Пілот помиляється лише раз…
Слідство не виявило технічних несправностей у літака польського президента, який розбився 10 квітня поблизу російського військового аеродрому «Смоленськ-Північний». Україна вживає додаткових заходів безпеки на аеродромах. На модернізацію літаків, навіть урядових, банально не вистачає коштів.
Помилка пілотів?
Наразі основною версією причини катастрофи Ту-154М, під час якої загинули президент Польщі Лех Качиньський, його дружина й військові та державні діячі, які супроводжували його, уважають помилку екіпажу. Про туман російський Гідрометцентр повідомляв ще напередодні трагедії. Через погану видимість (не більше 100—150 м) і несприятливі метеоумови екіпажу кілька разів пропонувалося перевести літак у горизонтальний політ і здійснити посадку на одному із запасних аеродромів у Мінську або Вітебську. Однак пілоти не виконали інструкції диспетчера військового аеродрому й вирішили зайти на посадку, що, за інформацією слідчого комітету при прокуратурі РФ, підтверджується вилученими аудіозаписами переговорів.
Заяви російських чиновників дозволяють відновити картину того, що сталося. На відстані 1,5 км екіпаж літака збільшив вертикальну швидкість зниження, почавши сідати нижче від лінії глісади. Цієї миті диспетчер передав пілотові рекомендацію відмовитися від посадки, що було проігноровано. Літак ішов нижче від установленої мінімальної висоти й ударився об дерево висотою вісім метрів, хоча на той час мав бути на відстані від землі в шістдесят метрів. Траєкторія руху авіалайнера показує відхилення від установленого курсу також за шириною, не менш як на 150 метрів.
На думку багатьох фахівців, свою роль відіграв і військовий статус аеродрому «Смоленськ-Північний». Військове радіонавігаційне та метеорологічне обладнання могло не відповідати стандартам для цивільних аеропортів. Крім того, невідомо, у якому стані воно було й коли проходило останню перевірку, з огляду на те, що авіаполк, який базувався тут, був розформований у жовтні 2009 року. На аеродромі також було відсутнє «світлове поле» — система вогнів, орієнтуючись за якою пілот потрапляє на злітно-посадкову смугу.
Остаточно підтвердити або спростувати версію про допущену екіпажем помилку зможуть дані двох бортових самописів. Вони ж дозволять дати відповідь на запитання, що стало причиною таких, а не інших, дій екіпажу. Обидва «чорних ящики», мовний і параметричний, уже доставлені в спеціальну лабораторію Міждержавного авіаційного комітету. За даними МАК, стан приладів задовільний і дозволяє проводити детальну розшифровку та аналіз всієї інформації про політ та роботи обладнання літака на момент катастрофи. Хоча після розкриття реєстратора параметричної інформації виявлено, що стрічка перебуває на котушках, але вийшла зі стрічкопротягувального механізму, можливо, унаслідок удару. Генпрокурор Польщі Анджей Шеремет заявив, що, проаналізувавши записи «чорних ящиків» Ту-154, російські й польські експерти спробують виявити загальний тон переговорів, щоб установити, «чи були якісь пропозиції пілотам».
Попередній аналіз показує, що технічних проблем з літаком не було.
Кабмін все одно літатиме
Катастрофа викликала зрозумілий резонанс у країнах Східної Європи, де широко використовуються Ту-154. Першими відреагували в Україні, де експлуатується, у тому числі для урядових потреб, велика кількість літаків цієї моделі. Міністр транспорту та зв’язку Костянтин Єфименко розпорядився посилити безпеку в аеропортах України. Насамперед це стосується вильотів і посадок повітряних суден цивільної авіації. Також будуть проведені додаткові позачергові перевірки технічного стану всіх літаків з українською реєстрацією. Суб’єктам авіаційної діяльності доручено посилити контроль над радіотехнічними засобами навігації та метеоспостереження.
Не залишилося поза увагою й питання про необхідність заміни або модернізації урядових літаків. Сьогодні в авіапарку вищого ешелону країни їх п’ять. Два лайнери вітчизняного виробництва з 30-літнім стажем, які вичерпали свій ресурс, підлягають негайному списанню. Ще один стоїть «на приколі», очікуючи запчастини для ремонту. У державіакомпанії «Україна», яка забезпечує перельоти вищих посадових осіб, є ще Airbus A-319, який коштував держскарбниці $68 млн. (Зауважимо, що керівники багатьох країн використовують для перельотів літаки із солідним стажем).
Позицію влади із цього приводу висловив перший віце-прем’єр Андрій Клюєв: «Їх, звичайно, давно час міняти, але в нас криза в країні, тому це питання треба розглянути, але після того, як наша країна вийде із кризи».
У Болгарії вирішили не наслідувати приклад українських колег, заборонивши польоти президентського Ту-154 до з’ясування причин аварії під Смоленськом.
Довідка «УТГ»
Літак Ту-154М, у якому загинула політична й духовна еліта Польщі, випущений 1990 року самарським заводом «Авіакор». Торік він проходив третій ремонт на заводі-виробнику, який передбачав капітальний ремонт всіх чотирьох двоконтурних турбореактивних двигунів Д-30КУ. Також було встановлено сучасне пілотажно-навігаційне обладнання P-RNAV. На той час літак налітав близько 5000 годин і зробив 1823 посадки, що для машин його класу небагато. Польські льотчики оцінили його стан як «відмінний». Наступний ремонт був запланований на 2015 рік.
Літак Ту-154 і його модифікації були наймасовішими реактивними пасажирськими авіалайнерами в СРСР і широко експлуатуються на території Східної Європи. З початку дев’яностих років «тушки» поступово заміняються на більш сучасні Boeing 737 і Airbus A320. З 2006-го польоти Ту-154 (крім Ту-154М) у ЄС заборонені. З 935 літаків цієї моделі 68 було втрачено, переважно через технічні неполадки або помилки екіпажу.
