Інновація як двигун регіону або чим Крим збирається бути схожим на Ахен

В умовах глобальних процесів світової економіки не тільки окремі країни змушені боротися за своє виживання: жорстка конкуренція спускається на рівень порівняно невеликих територій, наприклад українських областей.

Як Крим може стати успішним на тлі суперництва між сусідніми з Україною країнами чорноморського басейну і яка роль інновацій у досягненні цієї мети?

Ці питання експерти обговорювали на міжнародній конференції «Роль інновацій у підвищенні конкурентоспроможності регіонів», що відбулася в автономії. На форумі виступили провідні українські та закордонні експерти. Останні поділилися європейським досвідом створення успішного регіону.

Так, пан Вольфганг Веддеркопф, міжнародний експерт із питань інноваційного розвитку, директор консалтингової компанії «Регіономіка» (Берлін–Москва), розповів про створення інноваційної платформи в німецькому Ахені.

Колись великий гірничодобувний регіон із безліччю старих промислових підприємств раптом опинився без діла. Тоді спеціально для нього розробили стратегію, у рамках якої регіон може успішно розвиватися й конкурувати в майбутньому. Без ілюзій експерти зважили всі переваги й недоліки Ахена й вирішили розвивати тільки ті галузі, у яких можна домогтися найкращого результату. Наприклад, ця частина Німеччини перебуває в самому серці Європи, отже, має дуже вигідне географічне положення. Саме тому Ахен став частиною європейської високошвидкісної залізничної мережі.

Зауважу, в аналогічному,­ може, навіть більш вигідному, географічному положенні перебуває й Кримський півострів. Та головне, що спорудження своєї інноваційної платформи в Ахені почали з об’єднання провідних гравців — науки й бізнесу. У регіоні працює один із найбільших у Європі технічних університетів — Рейнсько-Вестфальський (40 тис. студентів). Німці­ вирішили, що нерозумно вчити студентів у своєму регіоні й відпускати в інші землі або навіть за кордон. Нехай працюють на місцеву економіку, тут створюють власні компанії й нові робочі місця!

Тому почалося зміцнення передових науково-дослідних установ, що залучило в регіон великі технологічно орієнтовані виробничі компанії — «Мітсубісі», «Еріксон», «Форд» та інші. Сьогодні ці фірми з успіхом використовують місцеву наукову мережу Ахена, у результаті чого регіон посів близькі до лідерських позиції з основних напрямів прикладних технологій — медицина, нано- і біотехнології, механотроніка, автомобілебудування. За кілька років створили 15 технологічних центрів і 11 бізнес-інкубаторів.

Але найцікавіше, що тепер автори нових розробок просто зі студентської лави можуть не тільки реалізувати власні ідеї, а й закласти підвалини справи всього свого життя. При Рейнсько-Вестфальському технічному університеті працює вчена комісія, яка досліджує нову розробку студента й дає свій авторитетний висновок. Цікаво, що найголовніше питання в цій оцінці — не гучне відкриття для всієї світової науки, а чи буде майбутній проект економічно успішним. Із цим фактично готовим бізнес-планом, складеним не боязкою студентською рукою, а ґрунтовною вченою практикою, автор іде в банк і одержує кредит.

Ще один експерт радить ученим і студентам не замахуватися на винаходи століття. Говард Окман зі США рекомендує: «Учені, будьте скромнішими! Не думайте, що для того, щоб претендувати на нововведення, ви маєте винайти iPad, черговий унікальний металевий сплав або ліки від раку. Знання й можливості, якими ви вже володієте, можуть бути дуже прибутковими, якщо правильна компанія забезпечить правильне застосування в правильний час».

Заокеанський експерт навіть навів приклад дуже успішної низькотехнологічної інновації. Металеві морські контейнери винайшли ще 1920 року, а почали використовувати з комерційною метою тільки через 30 років завдяки американській компанії, що домоглася змін у законодавстві. Радикально нова модель транспортування морських вантажів стала справжньою інновацією,­ а не просто великою металевою коробкою: витрати праці скоротилися на 95%, а видатки — на 60%. Мабуть, морський контейнер більше вплинув на світову торгівлю, ніж СОТ і всі пакти про вільну зовнішню торгівлю разом.

Зв’язані агентством

Зв’язати регіональну інноваційну систему в єдине ціле, об’єднати людей із різних сфер — авторів ідей і бізнесменів — однією метою, зробити регіон сильнішим — завдання важке і підвладне тільки агентствам регіонального розвитку. У Криму ініціатором створення такої служби стала місцева влада.

І міжнародні експерти нічого поганого в цьому факті не бачать. «Європейська практика свідчить, що провідником такого процесу має стати орган, який безпосередньо пов’язаний із державою, але перебуває поза системою державного керування як такий. Саме в цьому випадку забезпечується безпосередній доступ до органів влади, з одного боку, і приваблива для бізнесу прозорість і демократичність процесу — з іншого, — уважає Вольфганг Веддеркопф. — Агентство регіонального розвитку АРК є невід’ємною ланкою інноваційного розвитку Криму. Воно цілком може стати тим ядром, навколо якого розвиватиметься процес упровадження інновацій у автономії».

Власне, конференція «Роль інновацій у підвищенні конкурентоспроможності регіонів» і була скликана з метою заявити про існування кримського агентства. «Щоб представники бізнесу й науки зрозуміли, куди йти зі своїми проблемами, — говорить директор Агентства регіонального розвитку АРК Олексій Стародубов. — Зараз ми проводимо інтенсивну роботу зі створення в Криму ефективної платформи інноваційного розвитку. У жовтні почалася розробка «Стратегії інноваційного розвитку», поки єдиної в Україні. На цей час сформовано робочу групу, збалансовану за представництвом усіх зацікавлених сторін — бізнесу, влади, наукових установ і вищих навчальних закладів. Ми готуємо  конкретні рекомендації з формування регіональної інноваційної політики, запропонуємо пілотні проекти, які мають швидко й переконливо продемонструвати результативність інноваційного розвитку, щоб мотивувати зацікавлені сторони до подальшої роботи».

В інноваційне майбутнє «південної експериментальної площадки» України, якій нинішня влада приділяє досить багато уваги, вірять і в Республіканському комітеті з палива, енергетики та інноваційної політики. «Крим завдяки своєму геополітичному положенню й стратегічній важливості просто мусить бути на передньому краї у розв’язанні інноваційних завдань. Тільки впровадження інновацій дозволить Криму лідирувати в конкуренції регіонів і забезпечить реальне зростання кримської економіки», — упевнений голова рескомітету Ігор Зосимов.

Позаду всіх?

Інновації — це процес перетворення ідей на цінності. За даними директора центру «Харківські технології» Інни Гагауз, за останні 10 років чисельність працівників інноваційної сфери в США й у Західній Європі зросла вдвічі, а в Південно-Східній Азії — учетверо. В Україні за цей же час їхня кількість скоротилася в 3,3 раза. Крім того, у 3,5 раза знизилася чисельність дослідників у галузі технічних наук, у 14 разів — освоєння нової техніки.

Статистика для бізнесу, як і для науки, невтішна. З умов для підприємництва ми посідаємо 152-ге місце у світі (із 183 країн), із податкової політики — 181-ше, а з економічних свобод — 162-ге.

Залишається сподіватися, що кримський експеримент буде вдалим і не менш перспективні інноваційні площадки з’являться в інших областях України.

Компенсації для інновацій

Республіканський комітет­ АРК із палива, енергетики та інноваційної політики ініціює виділення з місцевого бюджету на 2012 рік 10 млн грн для часткової компенсації процентних ставок із кредитів промисловим підприємствам, що реалізують інвестиційні та інноваційні проекти. Уже складено список щасливчиків. До нього ввійшли 4 проекти у сфері нафтогазового комплексу та електроенергетики, 5 — у сфері промисловості й 19 — у галузі альтернативної енергетики.

Довідка «УТГ»

Агентство регіонального розвитку Криму створене Радою Міністрів АРК як єдиний координатор інвестиційної діяльності на території півострова. Ідею підтримали Європейський Союз і Програма розвитку ООН, які визначили кримське агентство як пілотний проект у сфері ефективного регіонального розвитку в Україні.

У Європі перші агентства регіонального розвитку зробили відчутний внесок у пожвавлення місцевих економік, уражених кризою. Вони допомогли розв’язувати проблеми безробіття, створення та підтримки малого бізнесу, упровадження планів для ефективного використання місцевих ресурсів.