«Стежка» у небі

Єдина в Європі канатна дорога з безопорною ділянкою близько двох кілометрів завдовжки склала іспит на безпеку. Тепер «із чистим сумлінням» вона може возити туристів на мальовниче плато Ай-Петрі.

На висоті 1150 м над рівнем моря (Фото: Сергій Думкевич)

Підйом від середньої станції канатної дороги Місхор—Ай-Петрі на знамените кримське плато триває не більше чотирьох хвилин. Старенький підфарбований вагон рухається зі швидкістю 8 м/с, і коли зверху з’являється інша кабінка, здається, що вона буквально несеться повз вас — наче зустрічне авто на шосе. Кабіна трохи погойдується під час розгону й гальмування, нагадуючи, що цей вид транспорту не твердо стоїть на ногах, а підвішений на залізних тросах на висоті більше тисячі метрів над рівнем моря.

Але боятися тут просто нема коли: довкола, як на долоні, кримське узбережжя, усю цю пишноту хочеться піймати й заховати у файли цифрового фотоапарата. Навіть для кримчан візитівка півострова після багатьох років життя в цій місцині стає грандіозним відкриттям: «Ми навіть не уявляли, що в нас у Криму є таке!».

Найбільш мальовнича в автономії «канатка» відома далеко за її межами, на плато можна почути розмову багатьма мовами світу. Щорічно вона перевозить понад 80 тис. туристів, тому час дізнатися, у якому стані цей екзотичний транспорт. Із розпитами йдемо до його власників.

— Усе гаразд, — запевняє директор ТОВ «Стартінвест» Надія Сванідзе. — Іноді в місті бувають проблеми з енерго­постачанням. На цей випадок у нас передбачені дві електролінії. Якщо одна з них відключається через зовнішні обставини, ми підключаємося до запасної. Крім того, є дизель-генератор, за допомогою якого ми можемо спустити пасажирів, щоправда, трохи повільніше, ніж звичайно. Цього року протягом двох місяців ми проводили планові ремонтні роботи, на які витратили близько 150 тисяч гривень. Замінили тягові канати, які незалежно від зношування ми купуємо раз на 3—4 роки.

Під час щорічної передкурортної перевірки дорогу піддають жорстким випробуванням. Крім роботи двигунів, шківів, роликів опори й іншого обладнання рухомий склад «канатки» випробовують важким вантажем, що рази у два перевищує нормативи. У вагони заносять мішки з піском загальною вагою близько 6,5 тонни.

— Вагон розрахований на одночасне перевезення приблизно 40 дорослих у середньому по 80 кг кожен. Плюс близько двох тонн важить сам вагон, — коментує заступник генерального директора з охорони праці «Стартінвесту» Олексій ­Рульов. — Тобто під час тестів загальне навантаження на канати становить більше 8 тонн. Із цим вантажем кабінка висить півгодини. Потім на динамічних випробуваннях створюються найнесприятливіші умови: вагон розганяють до максимальної швидкості 12 метрів на секунду й на складних ділянках траси перевіряють аварійне гальмування. До речі, канатній дорозі заборонено працювати під час зледеніння тросів і коли швидкість вітру перевищує 20 метрів на секунду.

Найбільший інтерес становить литий несучий трос, який, на відміну від тягових, не змінювали з 1988 року. Канат 46 мм завтовшки австрійського виробництва щорічно проходить дефектоскопію. Цю роботу довіряють тільки іноземній фірмі, яка проводить такі експертизи в усьому світі. Цікаво, що в Радянському Союзі такі канати так і не навчилися виготовляти.

— На одному з радянських підприємств якось спробували випускати канати, ідентичні австрійським, але ними вагони рухалися хвилями, наче по вибоях, — говорить Олексій Рульов.

«Стартінвест» також розробляє проекти нових канатних доріг. Їхнє будівництво можливе в Балаклаві, на Малому маяку й у напрямку на Ластівкове гніздо. Усі вони матимуть підвищені технічні характеристики й довжину від 450 до 1100 м. Однак реалізація цих планів залежить від інвесторів. Поки ближче за всіх до початку будівництва ініціатива ялтинської влади зі спорудження муніципальної канатної дороги — проект у стадії землевідведення.

Щоб трохи розвантажити транспортні потоки міста, траса близько 700 м завдовжки зв’яже тролейбусне кільце з віддаленим мікрорайоном Ялти. Вартість проїзду буде такою ж, як розцінки на маршрутних таксі. Для порівняння: чотирихвилинна поїздка в один кінець на канатній дорозі Місхор—Ай-Петрі коштує 50 грн.

Компетентно

Олег Маєвський
Начальник територіального управління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю

— Дорога в нормальному робочому стані, претензій до неї нема. Загалом під наглядом теруправління перебувають 8 канатних доріг. За останніми даними Кримської державної інспекції промбезпеки й охорони праці в будівництві, котлонагляді й за підйомними спорудами, сім із восьми кримських «канаток» уже відробили нормативний строк експлуатації. Але оскільки щорічно проводяться ремонтні роботи, ми видаємо їм дозволи на подальшу діяльність. Наразі чотири канатні дороги пройшли щорічний технічний огляд і допущені до експлуатації.

Довідка «УТГ»

Канатна дорога Місхор–Ай-Петрі — єдина в Європі,­ де від середньої до верхньої станції (відстань 1870 м) немає жодної опорної вишки. Верхня точка  «канатки» розташована на висоті 1152 м над рівнем моря, кут підйому — 45 градусів, пасажирська кабіна вміщає 35 людей.

You may also like...