Бітова монетка
Електронні гроші Bitcoin цікаві як технічно, так і економічно.
Явище електронної готівки як якогось інструмента обміну, використовуваного переважно в погано контрольованому Інтернеті, досі викликає безліч суперечок, особливо серед державних регуляторів. А останній тренд фінансового сектора Глобальної мережі взагалі став для них справжнім головним болем.
Техніка
Сучасна світова фінансова система побудована таким чином, що за валютою (незважаючи на класичну економічну теорію про кількість вироблених товарів) стоїть фактичний авторитет тієї або іншої держави й надійність її центробанку. На аналогічних принципах ґрунтується більшість популярних платіжних систем (WebMoney, Яндекс.Гроші, PayPal, EasyPay) — цінність їхніх «фішок» хоч і підкріплена грошовим еквівалентом, але великою мірою залежить від рівня довіри до компанії й пропорційної йому кількості користувачів.
Система Bitcoin вирізняється з-поміж усіх, а тому привертає до себе увагу. Наразі це єдина у світі платіжна система без центрального емітента в особі фінансової компанії або банку, що дозволяє платникам робити розрахунки анонімно. Випуск платіжних засобів і контроль над їхнім обігом забезпечується P2P-відносинами (зв’язками між одноранговими учасниками мережі) і системою криптографічних ключів.
Кожен учасник системи має гаманець (установлену на ПК програму-клієнт), що містить пару ключів. Публічні ключі (набір символів або баркод для мобільних пристроїв) виконують функцію адрес під час відправлення та прийому платежів: ніяких логінів, а тим більше паспортних даних не треба. Приватні ключі верифікують користувача. Цифрова монета Bitcoin являє собою хеш-суму (результат перетворення вхідного масиву даних довільної довжини на вихідний бітовий рядок фіксованої довжини), що містить ключі й інформацію про номінал монети. Коли користувач А передає біткойни користувачеві Б, публічний ключ «монети» змінюється на публічний ключ користувача Б і підписується приватним ключем користувача А. Потім ця інформація відправляється в мережу біткойн для колективної перевірки підписів.
Транзакції не підтверджуються, поки не будуть «упаковані» у послідовності — блоки. Створена транзакція розсилається вузлам, зайнятим генерацією блоку; сформований блок розсилається по мережі й перевіряється на коректність. У тому числі ключі нової транзакції перевіряються за списком попередніх операцій. Якщо проблем не виявлено, то транзакції верифікуються, кошти переводяться на новий рахунок, а блок транзакцій додається в загальний ланцюжок (уся інформація мережі Bitcoin зберігається в розподіленій базі даних) для подальшого зіставлення транзакцій, щоб уникнути подвійної витрати коштів.
Використання мережі Bitcoin ґрунтується на принципі доказу роботи. Перевірити результат — хеш блоку — можна менш ніж за секунду, але його добір вимагає значних обчислювальних ресурсів, бо «правильна» хеш-сума має відповідати певним вимогам, зокрема, містити задану кількість нульових двійкових розрядів. Цей процес вимагає безлічі циклів проб і помилок, оскільки результат реалізованої в алгоритмах системи функції хешування SHA-256 (також використовується для створення цифрових підписів) фактично непередбачуваний. Тому вузол, який згенерував новий коректний блок, автоматично одержує грошову винагороду як компенсацію за витрачений час і ресурси. Створювачі Bitcoin ідеологічно прив’язали свою валюту до золота, тому назвали цей процес майнінгом (від англ. mining — видобуток копалин).
Майнінг — єдине джерело збільшення «грошової маси» біткойнів і заразом реєстрації проведених транзакцій. Відповідно до архітектури швидкість видобутку згодом падає, бо доводиться обробляти більшу кількість даних (тому учасники, які приєдналися до системи на самому початку, мали перевагу). Складність «видобутку» однієї «монети» зараз майже в півмільйона разів більше, ніж на початку роботи системи: заробити майнінгом на домашньому ПК уже неможливо, і користувачі об’єднуються в «обчислювальні пули».
Оскільки обчислювальні потужності мережі непостійні, програмне забезпечення вузлів кожні два тижні перераховує вимоги до хешів блоків, підтримуючи середню частоту генерації на рівні шість блоків на годину. А розмір винагороди за майнінг зменшуватиметься удвічі кожні чотири роки. Таким чином, швидкість емісії біткойнів залишається стабільною.
Відзначимо, що на відміну від інших платіжних систем у Bitcoin немає комісії під час перерахування коштів — довільну суму «чайових» можна добровільно включити в платіж і зробити обробку такої транзакції першочерговою. Бонус нараховується вузлу, який першим згенерував блок із платною транзакцією.
Економіка
Із фінансової точки зору Bitcoin чи не єдина валюта у світі, не піддана природній інфляції. Емісія біткойна алгоритмічно обмежена 21 млн одиниць, тому за відсутності штучних потрясінь (недавно ринок обвалила «злива» украдених 25 тис. біткойнів — $500 тис. за тодішнім курсом) обмінний курс цієї валюти тільки збільшуватиметься. Утім, «видобуток» розрахований орієнтовно до 2030 року (на липень 2011-го в обігу задіяно 6,8 млн біткойнів), а мінімальний номінал у перспективі становитиме 0,00000001. З іншого боку все більший попит на валюту не підкріплений відповідними вливаннями, призведе до надмірного нагромадження коштів у окремих користувачів, що може викликати колапс цієї мікроекономічної системи.
Анонімність і неконтрольованість завжди асоціюються з нелегальними операціями. Очевидно, що за допомогою біткойнів можна інкогніто оплачувати послуги як хакерів і спамерів, так і «великоваговиків» тіньового ринку — торговців зброєю, наркотиками, розповсюджувачів порнографії (на цей факт уже звернули увагу провідні світові спецслужби). Однак серед легальних реципієнтів валюти зареєстровано кілька сотень різноманітних онлайн-сервісів, кілька готелів і ресторанів. Незалежно від статусу бізнесменів із конвертацією цифрових грошей у паперові в них можуть виникнути проблеми. Способів оготівковування Bitcoin не так вже й багато: обмінники (наприклад, Liberty Reserve із наступним виведенням на Visa/MasterCard), інтернет-аукціони й торговельні площадки, онлайн-біржі. Останні формують попит та пропозицію, визначаючи курс BTC/USD. З іншого боку, Bitcoin найбільше підходить під класичне визначення, сформульоване ідейним натхненником е-грошей Девідом Чаумом. На його думку, електронні гроші мають стати «онлайн-готівкою», тобто бути в загальному випадку анонімними (очевидно, що, купуючи хліб у магазині, ми не розголошуємо своїх персональних даних). Більшість використовуваних сьогодні електронних валют із метою безпеки ґрунтуються на принципах банківських карт із більш-менш обов’язковим підтвердженням особистості.
Цікаве питання: чим забезпечені біткойни? З алгоритму роботи напрошується паралель: вони підкріплені витратами процесорного часу. Однак це не зовсім коректне порівняння, оскільки забезпечення має на увазі можливість обміну й курс — обміняти біткойни на витрачену обчислювальну потужність неможливо. Але BTC «чеканяться» процесорами ентузіастів: цілісність ланцюжка блоків захищена від атак існуванням розподіленої комп’ютерної мережі. Це означає, що цінність біткойнів визначається виключно попитом та пропозицією. Учасники проекту впевнені, що в перспективі біткойн має стати просто засобом обміну й нагромадження, знову порівнюючи його із золотом у допромисловий період, чия «власна цінність» визначається тільки природною рідкістю й складністю видобутку.
Цінність для суспільства
Є дві основні точки зору із приводу значення Bitcoin для інтернет-економіки. Частина людей упевнена, що це фінансова піраміда. Відзначимо, що в «класиці» фінансових пірамід (піраміда Понці або МММ) створювачі рекламують великі прибутки за мінімальні строки. У той же час після запуску системи в 2009 році ніхто не давав гарантій, що біткойни взагалі вийдуть із замкнутого, украй малого кола користувачів і їхня вартість почне зростати. Крім того, курс валюти нестабільний, що свідчить про певні ринкові механізми. Bitcoin цілком може виявитися «мильною булькою», і його вартість після періоду зростання швидко й значно знизиться. Утім, такі обвинувачення можна пред’являти й Facebook.
Інша частина твердить, що система стала відповіддю на тотальний монополізований контроль фінансової системи й поступову завуальовану персоналізацію Інтернету. Відкинувши всі політико-ідеологічні й економічні наріжні камені, Bitcoin був і залишається видатним проектом із погляду реалізованих технічних і концептуальних парадигм, що, утім, не гарантує йому фантастичну популярність і практичне застосування.
