Сланцевий переворот

Нові технології видобутку енергоресурсів докорінно змінюють ситуацію на світовому ринку вуглеводнів.

Імпорт блакитного палива в Україну за минулий рік становив понад $7 млрд. Звичайно, за такого рівня споживання події, що відбуваються на газовому ринку, мають першорядне значення для нашої економіки й політики.

Ринок газу сьогодні — типовий «ринок продавця»: попит значно перевищує пропозицію. Зрозуміло, що продавець може сміливо нав’язувати покупцеві свою ціну та умови поставок товару. Різні заміни природному газу (біогаз, альтернативна енергетика) поки не в змозі помітно вплинути на сформовану систему.

Сланцевий газ може все змінити. Ресурс, який раніше вважався даремним через складнощі й високі витрати його видобутку, завдяки новим технологіям починає витісняти природного «побратима».

Американська історія

Торік США вперше обігнали Російську Федерацію не тільки з видобутку природного газу (642 млрд кубометрів проти 582), а й із його продажу. Це стало можливим саме завдяки сланцевому газу, видобуток якого в США тільки за 2008 рік зріс удвічі. «Сланець» дозволив американцям майже повністю відмовитися від імпорту скрапленого природного газу.

За даними міністерства енергетики США, тільки розвідані запаси цього палива на території країни становлять 3,6 трлн кубометрів, при цьому загальний обсяг оцінюється в 17,5 трлн кубометрів (для порівняння: запаси найбільшого в Європі Астраханського газоконденсатного родовища становлять приблизно 2,5 трлн кубо­метрів). Щороку обсяг розвіданих запасів збільшується за рахунок нових родовищ. На думку деяких американських аналітиків, до 2020 року половина газу, виробленого в країнах Північної Америки, добуватиметься зі сланцевих порід. Переконливості прогнозу додає й те, що аналогічні розробки вже почалися в Канаді, де недавно також виявили кілька великих родовищ.

Технології

Першу комерційну свердловину в сланцевих пластах пробурено в 1821 ро­ці «батьком сланцевого газу» Вільямом Хартом у м. Фредонія, штат Нью-Йорк. Однак промисловці швидко втратили інтерес до сланців, які відрізняються щільністю й низькою пористістю, а газ залягає в невеликих ізольованих «кишенях». Щоб добути його, треба бурити безліч свердловин, кожна з яких дасть лише дуже невеликий обсяг коштовного ресурсу.

Інтерес до нетрадиційного енергоносія спалахнув у США в сімдесяті роки минулого століття, коли загострилася проблема енергетичної безпеки. Результатом розвідницьких геологічних робіт були чотири найбільші сланцеві структури, багаті на природний газ. Але через падіння цін на нафту у вісімдесятих роках розробки відповідних технологій були згорнуті.

Промисловий видобуток сланцевого газу надалі вели кілька невеликих компаній, найактивнішою з яких була Chesapeake Energy (сьогодні — на другому місці в США за обсягами видобутку). Споживання газу в США збільшувалося, і фахівці компанії запропонували використовувати для сланцевих порід технології спрямованого (горизонтального) буріння й гідророзриву пласта, розроблені ще десятиліття тому.

За спрямованого буріння бур входить у пласт під кутом у 90°, а потім поступово відхиляється від вертикального напрямку й рухається паралельно земній поверхні. Це дозволяє збільшити площу пласта, охоплювану однією свердловиною. На момент розробки технологія спрямованого буріння була дуже дорогою, але в дев’яностих роках витрати вдалося значно знизити завдяки використанню нових методів і матеріалів.

Суть методу гідророзриву полягає у створенні високопровідної тріщини в цільовому пласті для забезпечення припливу флюїду, що видобувається (у цьому випадку — сланцевого газу). У горизонтальну свердловину під тиском накачують суміш із піску, води й спеціальних хімікалій, що руйнує перегородки газових «кишень», дозволяючи уникнути буріння десятків «одноразових» вертикальних свердловин. Для максимального ефекту перед гідророзривом провадиться тривимірне сейсмічне моделювання.

Дешевий газ для всіх

Компанії поступово накопичували досвід, удосконалювали методики видобутку й модернізували застосовуване обладнання. І от у 2008 році в галузі стався справжній прорив. Лише за рік видобуток сланцевого газу збільшився на 71%, склавши 10% від загального обсягу видобутку газу.

Прорив стався завдяки падінню витрат до розмірів, порівнянних із фінансовими вкладеннями при видобутку газу із традиційних родовищ. За заявою компанії Chesapeake Energy, її витрати на видобуток становлять у середньому $100 за тисячу кубометрів газу. Видобуток традиційного блакитного палива, як правило, коштує трохи менше. Однак  собівартість природного газу, який видобувається у звичайний спосіб, передбачає також витрати на транспортування до споживача, зокрема на утримання дорогих газотранспортних систем. У той же час багато великих сланцевих родовищ розташовані безпосередньо на території країн-споживачів.

У будь-якому разі наявність великих запасів сланцевого газу встановлює верхню планку ціни на природний газ. Адже за зростання ціни за кубометр імпортного енергоресурсу вище рівня в $120—150 вигідніше відмовитися від закупівель і розробляти сланцеві родовища. А за даними Міжнародного енергетичного агентства, світові запаси сланцевого газу сягають 456 трлн кубометрів. І це консервативна оцінка. Керівник департаменту наф­товидобутку Техаського університету Стефен Холдич уважає, що з появою нових технологій запаси палива, які технічно можна видобути з надр, треба збільшити в 9 разів. Якщо він має рацію, то природного газу у світі в кілька разів більше, ніж вугілля, і на найближче тисячоріччя його резерви невичерпні.

Поклади сланцю, з якого можна добувати газ, досить великі. Крім США, їх відкрито в Австралії, Китаї, декількох країнах Західної Європи, Польщі та Україні.

Оцінку газосланцевого потенціалу нашої країни ще тільки належить зробити. А от Польща може стати великим постачальником газу для Європи й повністю задовольнити власні потреби в паливі вже найближчим часом. У північних і центральних районах країни залягає близько 1,36 трлн кубометрів газу, розробку яких американська компанія ConocoPhillips почне вже в травні цього року. Якщо оцінюваний потенціал Польщі буде підтверджено, загальні запаси газу в ЄС зростуть відразу на 47%.

Поява на ринку великих обсягів сланцевого газу вперше за багато років може зрушити баланс у бік знач­ного збільшення пропозиції. На думку Тома Дрисколла з британського інвестиційного банку Barclays Capital, ринку потрібно не менше 20 років, щоб знову досягти рівноваги. Для нашої країни це може стати шансом позбутися енергетичної залежності й розвивати економіку без урахування інтересів його постачальників.

Думка експерта

Володимир Саприкін
Директор енергетичних програм Центру Разумкова

— Видобуток сланцевого газу вже вплинув на ринок США, де майже цілком відмовилися від закупівель скрапленого природного газу, — він перейшов до інших покупців, у тому числі й до європейських, за зниженою ціною. У свою чергу дешевий скраплений газ зменшив ціни на блакитне паливо взагалі. У Європі трубопровідний газ (наприклад російський) почав поступатися своїми позиціями. Норвегія та Алжир пом’якшили умови поставок у Європу. Під цим тиском Росія була змушена вдатися до поступок. «Газ­пром» звільнив 15% природного газу від цінової прив’язки до нафти й зменшив обсяги обов’язкового відбору цього енергоресурсу для Туреччини та Словаччини.

Однак про вплив сланцевого газу, який видобувається в Європі, на регіональний ринок говорити зарано — жодного кубометра поки не видобуто. Зараз тільки ведуться розвідувальні й підготовчі роботи. Перспективи є, але детальні прогнози робити поки передчасно.

Офіційно

Прес-служба ДК «Укргазвидобуток»

«Зараз наша компанія не видобуває природний газ зі сланцевих порід. І ми не виняток. В Україні близько 20 газодобувних компаній, з яких 4 — державні, решта — приватні, і жодна з них не розробляє сланцевий газ. Теоретично можуть існувати плани з освоєння сланцевих родовищ, однак сьогодні це справа далекого майбутнього. Оцінювати перспективи українського сланцю як потенційного джерела природного газу ще зарано».

Iван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

Закінчив факультет електроніки «Київського політехнічного інституту» з дипломом «фахівця з експлуатації телекомунікаційного устаткування». З тих пір захоплюється не тільки експлуатацією різноманітних гаджетів, але і описом своїх вражень від цього процесу.

У «УТГ» керує молодим відділом інформаційних технологій, забезпечуючи наповнення газети свіжими відомостями про кілобіти, мегагерци і гігафлопси. Разом з авторами, шукає відповіді на найважливіші питання сучасності: у кого менше відстань між транзисторами і більше нанотехнологій на один долар інвестицій; як часто добрі бізнес-ангели відвідують українськи стартапи; який тренд буде модним в Мережі завтра; чи прискорять роботу планшета стрази від «Swarovski».

Автор щотижневої колонки про розпили і відкати інновації і нанотехнології.

You may also like...