Атас: УТАС! На шахті « Никанор-Нова» впровадили новітню електронну систему забезпечення безпеки

На Луганщині вперше в Україні працює в керуючому режимі система шахтної безпеки УТАС.

Штучний інтелект, доповнюючи людський розум, відтепер служить головній меті — безпеці праці гірників. На шахті це означає контроль за якісним поєднанням складу повітря, нормальною температурою, вібрацією (якщо працюють водовідливні помпи) і повсякчасне спостереження за поводженням метану.

Погляд на підземелля з домашнього комп’ютера

Площадкою для нововведення став відособлений виробничий підрозділ шахта «Никанор-Нова» державного підприємства «Луганськ­вугілля». Шахту здано в експлуатацію 1999 року. Як кажуть, молодим — новітнє обладнання. Директор шахти Олег Розум, відповідаючи на запитання, чому саме його підприємству випала почесна роль стати першопрохідником в організації безпеки праці гірників, відзначає саме цей чинник:

— У нас нове обладнання. Тож вкладення, потрібні для монтажу системи, не такі великі у порівнянні з іншими такими підприємствами.

Загальна вартість системи УТАС для шахти «Никанор-Нова» — близько 19 млн грн. Це 118 контролерів, 6 блоків керування БМП, 114 датчиків АГК, 329 датчиків фізичних параметрів та інші прилади. Із цього масиву апаратури, що розташована на поверхні й у гірничих виробках, 35 датчиків здійснюють контроль над метаном — головним ворогом шахтаря. Саме ця обставина і визначила вибір шахти для зміни статусу системи УТАС із інформаційної на керуючу — «Никанор-Нова» надкатегорійна з раптових викидів газу й вугільного пилу.

— Тепер на моніторі ми можемо бачити всі процеси, що відбуваються в шахті,­ — рух комбайнів, працездатність прохідницької та іншої техніки, роботу підйомів, стаціонарних установок, — нахвалює УТАС Олег Розум. — Причому контроль можна здійснювати на відстані, і навіть із домашнього комп’ютера. Раніше контролювали в «ручному режимі»: гірничий диспетчер телефонував, цікавився, що і як, чи працює комбайн, і якщо ні, то чому. Зараз людський фактор зведено до мінімуму. І це особливо актуально у випадку перевищення параметрів, установлених правилами техніки безпеки. Система може управляти всім і миттєво відключити напругу, дозволивши вивести людей із небезпечної ділянки. Для нас це дуже важливо, адже абсолютна метанонасиченість шахти — 40,26 кубічного метра газу метану на хвилину, відносна — 46 кубометрів на тонну видобутої продукції.

— Але ж якщо УТАС припиняє роботу шахти, то підприємство зазнає економічних втрат, — провокую співрозмовника, бо знаю, що торік «Никанор-Нова» не дотягла до плану 20 тис. т вугілля.

— Втрати на виробництві неминучі, але правила техніки безпеки нікому не дозволено порушувати. Ми не повинні допускати аварійних ситуацій, а у випадку їхнього виникнення апаратура має спрацювати якнайшвидше. УТАС на нашій шахті відробила в інформаційному режимі два місяці одночасно зі старими системами. Оцінивши всі переваги, ми ухвалили рішення відмовитись від комплексів КАГІ, апаратури АГЗ. Тому сьогодні на шахті зібрався «консиліум» із фахівців, розробників, представників Держгірпромнагляду.

Ми дійсно першопрохідники. Але в майбутньому бачимо перспективу в роботі єдиного центру шахтної безпеки. Адже в межах однієї шахти ми можемо накопичувати спостереження, фіксуючи їх, але для серйозних висновків і узагальнень потрібна статистика й аналіз по всій Україні. Така структура вже створюється на базі експертно-технічного центру в Луганську.

Диспетчер без діла

— Ця система сьогодні представляє найпередовіший напрям техніки безпеки у світі, — заявляє головний співробітник Інституту теле­комунікацій і глобального­ інформаційного простору Національної Академії наук України, доктор наук професор Володимир Захматов. — УТАС створена в Англії, а зараз використовується також на шахтах Австрії, Австралії, Нової Зеландії. Там, де її впроваджено, фактично припинилися великі аварії. Я інспектую систему більше 6 років і можу сказати: добра вона саме тим, що не допускає втручання людини.

Дійсно, саме через горе­звісний людський чинник­ вугільна галузь України зазнавала лиха, особливо влітку цього року. За словами голови Держгірпромнагляду Олександра Хохотви, 70% аварій на луганських шахтах сталися через погану організацію справи. Коли трапилася НП на шахті «Суходільська-Східна», Президент України поставив завдання підвищити рівень техніки безпеки праці на підприємствах. На розширеному засіданні Кабміну йшлося про впровадження систем УТАС і переведення їх у режим керування. Для цього в бюджеті наступного року виділяється близько
150 млн грн.

— Якщо раніше в нас на 31 шахті системи УТАС працювали як інформаційні (тобто видавали певний сигнал, а вже диспетчер вирішував, чи відключати виробничі потужності), то сьогодні ми вперше в Україні запустили керуючу систему УТАС, — говорить О.Хохотва. — Це дозволяє унеможливити неправильні дії персоналу в аварійних ситуаціях. І це дуже важливо, бо останні резонансні аварії свідчать про помилкові рішення людини, а нова система цього не дозволить. У першу чергу обладнанням оснащують шахти, небезпечні раптовими викидами газу й пилу, з особливо складними гірничо-геологічними умовами. По Україні таких 40% (із 256 шахт), переважно в Луганській і Донецькій областях.

Антивмілець

Мабуть, головне в цій роботі, щоб гірники сприймали нову систему не як механізм, що заважає давати обсяги видобутку, а як засіб, що допомагає робити це безаварійно.

Поки «консиліум» радився, розглядаючи особливості функціонування уніфікованої системи автоматичного відключення й контролю працездатності підприємства, з’явилася можливість поспілкуватися з гірниками. Мої співрозмовники — три Сергія — пройшли всі основні шахтні професії й сьогодні «пенсіонерять» на вантажно-розвантажувальних роботах. У кожного за плечима багаторічний стаж, досвід, у тому числі і як «засліпити» датчики.

— І прохідники, і гірники очисного вибою працюють на відрядній оплаті. А автоматичне відключення механізмів загрожує простоєм, отже, і зменшенням зарплати, — пояснюють робітники.

— У шахті змонтовано нову систему УТАС. Її теж можна «засліпити»?

— Узагалі, якщо одна людина щось створила, інша зможе придумати, як це «щось» змінити. Та ми ж розуміємо, що це турбота про нас. Адже зараз на основних професіях працюють наші діти й онуки. Треба, щоб усе було безпечно. І потім, ця система — не те, що було раніше. Тут усе суперскладно.

Гірничий диспетчер шахти Микола Лазаренко, який у цей день чергував біля пульта керування системою УТАС, теж уважає, що обдурити її нашим «умільцям» не вдасться.

— Датчики УТАС настроюються тільки на заводі-виробнику, на відміну від системи КАГІ, — пояснює Микола Григорович.— Тож будь-яку спробу «влізти» у датчик відразу видно на моніторі. До того ж, ведеться запис усього, що відбувається в шахті. І цей запис підлягає вічному зберіганню.