Усевидюще око залізниць

«Укрзалізниця» впроваджує GPS-навігацію для відстеження переміщень дефектоскопістів.

Після того  як використання GPS-наві­гації з комерційною метою поширилося на автотранспорті, черга дійшла й до залізниці. В «Укрзалізниці» мають намір поставити GPS-навігатори на службу підприємствам шляхового господарства. Вони контролюватимуть переміщення дефектоскопічних візків. Налагоджує систему, певне, Беніш-GPS — українська філія транснаціональної компанії «Беніш-групп».

Необхідність у такій модерні­зації постала давно. Щороку на залізницях фіксувалися випадки травматизму дефектоскопістів, які виконували роботи на коліях не за графіком попереджень. Зараз проконтролювати те, що працівники обстежать колію саме в цьому місці й зараз, фактично неможливо. Вони можуть відмітитися в диспетчера, але на ділянці не з’явитися, а вийти, наприклад, у туманну погоду, коли машиністи не попереджені про те, що на конкретному відрізку колії працює дефекто­скопічний візок.

Це, звичайно, питання дисципліни. Але ще один «стимулювальний чинник» шляховикам у будь-якому разі не зашкодить. Оснащення дефектоскопістів GPS-навігаторами дозволить у режимі реального часу відслідковувати їхнє пересування колією. На екрані комп’ютера відображається карта залізниць, на якій червоною крапкою відзначене положення візка. Тому легко можна перевірити, коли і яку ділянку колії було обстежено фахівцем.

Навігатори, як обіцяє фірма-підрядник, дають змогу підтримувати оперативний зв’язок — модуль приладу здатний працювати в режимі звичайного мобільного телефона. Під час обстеження колії дефекто­скопіст може зателефонувати й доповісти про виявлені несправності дорожнього полотна. При цьому диспетчер відразу побачить, де саме стався збій.

Як це працює

«Укрзалізниця» уже сформулювала декілька технічних вимог, яким повинна відповідати система. На електронній карті кожну колію позначать окремо. Крім того, вона повинна визначати точне місцезнаходження дефектоскопіста. Зараз над цим працює «Беніш-GPS». Як удалося з’ясувати, це підприємство поки не має електронної карти залізниць необхідного масштабу. Немає її й у самої «Укр­залізниці». Вона має у своєму розпорядженні тільки звичайні паперові карти. Наразі це головна технічна перешкода в реалізації проекту. Але фірма-підрядник обіцяє, що за окрему винагороду із цим завданням упорається.

Принцип роботи навігаційної системи простий. Для визначення тривимірних координат прилад, який видають дефектоскопістові, приймає сигнали як мінімум від чотирьох із 24 супутників GPS, які перебувають на навколоземній орбіті на висоті близько 20 тис. км.
(У березні орбітальна група апаратів GPS була доведена до 31 тис. км.) Місце розташування визначається шляхом вимірювання відстаней до об’єкта від точок із відомими координатами — супутників. Відстань обчислюється за часом затримки поширення сигналу від відправлення його сателітом до прийому антеною GPS-приймача. Інформація про розташування об’єкта  потім передається звичайними каналами стільникового зв’язку на сервер оператора. Там вона обробляється й далі по Інтернету надходить на комп’ютер диспетчера дистанції колії вже у вигляді електронної карти з позначенням спостережувальних пунктів.

Уразливі місця новинки

Недоліків у такої схеми декілька. По-перше, жоден оператор мобільного зв’язку в Україні не має 100-відсот­кового покриття території нашої країни. «Київстар», наприклад, заявляє про 95%.  «Мертвих  зон» особливо багато на перегонах віддалік великих станцій, де дефектоскопісти найчастіше й з’явля­ють­ся. По-друге, необхідно додатково оплачувати послуги мобільного зв’язку (відповідно до умов співробітництва сім-карту для кожного приладу купує замовник, тобто «Укрзалізниця»). А це додаткові витрати. Вихідні дзвінки з навігатора можна робити тільки на п’ять номерів, у той  час як вхідні можуть прийматися з будь-якого номера. Утім, фірма може запропонувати й  більш дорогі варіанти, у які вже включена вартість мобільного зв’язку.

Ціна питання порівняно невелика. Один навігатор коштує близько $200. Тому залізнична компанія сподівається укластися в 300 тис. умовних одиниць. Це мінімальний поріг, який дозволяє обходитися без тендера. За словами головного інженера головкому колії  Василя Яковлева, нова технологія може бути впроваджена вже в другому кварталі нинішнього року. Однак на місцях говорять, що необхідності в цьому нема, оскільки дефектоскопісти й без того сумлінно виконують усі поставлені завдання у відведений для цього час…

До речі, такими послугами користуються компанії з міжнародних автоперевезень. Зараз у більшості хур, які регулярно здійснюють рейси в Західну Європу, є GPS-навігатори. Вони дають точну картину руху автомобілів по всьому континенту. Авто­перевізники вже змогли оцінити комерційну користь цієї технології.