Достукатися до кожного
Студенти можуть стати найактивнішими стейкхолдерами в організації конструктивного діалогу між громадськістю та екологічними забруднювачами.
Дніпродзержинська молодь готова підтримати ідеї МАГАТЕ й долучитися до конструктивного діалогу між ученими, промисловцями, службами санітарно-епіде міологічного контролю, органами влади та громадськістю.
Викладачі та студенти кафедри екології Дніпродзержинського державного технічного університету (ДДТУ) — одні з найактивніших прихильників упровадження нового формату взаємин між всіма «гравцями» екопростору. Зустріч із незалежними експертами МАГАТЕ надихнула їх на нові ідеї та плани.
— Ми підготували декілька пропозицій і надіслали їх у МАГАТЕ, — розповідає професор, доктор технічних наук, завідувач кафедри екології та охорони довкілля ДДТУ Олександр Зберовський. — Одна з них пов’язана зі створенням інтерактивного екологічного центру в стінах нашого університету за зразком тих, що діють у декількох європейських і російських ВНЗ. Насамперед такий центр має відігравати важливу роль в освіті студентів і школярів у рамках концепції безперервної екологічної освіти населення України. По-друге — об’єднати й підтримати творчу молодь, спрямувати її науково-технічний потенціал на розв’язання екологічних проблем нашого міста й області. По-третє, стати ядром екологічної культури та освіти жителів міста.
Центр має бути розташований у окремому просторому приміщенні, де розміщатимуться періодично оновлювані експозиції з різних тем: про перспективи розвитку альтернативної енергетики та екологічно чисті джерела енергії; про впровадження нових технологій підвищення якості питної води, очищення побутових і промислових стічних вод; про перспективи створення екологічно чистих, ресурсо- та енергозбережних технологій міського домобудівництва тощо.
Крім експозицій і виставок у приміщенні центру проводитимуться семінари, засідання міської громадської екологічної ради, студентського екологічного товариства та клубу юних екологів, учителів екології загальноосвітніх шкіл, ліцеїв і технікумів Дніпродзержинська. Можлива також організація зустрічей жителів міста з представниками вітчизняних і закордонних промислових підприємств, ученими, виробниками екологічно чистої продукції для пропаганди прогресивних ідей та передових технологій.
Друга пропозиція кафедри екології ДДТУ пов’язана із придбанням пересувної лабораторії, оснащеної сучасною технікою, що відповідає європейським і світовим стандартам. Високоточне обладнання дозволить проводити необхідні аналізи, одержувати оперативну інформацію про радіаційне забруднення, про стан атмосферного повітря, ґрунту й води в різних районах міста й поширювати її серед населення. Завдяки такій лабораторії студенти зможуть здобути необхідні знання та практичний досвід у дослідженнях навколишнього природного середовища, а населення — знати про події, що відбуваються, і робити висновки про шкоду, заподіяну довкіллю та здоров’ю жителів міста.
У планах кафедри екології особливе місце відведено подальшому співробітництву з державним підприємством «Бар’єр», яке з 2000 року працює над розв’язанням питань, пов’язаних зі зниженням радіаційної небезпеки на об’єктах колишнього гіганта радянської хімічної індустрії — виробничого об’єднання «Придніпровський хімічний завод» (ВО «ПХЗ»), де майже півстоліття велася переробка уранових руд.
— Наше завдання — підготувати кадри, які зможуть з’ясувати причини екологічних проблем і знайти оптимальні рішення для їхнього усунення, — говорить доктор технічних наук, професор кафедри екології ДДТУ, у минулому — директор ВО «ПХЗ» Юрій Коровін. — У викладацькій діяльності ми послуговуємося тезою: екологія починається з технологій. Тому промислова площадка ВО «ПХЗ» — це особливе інформаційне та практичне поле для студентів.
Завдяки особистому досвіду, накопиченому викладачами кафедри за роки роботи на виробництві, а також інформації, що надається ДП «Бар’єр», наші студенти під час підготовки курсових і дипломних робіт мають можливість використовувати достовірні дані про стан сховищ радіаційних відходів, про ступінь забруднення радіонуклідами землі, води й повітря на території промислової площадки «ПХЗ» і за її межами.
Ці теми було відбито в таких магістерських роботах, як «Дослідження форм виявлення радіонуклідів у хвостосховищах ВО «ПХЗ» і можливості додаткового видобутку з них урану», «Дослідження радіаційного стану району «Нові Черьомушки» та створення електронної бази даних», «Дослідження забруднення довкілля токсичними металами із хвостосховищ колишнього ВО «ПХЗ», «Дослідження міграції радіонуклідів повітряним шляхом з уранових об’єктів Дніпродзержинської промплощадки», «Дослідження радіоактивного та хімічного забруднення підземних вод під впливом хвостосховищ «Сухачевське» і «База «С», та в інших.
З огляду на побажання незалежних експертів МАГАТЕ про надання населенню інформації, яка раніше вважалася «непублічною», ми готові надалі організовувати захист магістерських робіт студентів-екологів у присутності не тільки викладачів, а й представників громадських організацій, промислових підприємств, місцевих органів влади.
Упевнений, що у відкритості інформації про справжній екологічний стан у Дніпродзержинську зацікавлені насамперед міська та обласна влада, депутатська комісія з екології. Не тільки викладачі або студенти-екологи, а й депутати міськради мають бути рушієм таких ідей, впливати на формування суспільної думки, щоб мати дієвіші важелі впливу на промисловців та вищі органи влади.
Усім світом — у наступ на радіацію
У жовтні 2010 року з ініціативи керівництва кафедри екології ДДТУ на базі університету вперше відбувся міжнародний симпозіум «Тиждень еколога». У центрі уваги його учасників була проблема загального забруднення промислових регіонів і міст. У 2012 році «Тиждень еколога» планується присвятити виключно проблемам радіаційного забруднення міст. Своїм досвідом ліквідації негативних наслідків у районах, де в ХХ столітті видобували та переробляли уранові руди, а також найпрогресивнішими методами з утилізації відходів із високим умістом радіоактивних матеріалів поділяться вчені Німеччини, Чехії, Казахстану, Росії та інших держав. Інформація, озвучена під час зустрічі вчених, стане доступною найширшим верствам громадськості Дніпродзержинська та всієї України.
Проведення такого симпозіуму можна розцінювати як вагомий внесок кафедри екології ДДТУ в роботу з активізації громадськості. Разом із тим треба приділити серйозну увагу й розвитку екологічного менеджменту в нашій державі. Але це вже завдання влади, а не вчених і студентів.
— Треба шукати компромісні рішення, об’єднувати зусилля приватного, державного капіталу й влади в цьому напрямку, — переконаний Олександр Зберовський, — підтримувати й захищати інтереси людей, які працюють у складних виробничих умовах і мешкають поруч із підприємствами — екологічними забруднювачами. Громадськість, яка більше за всіх зацікавлена в розв’язанні локальних проблем, має поповнити лави так званих стейкхолдерів (stakeholders). Тобто фізичних і юридичних осіб, які мають правову, економічну та моральну можливість заявляти про свої права, у тому числі майнові, або інтереси як щодо попередньої, так і нинішньої або майбутньої діяльності підприємству або фірмі-забруднику.
Слід сказати, що частина планів уже реалізується. Зокрема, механізм екологічної освіти в нашому місті прописано в «Концепції регіональної інтегрованої системи освіти Дніпродзержинська», розробленої ДДТУ й затвердженої Міносвіти два роки тому. Відповідно до неї ми охоплюємо всі освітні рівні: дитячий садок — школа — коледж — ПТУ — технікум — ВНЗ. Торік відбулося кілька зустрічей із педагогами міських шкіл і дошкільних установ, присвячених викладанню екології. Перед початком нового навчального року ми провели семінар із учителями шкіл і передали їм цифрові носії з добіркою різнобічної інформації, яку має наша кафедра.
Цього року для своїх студентів-екологів увели новий предмет «Методика викладання екології та безпеки життєдіяльності». Вони також зможуть під час двотижневої практики поділитися своїми знаннями з учнями одинадцятих класів шкіл міста. Таким чином, коло екологічно інформованих і освічених городян весь час розширюватиметься.
У багатьох країнах уже давно зрозуміли й переконалися на практиці: коли йдеться про порятунок природи й захист здоров’я людей, об’єднання зусиль різних соціальних груп дає набагато кращі результати, ніж коли такі проблеми розв’язуються вузьким колом фахівців або представників структур влади. Починають це розуміти і в Україні.
