого урану (близько 90 кг, з яких 80% зберігається в ННЦ «ХФТІ»), був неоднозначно сприйнятий фахівцями й громадськістю.

Одні експерти вважають, що Україна не повинна нічого віддавати, інші ставляться до питання з гумором, глузуючи з «антитерористичної спрямованості» цього кроку, на якій акцентують увагу  американські партнери: «У США, певне, думають, що Бен Ладен вискочить із харківського лісопарку й за допомогою зброї заволодіє ураном…».

Але більшість учених-фізиків, у тому числі керівники ННЦ «ХФТІ», не бачать у тому, що відбувається, особливої проблеми, оскільки Україна давно вже обрала без’ядерний статус. Для наукових же потреб можна успішно  використовувати низькозбагачений уран.

І все-таки, що наша країна одержить натомість? Передбачається, що американські та українські вчені спільно розроблять і побудують сучасну установку, яку можна буде використовувати в ядерній енергетиці та медицині. На це потрібно від двох до чотирьох років і кілька десятків мільйонів доларів. Поки йдеться про спільне фінансування.

— За допомогою американської сторони ми зуміємо побудувати нову установку, нове джерело так званого підкритичного складання, що стане прообразом найбезпечнішого ядерного реактора майбутнього, — упевнений академік Іван Неклюдов.

Джерело нейтронів, яке ґрунтується на підкритичному складанні, широко використовуватиметься для вирішення найрізноманітніших наукових завдань — від фундаментальних досліджень у ядерній енергетиці та матеріалознавстві до одержання майже всіх видів медичних ізотопів. Сьогодні їх для медичних і наукових потреб Україна змушена купувати в Польщі та Узбекистані. Із реалізацією проекту ми зможемо їх не тільки виробляти, а й продавати за кордон. Поки таку кількість видів ізотопів здатні випускати лише Сполучені Штати.

До того ж у Харкові з’явиться можливість для розвитку ядерної медицини, за допомогою якої провадиться діагностика та лікування­ безлічі складних захворювань. Зараз в Україні немає центру ядерної ­медицини, хоча у світі­ їх ­досить ­багато. На етапі будівництва два ­таких об’єкти — у Києві та Донецьку, ­а після запуску нової установки­ центр можна буде відкрити й у Харкові.

Офіційно

Володимир Семиноженко
Віце-прем’єр-міністр України, академік

— Домовленості, досягнуті Бараком Обамою й Віктором­ ­Януковичем на саміті у Вашингтоні, відповідають сучасним науковим тенденціям. Нові покоління ядерних реакторів мають бути екологічно безпечнішими й працювати на підкритичному низькозбагаченому паливі. Навчити ­супроводжувати нові технологічні процеси, бути технологічно грамотними в цьому покликані такі дослідні установки, розробка яких уже давно фінансується США.

Так званий проект підкритичного складання, який повинні реалізувати в Харківському фізико-технічному інституті, саме й спрямований на те, що коли ми переходитимемо на нове покоління реакторів, то зможемо їх технологічно супроводжувати. З огляду на наукові досягнення Україна залишається ядерною державою, володіючи найсучаснішими ядерними технологіями та використовуючи їх для мирних потреб. Про це свідчить той факт, що уряд ухвалив рішення про добудування ще двох атомних енергоблоків. Ми збільшуємо свою енергетичну міць і свої економічні можливості, зокрема, за рахунок зовнішніх інвестицій.