Без’ядерна катастрофа

Доступні радіоізотопи та здешевлення виробництва вітчизняної апаратури — наш шлях у сучасну ядерну медицину.

Іонізуюче випромінювання, використовуване лікарями, здатне успішно лікувати найважчі хвороби. Однак в українських реаліях катастрофічна ситуація в ядерній медицині забирає людські життя.

Ще 30 років тому ніхто не говорив про 50-відсоткову виліковність злоякісних утворень, сьогодні це вже реальність. За певних типів онкологічних захворювань (наприклад багатьох форм раку шкіри) медицина може забезпечити одужання пацієнта в 70—90% випадків. Головне — своєчасна діагностика й лікування із застосуванням сучасних засобів.

Про це йшлося на міжнародній конференції «Ядерна медицина: фізика, інженерія, практика», що завершила роботу в Харкові. Конференція стала можливою завдяки зусиллям Державного агентства з питань науки,­­ інновацій та інформатизації України за підтримки Міністерства закордонних справ України, Державного департаменту США та Посольства США в Україні. Завдання форуму в Харкові — за участю авторитетних учених світової науки проаналізувати стан ядерної медицини в Україні та розвинених країнах, а також перспективи цієї галузі та можливості створення технологічних платформ для вдосконалення та здешевлення діагностичної апаратури.

У них і в нас

У цивілізованому світі в ядерній медицині справжній бум. Багато індустріально розвинених країн, що мають ядерні реактори та протонні прискорювачі, активно використовують енергію атома для лікування хворих. Успіхи — неймовірні. Європа за останні роки знизила статистику із захворюваності на рак на 30%. Особливо добрі показники в Німеччині, Данії та Великій Британії.

ЦЕРН (CERN) — Європейська організація з ядерних досліджень, найбільша у світі лабораторія фізики високих енергій, відома за випробуваннями Великого адронного колайдера — розвиває ядерну медицину як супровідний напрям. За участю представника ЦЕРН у французькому Марселі незабаром стане до ладу CERIMED — Європейський центр досліджень у галузі медичної візуалізації. Мета цього проекту — розробка нового покоління детекторів зображення, які дозволили б визначати точний діагноз важковиліковних захворювань, таких як рак, хвороба Альцгеймера, Паркінсона та інших.

Справжній прорив у ядерній медицині роблять наші російські сусіди. Державна корпорація «Росатом» і Royal Philips Electronics працюватимуть за чотирма основними напрямками, у тому числі з виробництва точного діагностичного обладнання на ексклюзивних умовах, обмежуючи його випуск на інших виробничих площадках у світі. Крім того,  у липні цього року «Рос­атом» і ще один гігант — промисловий концерн Siemens — оголосили про намір співробітничати у сфері ядерної медицини. У ті ж дні, коли в Харкові проходила міжнародна конференція, проблеми ядерної медицини обговорювалися на Південному Уралі (Челябінськ, Росія) і в Алма-Ати (Казахстан).

Але найяскравіші успіхи в США: із числа гамма-камер і позитронно-емісійних томографів (ПЕТ) Америка­ попереду всіх. Кількість ­онкохворих скоротилася в багато разів: у США сьогодні працюють понад 200 центрів ядерної медицини, щодня проводиться понад 44 тис. відповідних процедур. Там застосовуються сотні різних радіонуклідних методик, проводиться до 50 досліджень на тисячу чоловік населення на рік. У нас ця цифра — лише 5 досліджень на тисячу чоловік, і в останні два-три роки вона не змінюється, тоді як у США — зростає.­

Якщо говорити про парк ядерних лабораторій і відділень в Україні, то тут похвалитися нема чим. Переважно представлена апаратура, яка відслужила 10 і більше років. Крім того, кількість лабораторій і відділень ядерної медицини в останні роки… скоротилася більш ніж на третину, їх сьогодні близько 50. Така ж ситуація і з апаратурою для радіологічного аналізу: більшість лабораторій користується технікою минулого століття.

Ситуація з лікуванням відкритими ізотопами також критична. В Україні на обліку не менше 15 тис. хворих на рак щитовидної залози, і щорічно ця цифра збільшується на 2 тис. А лікується тільки тисяча чоловік на рік. Якщо знати, що завдяки сучасним методам терапії рак щитовидної залози можна вилікувати цілком, посудіть самі, скільки тисяч життів можна врятувати, якби українські лікарі були озброєні належним чином.

Є нагальна потреба у радіо­нуклідній терапії й для інших станів. Через те, що технічний парк такого обладнання не оновлюється, зменшується й кількість лікарів, здатних його обслуговувати, і багато медиків навіть не підозрюють, що за допомогою ядерної медицини можна одержати легкі відповіді на складні питання. 

Хай буде центр!

— Швидкість розвитку ядерної медицини в Україні менша, ніж у розвинених країнах, — констатує головний лікар Інституту медичної радіології імені С.Григор’єва, віце-президент Асоціації ядерних медиків України Леонід Васильєв. — Тобто ми не тільки відстали, а й щороку відстаємо усе більше й більше. І причина очевидна: Україна не здатна фінансувати як слід свою ­медицину.

Це загальна проблема розвитку ядерної медицини в країнах третього світу. Якщо гамма-камерами оснастити Індію з мільярдом злиденного населення, то всі виробники цього обладнання у світі мають ударно працювати кілька десятиліть, щоб випустити необхідну його кількість. От і Україні з її 3% ВВП, що надаються на охорону здоров’я, досягти рівня ядерної медицини західних країн нереально. Що ж робити? Один із варіантів — клініка для обраних, але обслуговування в ній буде по силах небагатьом. Другий шлях — спробувати зробити ядерну медицину доступнішою. Для цього треба свідомо відмовитися від стандартів розвинених країн, оскільки в нас не вистачить грошей для копіювання західної моделі.

Леонід Васильєв уважає, що апаратуру доцільно не розпилювати, а збирати у великі міжрегіональні діагностичні центри ядерної медицини, тоді можна набагато ефективніше організувати потоки пацієнтів. Перший такий центр цілком може з’явитися в Харкові, де на базі Інституту сцинтиляційних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» навчилися робити гамма-камери, що не поступаються закордонним аналогам, а на базі Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ХФТІ) планується протягом найближчих чотирьох років розробити й побудувати разом з Аргонською національною лабораторією США нову ядерну установку «Джерело нейтронів», що ґрунтуватиметься на підкритичному складанні, керованому електронним прискорювачем».

Як повідомляла раніше «УТГ», ця установка крім досліджень властивостей підкритичних складань дозволить Україні самостійно виробляти всі медичні радіоактивні ізотопи, використовувані сьогодні у світі. Нині ж нам доводиться купувати їх у Польщі й навіть Узбекистані.­

Оцінки й судження

Поль Лекок, фізик, ЦЕРН, Швейцарія:

— Моя точка зору — у світі спостерігається стабільний прогрес. Багато добрих фахівців працюють над проблемою боротьби з раком, чимало грошей вкладається. Але прорив ще попереду, до нього ми маємо дорости. І це передбачає багатодисциплінарні підходи. Ми маємо зруйнувати межі між науками та країнами, багато сил докладати до освіти й навчання, щоб виховувати нові групи вчених, які працюватимуть у цій галузі. Це ми намагаємося впровадити в Марселі — у CERIMED. Тут стоятиме циклотрон вартістю 30 мільйонів євро, 25 вносить держава, 5 — приватні компанії. Державна система фінансування добра, вона відкрита для зв’язку різних наукових спільнот. Але занадто бюрократичний процес ухвалення рішень. Концепція CERIMED була розроблена ще 10 років тому, а здійснюється тільки зараз.

У приватному секторі­ ухвалення рішень відбувається набагато швидше. Однак ми не можемо бути пов’язані з якоюсь компанією­ або ринковими обмеженнями, коли власники, нічого спільного не маючи із медициною або ядерною фізикою, вирішують закрити терапевтичні центри. Моя вам порада: приватні й державні інвестиції треба збалансувати.

Борис Гриньов, перший заступник голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації:

— Центр ядерної медицини в Харкові, швидше за все, буде створено. Сам Бог велів робити це тут, в одній зі столиць ядерної фізики. Тим більше що вся необхідна інфраструктура є. На урядовому рівні про це вже йшлося. Це внесено в українсько-американські документи міжурядового співробітництва.

Одне із завдань нинішньої конференції — інтегрувати Україну у світову спільноту. США підписали угоду про науково-технічне співробітництво з Україною. За старих часів це важко було навіть уявити. І в залі сьогодні присутні американські експерти, представники держдепартаменту США та департаменту енергетики. Україну включають у міжнародний поділ праці, і один із напрямів — співробітництво в галузі ядерної енергетики. До кінця року — і це добра новина для всіх — Україна стане асоційованим членом у ЦЕРНі. Це системний крок. Жодна із країн, які приймалися в ЄС, не проходила повз ЦЕРН. Це добра прикмета нашого європейського майбутнього.

Олександр Дьомін, завідувач лабораторії візуалізації іонізованого випромінювання Інституту сцинтиляційних матеріалів НТК «Інститут монокристалів»:

— Гамма-камера, вироб­лена в нашому інституті, забезпечує унікальний метод діагностики. Суть його в тому, що пацієнтові вводиться препарат, помічений радіонуклідом, який випромінює гамма-кванти, а наша гамма-камера детектує радіаційне випромінювання й у такий спосіб може побудувати карту розподілу радіонуклідів. І лікар бачить не просто печінку, а працюючий орган.

Це досить дорога й рідкісна апаратура. Ми зробили для України 34 гамма-камери. І зараз розробили дводетекторну — найсучаснішу. Вона успішно пройшла клінічні випробування, але ще не запущена у виробництво. Один такий апарат коштує близько 250 тисяч доларів. Імпортна, яка закуповувалася за грантом МАГАТЕ, — близько 450 тисяч доларів.

За наявності держзамовлення ми можемо виготовляти 10 гамма-камер на рік. Сподіваємося, у бюджеті-2012 ця позиція залишиться, що дозволить нам випускати вітчизняні апарати для ядерної медицини.

Довідка «УТГ»

Ядерна медицина — галузь на суміжжі фізики та лікування — використовує радіоактивні ізотопи для діагностики та лікування хвороб людини. Методи радіонуклідної діагностики застосовуються майже в усіх галузях медицини, найактивніше — в онкології, кардіології, ­нефрології.

Цифри і факти

В Україні щороку виявляється понад 160 тис. нових випадків злоякісних новоутворень, майже 100 тис. жителів (ціле місто промислового масштабу!) помирає від раку. Причому кожен третій померлий — працездатного віку. Світова статистика захворювань також невтішна. За прогнозами фахівців, за 30 років — з 1990 по 2020-й — число хворих на рак в усьому світі ­подвоїться.