Окуляри або, у крайньому разі, смартфон, додадуть реальності відсутніх барв
Технології доповненої реальності інтенсивно розвиваються, поступово входячи в усі сфери життя.
Уявіть: ви як турист приїжджаєте в незнайоме місто, про яке прагнете дізнатися якнайбільше. Для цього ви просто надягаєте спеціальні окуляри й вирушаєте на прогулянку. На скляних дисплеях відображатиметься вся необхідна інформація — історія будинку, на який ви зараз дивитесь, маршрут автобуса, який проїжджає повз вас, найзручніший шлях до найближчого супермаркету. Інформація ця доповнюється голосовими повідомленнями. Ви можете випитувати в диво-окулярів будь-які подробиці, роблячи це голосом, а не за допомогою якихось додаткових маніпуляторів…
На жаль, таких чудових окулярів поки ще нема. Але за сучасного розвитку технологій можна припустити, що щось подібне з’явиться найближчим часом, може, навіть протягом цього десятиліття. Усе необхідне для такого гаджета вже є. Залишилося тільки «відполірувати» наявні технології й зробити їх доступнішими для пересічного користувача. Більш того, учені впевнені, що можна буде обійтися навіть контактними лінзами.
Серед власників сучасних смартфонів уже досить популярні додатки доповненої реальності, які дозволяють відображати на екрані пристрою реальний світ, накладаючи на нього різноманітну інформацію. Найчастіше це ігри, персонажі яких ніби існують навколо вас, наприклад, вискакують із дверей або ховаються під столами.
Однак поступово з’являються й більш корисні пристрої на зразок браузера Layar для iOS і Android, що повідомляють інформацію про навколишню дійсність. Ви «оглядаєте» околиці (очима служить камера смартфона), одержуючи на екрані пристрою інформацію на зразок подробиць про визначні пам’ятки, ресторани тощо. Сучасні технології вже дозволяють впізнавати також і людей — відкрита особиста інформація береться з Facebook або з якого-небудь іншого подібного ресурсу.
Звичайно, сам смартфон не в змозі аналізувати навколишній світ. Але з розвитком швидкісних мобільних мереж цього й не треба — уся інформація надходить на віддалений сервер, з якого й даються необхідні відповіді.
У доповненій реальності Layar усе ще дуже багато прогалин. Адже інформація не береться нізвідки — її поступово доповнюють зацікавлені люди. Це справжній рай для рекламістів, які можуть розміщати на тлі реального світу різні пропозиції, на кшталт того, що цей будинок продається, а в цьому ресторані сьогодні знижки на певні страви (список яких теж можна одержати). Щось подібне було представлено і для інших операційних систем. У випадку з Symbian це додаток Live View. Однак у зв’язку з офіційною смертю цієї ОС майбутнє програми непевне. Можливо, його портують на WindowsPhone.
Отже, що ж таке доповнена реальність? Чіткого визначення нема. Говорячи простою мовою, доповнена реальність (Augmented Reality, AR) — це коли фізичний світ доповнюється всілякими віртуальними об’єктами. Доповнена реальність є одним із видів змішаної реальності (Mixed Reality), що передбачає взаємодію реальності й віртуальності в тому або іншому вигляді. Є ще й доповнена віртуальність, коли у віртуальному світі з’являються реальні об’єкті. Принципи в них однакові, різниця лише в тому, який світ покладено в основу, фізичний чи віртуальний.
Аж ніяк не кожне накладання віртуальних об’єктів можна назвати доповненою реальністю. Мається на увазі, що таке накладання враховує тривимірність нашого світу й все, що відбувається в реальному часі. Тобіас Хеллерер, професор комп’ютерних наук Університету Каліфорнії, уважає доповнену реальність вищим ступенем інтерфейсу взаємодії людини й комп’ютера в епоху, коли інформація стає усе більш застосовною до реального світу. Це початок ери Post-PC, ми поступово відмовляємось від громіздких і незручних десктопів (і навіть ноутбуків), від остаточно застарілих мишей і клавіатур. У новому світі нам не потрібні незграбні маніпулятори, комп’ютери мають вміти самі взаємодіяти з навколишньою дійсністю, бути посередниками між нею й нами.
Не треба думати, що доповнена реальність з’явилася «днями». Її ідею ввів 1990 року Томас Каудел, працівник корпорації Boeing. Він займався розробленням спеціального комп’ютера, що кріпиться до голови й допомагає прокладати надзвичайно складну систему проводів усередині літака. У теорії ж усе з’явилося ще в 60-х роках минулого століття.
Доповнену реальність можна неодноразово зустріти у всіляких фантастичних романах і фільмах, класичним прикладом може бути культовий фільм «Термінатор», першу частину якого знято ще 1984 року. Ідеться про кадри, що зображують погляд на світ «очима» кіборга-вбивці. До речі, «Термінатор» чудово проілюстрував, що найбільш зацікавлені в доповненій реальності саме військові. Воїнам майбутнього знадобляться шоломи, здатні давати хазяїну найрізноманітнішу інформацію. Ведуться активні розробки із впровадження технології в галузі космічних досліджень.
У сучасних бойових літаках і вертольотах часто використовується нашоломна система індикації. Вона дозволяє пілотові одержувати найважливішу інформацію на тлі спостережуваної ним обстановки, не відволікаючись на основну приладову панель. Це дає можливість заощадити дорогоцінні секунди, наприклад, під час маневреного повітряного бою. Також багато таких систем дозволяють робити цілевказ шляхом повороту голови або рухів очних яблук.
У США розроблена й розвивається далі «система імітації бойових умов методом комп’ютерної симуляції». Солдат у віртуальному шоломі з підтримкою цієї технології може коли й де завгодно викликати перед собою карту місцевості, а завдяки алгоритмам прогнозування розташування ворога, що використовує дані про його попередні переміщення, він зможе одержати підказку про те, куди йому краще рухатися й що робити.
Дуже цікавим прикладом є також і повість відомого російського фантаста Євгена Лукіна «Із нами бот». Головний герой отримує мініатюрний комп’ютер (бот), що ґрунтується на принципі доповненої реальності. Надягши контактні лінзи й закріпивши на поясі невелику коробочку, герой може одержувати додаткову інформацію про співрозмовників, гуляти незнайомими районами, не боячись заблукати, і багато чого іншого. Автор не обмежився самими лише допоміжними функціями — за необхідності бот підказує господарю, як краще відповісти на запитання співрозмовника, а то й відповідає за нього сам.
Це вже не просто прошарок між світом і людиною, а щось більше. Цікаво, що повість не здається занадто фантастичною. Вона сприймається скоріше як прогноз недалекого майбутнього. Найзатребуванішою доповнена реальність буде серед рекламних працівників і співробітників індустрії розваг. Утім, чому буде? Технологія вже використовується ними досить часто.
Як приклад можна навести оригінальний рекламний хід мережі піцерій Papa John’s. Після того, як уміст коробки для піци вже з’їли, чому б трохи не розважитися? Покажіть кришку упаковки веб-камері вашого комп’ютера (попередньо зайшовши на зазначений там же сайт) — і вам запропонують покерувати гоночним автомобілем, який немов їде коробкою, відображуваною на екрані. Уздовж дороги, якою ви їдете, щедро розставлені плакати, які рекламують продукцію Papa John’s.
Ще один приклад реклами — ви показуєте сторінку журналу з рекламою веб-камері, і на екрані комп’ютера відображається не тільки ваша рука із друкованою продукцією, а й рекламований предмет, переміщення якого залежить від ваших рухів. Наприклад, у випадку реклами автомобіля це буде тривимірна модель, яка «стоїть» просто на журналі, — ви можете крутити її на всі боки й нахиляти. Це набагато цікавіше звичайної рекламної фотографії.
Таку рекламу вже використовували багато виробників. На сторінці містяться спеціальні мітки (QR-коди), які розпізнає комп’ютер як сигнал до дії. Стане у пригоді доповнена реальність і у створенні упаковок, які щороку стають усе меншими. Навіщо друкувати докладну інформацію про вміст? Просто доповніть упаковку мітками, які «пояснять» смартфону покупця, звідки і яку інформацію треба скачати.
Таке можна використовувати й на виставках, коли на стенді викладаються лише загальні дані, одержати всю інформацію можна за допомогою смартфона. Причому як у випадку з коробкою, так і зі стендом ідеться не просто про скачаний з Інтернету текст. Ніхто не заважає зробити таке — на екрані смартфона ви бачитимете упаковку або стенд, на яких з’являються додаткові зображення й тривимірні об’єкти. У випадку з упаковкою ви зможете подивитися на товар з усіх боків, не виймаючи його з коробки.
Можна навести й деякі досить оригінальні приклади. Так, додаток TieSight (доступний у Mac App store за ціною 1 долар) допоможе вам зав’язати краватку. Стаєте перед веб-камерою, і на екрані вам детально пояснять весь процес. Причому всі дії покажуть просто на вашій шиї. Залишається тільки дотримуватись цих більш ніж наочних покрокових інструкцій. Причому автори врахували й таку важливу дрібницю — ваше зображення на екрані не буде дзеркальним.
Доповнена реальність вплинула й на архітектуру. У Японії зведено будинок, на стінах якого в реальному часі відображаються статуси мешканців у Twitter. Але не буквами, а все тими ж QR-кодами. На перший погляд виходить якийсь хаотичний візерунок. Однак наведіть на будинок смартфон, і зможете одержати додаткову інформацію.
Доповнена реальність — це справжній тренд. Можливості, які обіцяє ця технологія, величезні, тож у найближчі кілька років можна чекати на вибуховий її розвиток. Програм для смартфонів і комп’ютерів уже написано сотні. Більшість із них мають суто розважальний характер. Але є й чимало дуже вдалих і корисних рішень, які доповнять навколишній світ дійсно корисними можливостями.
Що ж до голосового спілкування із пристроєм, описаного в першому абзаці, то й така технологія вже є. Це представлена в iPhone 4S технологія Siri, що дозволяє не просто давати пристрою голосові команди, а буквально спілкуватися з ним, ведучи справжні діалоги. Інтерфейс доповненої реальності можна оснастити ще й механічним впливом, у випадку зі смартфоном це може бути вібрація.
