Дві «сушки» для льотчиків
Наказом міністра оборони України на озброєння армії прийнято навчально-бойовий літак Су-25УБМ1 і бойовий Су-25М1. Як здається — трохи зарано…
Питання відновлення парку не тільки штурмовиків, а й усіх бойових і навчально-бойових літаків (у ВПС 208 одиниць у шести бригадах, плюс 4 літаки в складі авіації ВМС ЗС України) дуже нагальне вже не перший рік. Однак на те, що саме взяли на озброєння ВПС України, варто подивитися уважніше.
Появу модернізованого навчально-бойового штурмовика Су-25УБМ у Росії визнали своєчасною, однак саме цей варіант викликав суперечки щодо його необхідності. У той же час, на відміну від України, Росія мала можливість за останні 20 років перевірити в реальних конфліктах широкий спектр озброєнь. Що ж до штурмовиків Су-25 у базовій моделі — «класичного» представника тактичної авіації як у Росії, так і в багатьох країнах колишнього СРСР, у тому числі в Україні, то російські авіатори переконані: це машина вчорашнього дня (попри всі її переваги).
Торік головком Військово-повітряних сил РФ генерал-полковник Олександр Зелін заявив про інтенсивне переозброєння та повне відновлення застарілого авіапарку російських ВПС. За його словами, аналіз підсумків війни 2008 року в Південній Осетії змусив прискорити модернізацію штурмовиків Су-25: вони настільки застаріли, що застосування їх у сучасній війні є небезпечним навіть для своїх військ. Замінити ці літаки у військах мають оновлені версії Су-25СМ і двомісні Су-25УБМ.
Утім, заміна штурмовиків у російських ВПС — лише частина масштабної програми переозброєння військової авіації Росії, виконувати яку військове керівництво РФ намагається незважаючи на кризу й далекий від ідеалу стан економіки країни. У рамках Російської державної програми розвитку озброєнь на 2007–2015 роки (ДВО-2015) у найближчому майбутньому прискориться модернізація всього парку винищувачів.
Комплексна програма переозброєння ВПС не обмежується тактичною авіацією. І це зрозуміло: на думку російських експертів, парк військово-транспортної авіації зносився ще більше. Тому в найближчому майбутньому такі «старожили», як Ан-22, Ан-12, Ан-26 будуть виведені зі складу російських ВПС, а військово-транспортні Іл-76 (до речі, основа аналогічної авіації і в Україні, але в нас, на відміну від сусідів, без найближчої перспективи заміни) замінять модернізованим Іл-76МД-90А. У той же час, як і раніше, виконуватимуть завдання у російських ВПС українські Ан-124, парк яких може бути навіть збільшений.
Що ж до нових зразків, то у війська вже постачають фронтові бомбардувальники Су-34, які незабаром повністю замінять Су-24. Стосовно перспективних проектів російське керівництво офіційно заявило, що літак розроблення дослідно-конструкторського бюро Сухого п’ятого покоління (Т-50), який здійснив перший політ 29 січня 2010 року, може бути взято на озброєння вже 2013 року.
Для порівняння, за минулий рік у ВПС України з усіх «нововведень» модернізовано лише 2 винищувачі МіГ-29 і велися роботи з удосконалення навчальних літаків Л-39. Державна програма розвитку техніки та озброєння ВР України хронічно зривається через недофінансування.
Однак повернімося до штурмовиків. Як заявив торік (за підсумками розпіареного російськими ЗМІ авіасалону МАКС-2009) усе той же головком ВПС генерал-полковник Олександр Зелін, Су-25 становитимуть основу штурмової авіації Росії ще багато років.
У принципі, головком ВПС лише повторив слова виробників. Президент НВК «Штурмовики Сухого» Володимир Бабак розповідав, що сьогодні підприємство подовжує ресурс Су-25 до 2500 годин при середньому наробітку стройових одномісних літаків 800—850 годин, але реально можна ще подовжити ресурс Су-25 до 4 тис. годин. На його думку, вони експлуатуватимуться ще років п’ятдесят. Щодо модернізованого навчально-бойового варіанта Су-25УБМ Бабак відзначив: «міністр оборони підписав рішення про серійний випуск цих літаків, однак головком ВПС не вважає за доцільне застосування двомісних штурмовиків на полі бою».
Таким чином, якщо з приводу модернізації штурмовика Су-25 усе зрозуміло (а саме — у Росії на нього роблять ставку на перспективу), то щодо варіанта Су-25УМБ, взятого зараз на озброєння ВПС України, одностайної думки немає. Тобто міністр оборони РФ підписав рішення про серійний випуск цих літаків, хоча головком ВПС «не вважає за доцільне застосування двомісних штурмовиків на полі бою».
Випробування підхльоснула війна
Цей варіант модернізації, представлений ще 2007 року, відрізняється здатністю ефективно виконувати бойові операції в будь-який час доби й за будь-яких погодних умов майже в автоматизованому режимі.
У листопаді 2007 року міністерство промисловості і торгівлі РФ провело в Улан-Уде нараду щодо можливості початку серійного випуску двох модифікацій штурмовиків «Сухого» — Су-25УБМ і Су-25ТМ, де була ухвалена програма з реалізації проекту. У березні 2008-го науково-виробничий концерн «Штурмовики Сухого» провів наземне випробування двигунів першого дослідного Су-25УБМ. Із цього почався цикл державних випробувань перспективного російського літака. А 11 грудня 2008 року авіазавод в Улан-Уде уже почав літні випробування. Тоді ж міністерство оборони РФ заявило, що вивчає можливість закупівлі партії літаків Су-25УБМ.
Випробування підхльоснула грузино-російська війна — було вирішено, що цей літак потрібний.
Попередній висновок дозволив почати випуск дослідної партії штурмовиків. Президент НВК «Штурмовики Сухого» Володимир Бабак заявив, що завершити державні спільні випробування Су-25УБМ планується в першій половині 2011 року. Серійне виробництво цього літака також призначили на 2011 рік.
Учитися краще на чужих помилках
Поки в Росії закінчується повний цикл випробувань і готується серійне виробництво Су-25УБМ, в Україні його вже взяли на озброєння. При тому, що, як ми вже відзначали, представники найвищого російського військового керівництва не одностайні в думці про необхідність концепції застосування цієї машини. З одного боку, дійсно, катастрофічний стан парку бойових літаків ВПС України змушує вживати екстрених заходів. Але, з іншого — в українських Збройних Сил однаково немає коштів на закупівлю цих машин зараз. Беручи ж їх сьогодні на озброєння, українські військові льотчики заздалегідь «прирікають» себе на придбання Су-25УБМ у перспективі, коли будуть гроші. То може, розумніше було б почекати, а рішення ухвалити вже виходячи з досвіду експлуатації цієї машини в російських ВПС? На жаль, Міноборони України своїх мотивів не пояснює.
Довідка «УТГ»
Свого часу штурмовик Су-25 уважався одним із кращих у світі. За період його бойового застосування в Афганістані виконано близько 60 тис. бойових вильотів, утрачено 33 літаки, тобто на один збитий літак припадало 2800 годин нальоту. Перші Су-25 з авіаційного заводу в Тбілісі почали надходити в стройові частини ВПС СРСР у квітні 1981 р., а вже в червні вони пройшли бойове хрещення в Афганістані. У 1985 р. був розроблений навчально-бойовий варіант Су-25УБ, через два роки його почав робити авіаційний завод в Улан-Уде. Серійний випуск Су-25 завершився в 1992 р. За неофіційними даними, загалом було випущено близько 700 літаків усіх модифікацій. Су-25 поставлялися в багато країн світу.
У 1999 році почалися роботи з модернізації літака. У підсумку з’явився Су-25СМ із істотно розширеними бойовими можливостями. При цьому НВК «Штурмовики Сухого» дотримувався концепції «просто–точно–ефективно — недорого». Сьогодні модернізацію робить 121-й авіаремонтний завод у Кубинці одночасно з ремонтом стройових машин.
Двомісний навчально-бойовий літак Су-25УБМ1 призначений для забезпечення льотно-тактичної підготовки пілотів у бойових підрозділах, а також для поліпшення бойової ефективності, експлуатаційно-технічних характеристик і системи обслуговування літака Су-25УБ за рахунок підвищення точності визначення місця розташування, висоти та швидкості польоту літака, застосування цифрових алгоритмів роботи прицілу. Літак Су-25УБМ1 є модернізованим за першим варіантом серійним літаком Су-25УБ з новим і доробленим обладнанням, призначеним для досягнення підвищення точності застосування бомбардувального, ракетного та артилерійського озброєння літака тощо. Силова установка складається з двох двигунів Р-95Ш тягою по 4100 кг кожен. Максимальна злітна маса літака становить 17,9 т. Маса бойового навантаження — 4,4 т. Максимальна швидкість — 950 км/год. Перегінна дальність — 1800 км.
Максимальна висота польоту літака — 7000 м, практична дальність польоту — 890 км, максимальна швидкість горизонтального польоту на висоті 200 м — 980 км/год. Екіпаж складається з двох людей.
