Вибух у світі вибухівки

Одна з основних проблем у хімії та технології вибухових речовин — одержання потрібного співвідношення протилежних властивостей.

На сьогодні хіміки синтезували сотні вибухових сполук, але основою індустрії залишається перевірений і дешевий тринітротолуол (ТНТ). «Це жахлива речовина, — говорить хімік Адам Мацгер із Мічиганського університету, — вона не вибухає саме тоді, коли це необхідно». Група Мацгера працює над вивченням властивостей однієї з вибухівок останнього покоління — CL-20. Сполука має дуже велику енергію вибуху й при цьому надзвичайно легко детонує. Для транспортування її поміщають у спеціальний інертний розчин.

Минулого місяця оптимальне рішення вдалося знайти німецьким хімікам, повідомляє Angewandte Chemie International Edition. Основою нової вибухівки є ТНТ, а CL-20 уведений у нього як домішка. Вона показала вдвічі меншу чутливість у порівнянні з CL-20. Перед «роботою» суміш приводять у бойову готовність — нагрівають до 136°С. При цьому компоненти розділяються, і CL-20 відновлює властиву йому високу чутливість.

Поки хіміки експериментують із частками міліграма, спостерігаючи ефектні вибухи, що нагадують, за їхніми словами, мініатюрні кульові блискавки. Про запуск же нової гримучої суміші у виробництво поки говорити рано — треба вивчити ефекти масштабу й скоригувати співвідношення компонентів.