Закатати ракети в асфальт

Павлоградський хімічний завод виконує держпрограми з утилізації твердого ракетного палива самотужки.

Україна закликає інші держави наслідувати її приклад у справі глобального ядерного роззброєння й нерозповсюдження ядерної зброї. У той же час не можна сказати, що всі  зобов’язання в рамках раніше ухвалених програм із роззброєння ми виконуємо чітко й у зазначений термін. Недофінансування з боку держави тільки з програми утилізації ракетного палива від стратегічних ракет МБР РС-22  становить близько 403 млн грн.

Союзні узи

У 1991 році СРСР і США підписали Договір про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Після розпаду Союзу Україна разом із Росією, Білоруссю та Казахстаном оголосила себе правонаступницею раніше взятих зобов’язань, а в 1994-му першою у світі добровільно відмовилася від третього за потужністю ядерного арсеналу. На той час на території держави залишалося 46 міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) і 8,5 ракетних комплектів, що підлягали складанню.

Для утилізації твердого ракетного палива (ТРП) були ухвалені Комплексна програма поетапного скорочення та ліквідації бойових ракетних комплексів МБР РС-22 (1997 р.) і Програма­ утилізації ТРП МБР РС-22 (2003 р).­ США підписали з Україною декілька договорів із надання матеріальної, технічної та консультаційної допомоги в організації знищення стратегічного ядерного озброєння.

Роботи з утилізації ракетного пали­ва покладали на підприємства Націо­нального космічного агентства Укра­їни.­ Основною площадкою для будів­ництва виробничих потужностей,­ зберігання та утилізації ракет було обрано територію держпідприємства «Науково-виробниче об’єднання «Павло­градський хімічний завод» (Дніпропетровська область), де раніше виготовляли ракетне паливо та заповнювали ним двигуни МБР РС-22.

У 2001 році всі ракети розібрали, шахтно-пускові установки  ліквідували — і США в однобічному порядку визнали за можливе вийти зі спільного проекту. Однак багато питань, пов’язаних із ліквідацією ТРП, Україна не змогла вирішити самостійно.

На 2001 рік минули гарантійні терміни зберігання та використання ТРП і ракетних двигунів. ПХЗ до того ж довелося створювати спеціальні умови для зберігання неутилізованого ракетного палива, яке вважається другим за рівнем небезпеки компонентом після ядерної вибухівки.

Дотепер із 163 ракетних двигунів, які містять близько 5 тис. тонн ТРП, у Павлограді утилізовано лише 14 і близько 396 тонн ракетного палива.

«Чорний ящик» для американців

Після зустрічі президентів України­ та США В. Януковича й Б. Обами­ у квітні цього року були досягнуті домовленості про те, що американці знову братимуть участь у проекті. У червні фахівці міноборони США ознайомилися із процесами утилізації ТРП на Павлоградському хімзаводі, а  у вересні на спільній нараді в НКАУ представили своє бачення подальшої участі американської сторони у вирішенні проблем без’ядерного розвитку України. Фактично визначилося третє джерело фінансування  декількох проектів (крім держбюджету й коштів ПХЗ), з’явилися гарантії їхньої реалізації до 2013 року. 

Наші партнери приблизно на 20% збільшують фінансування за «чорним ящиком». Так називається частина спільного проекту, у якій міститься інформація, що є державною таємницею.

— Інформація про деякі процеси, пов’язані з утилізацією ТРП, є секретною, Україна не може відкривати її американській стороні, — пояснює генеральний директор Павлоградського хімзаводу Леонід Шиман. — Тому було ухвалене рішення: США виділяють кошти на енергозабезпечення зберігання ТРП і часткове погашення витрат на утилізацію критичних ступенів ракет. При цьому рецептура ракетного палива і складові процесу утилізації не розголошуються. Ми тільки погоджуємо загальну собівартість робіт і визначаємо «точку оплати». Наразі такою «точкою» є момент, коли ми пред’являємо американським фахівцям порожній корпус ступеня ракети після утилізації ТРП на пілотній установці. Тільки тоді зазначена в рамках контракту сума надходить на наш рахунок.

Після підписання нових спільних домовленостей 16 вересня й пред’явлення американським фахівцям чергового відпрацьованого критичного ступеня на рахунок ДП «НВО «ПХЗ» надходитиме приблизно на $20 тис. більше, ніж було раніше.

Україна, у свою чергу, має знайти­ кошти для продовження будівництва­ промислової установки з витягнення­ та утилізації ТРП. Це одна з обов’язкових умов надання допомоги з боку США. У березні 2011 року необхідно ввести  в експлуатацію об’єкт №508/5, призначений для гідромоніторного витягнення палива з ракетних двигунів. Крім того, українська  сторона повинна в повному обсязі гарантувати безпеку зберігання та утилізації ракетних двигунів і ТРП. Виконання цієї частини зобов’язань буде основою для наступного кроку з боку заокеанського партнера — США приєднаються до будівництва об’єкта з утилізації порожніх корпусів ракетних двигунів, у тому числі візьмуть участь у їх вогневому знешкодженні після витягнення ТРП, розрізці та утилізації фрагментів із дотриманням екологічних вимог.

Міцні плечі

Програми із роззброєння та ути­лізації ТРП Україна фінансує зі змінним успіхом. Наприклад, у 2004—2005 рр. були перебої у виділенні бюджетних коштів і відставання від графіка запланованих робіт, а в 2007—2008 рр., коли держава компенсувала суми недофінансування, павлоградцям удалося зробити значний ривок уперед. Зокрема, довести рівень будівництва різних об’єктів до 80—90%.

Цього року Павлоградський хімічний завод не одержав із державного бюджету на роботи з утилізації ані копійки — бюджетом узагалі не була передбачена така стаття видатків. Але в об’єднанні знайшли можливості ввести в дію пілотну установку з витягнення ракетного палива та утилізували на ній з початку року 7  ракетних ступенів. (Інші 8 заплановано знищити до кінця року.) Якби цього не зробили, виконання держпрограм було б проблематичним.

— Щоб процес не зупинявся, ухвалили рішення зменшити заробітну плату співробітникам підприємства, — говорить Леонід Шиман. — Якщо торік середній рівень зарплати становив 3,5 тисячі гривень, то в цьому — 1,5. Тож, по суті, програмні заходи зараз фінансує трудовий колектив заводу. Але як тільки держава розрахується з нами, ми все повернемо нашим співробітникам.

У 2010-му на «ракетному утилізаційному фронті» відбулися позитивні зрушення, що змушує дивитися в майбутнє більш оптимістично. У відповідь на наполегливі звернення Дніпропетровської облдержадміністрації, депутатів ВР і Павлоградської міськради у вищі органи влади уряд виділив на реалізацію держпрограми з утилізації ТРП 50 млн грн зі Стабілізаційного фонду. На ПХЗ гроші надійшли декількома траншами в серпні-вересні. Частина цієї суми пішла на погашення витрат, пов’язаних з  утилізацією трьох ступенів ракет, які були в критичному стані, решта — на погашення заборгованості об’єднання перед банками та іншими кредиторами в рахунок зобов’язань 2009 року. До речі, торік ПХЗ виконав робіт майже на 84 млн грн більше, ніж було отримано з держбюджету.

До кінця року уряд має дати Павло­граду 90 млн грн, що дозволить підприємству погасити чергову порцію боргів. У 2011-му тут сподіваються одержати ще 340 млн грн. Які це будуть коши — бюджетні чи позабюджетні — не має значення. Головне, що від виконання державою своїх зобов’язань залежать усі подальші процеси, пов’язані з участю в проекті американської сторони, а також із безпечним зберіганням та утилізацією ТРП, корпусів і деталей ракетних двигунів.

Нехай усе горить ясним полум’ям

Керівництву ПХЗ періодично підкидають ідеї подальшого застосування порожніх корпусів ракет після вилучення та утилізації ТРП. Хтось пропонує затопити корпуси в море, хтось — сховати в шахтах, хтось — заповнити пестицидами, гербіцидами й теж закопати якнайглибше. Але на хім­заводі всі ці варіанти вважають неприйнятними, бо ні корпуси ступенів ракет, ні інші деталі двигунів після витягнення ТРП не можна використовувати вдруге.

По-перше, вони пропускають радіоактивне випромінювання, як і будь-які полімери. По-друге, після витягнення ТРП і вогневого знешкодження значно ослаблений стан усіх конструкційних елементів, вони вже не можуть витримувати ті навантаження, яким піддавалися в  наповненому стані. По-третє, у залишках ракет міститься достатня кількість речовин, з якими несумісні безпечні для життєдіяльності людини матеріали.

Залишається єдине рішення — розрізати ракетні корпуси на фрагменти й потім знищити в спеціальній печі за температури понад +1200°С. Утворені шлаки (близько 146 т), за твердженням керівництва ДП «НВО «ПХЗ», використовуватимуться як наповнювач асфальтних покриттів у дорожньому будівництві виключно на території підприємства.

Довідка «УТГ»

ДП «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» засновано в 1929 році. Спеціалізувалося на випуску вибухових матеріалів і спорядження боєприпасів різного призначення (артилерійських, авіаційних, морських, інженерних).

У 60-ті роки на підприємстві освоєне виробництво сумішевих твердих ракетних палив, спорядження корпусів і ракетних двигунів масою від 1 кг до 50 тонн.

Учасник декількох міжнародних і державних  програм. У тому числі з ліквідації стратегічних видів озброєння — у рамках договору СНВ-1 і Лісабонського протоколу.