Вогонь, руда і сталеві труби

Сучасне металургійне виробництво неможливе без розв’язання екологічних проблем.

17 липня країна відзначила День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості. Дніпропетровськ, який називають центром металургії України, удвічі більше радів професійному святу: цього року в цей день відзначали 120-річчя металургійного гіганта — Нижньодніпровського трубопрокатного заводу «НТЗ ІНТЕРПАЙП».

На честь цієї знаменної дати керівники підприємства влаштували свято на набережній Дніпропетровська із грандіозним концертом і святковим феєрверком.

— Історія нашого заводу, як і багатьох інших металургійних компаній регіону, нерозривно пов’язана з історією міста, з біографіями цілих поколінь виробничників Дніпропет­ровська, — розповів голова правління ІНТЕРПАЙПу Андрій Коротков. — Тому ми вважаємо, що ювілей заводу, так само як і День металурга, — не так внутрішнє свято ІНТЕРПАЙПу, як подія для всього регіону.

Франко-росйські майстерні

Наприкінці ХІХ століття біля залізничної станції Горяїнове (правобережна частина Дніпропетровська) промисловець із Варшави Тадеуш Гантке заснував вагонний завод, оснастивши його сучасними верстатами. 1891 року завод випустив першу продукцію — заклепки, дрібні рейкові вироби, цвяхи, дріт, болти й милиці для кріплення рейок. До 1903-го тут працювало 500 чоловік, які вироб­ляли 500 тисяч пудів продукції на рік (більш ніж на мільйон рублів).

Економічна криза кінця XIX століття призвела до зниження потреби у вагонах. До підприємства Гантке приєднали ще один розо­рений вагонний завод за ­назвою «Франко-російські майстерні» і перепрофілювали на випуск трубної продукції, яка мала великий попит. Тодішні керівники заводу настільки влучили в точку своїм рішенням, що й сьогодні НТЗ ІНТЕРПАЙП — найбільший виробник труб в Україні, який об’єднує Нижньодніпровський трубопрокатний завод, Новомосковський трубний завод і Нікопольський завод безшовних труб «Ніко Тьюб» (усе — у Дніпропетровській області).

Узагалі ж гірничо-мета­лургійний комплекс Дніпропетровщини — це основа національної економіки. За словами в.о. голови Дніпропетровської облдерж­адміні­страції В’ячеслава Задорожнього, сьогодні кожна тонна марганцевої й 80% залізної руди видобуваються саме в Дніпропетровській області, 60% труб і 25% усього українського прокату виробляють металурги регіону.

Металургія й екологічна безпека — «дві речі несумісні»?

Але так вийшло, що передсвятковий настрій дещо затьмарила НП. За кілька днів до ювілею на водах Дніпра просто в центрі Дніпропетровська розлилася величезна жовта масляниста пляма. Спеціально створена комісія з’ясувала, що шкідливий викид неочищених промислових стоків зроблено через зливні труби… НТЗ ІНТЕРПАЙП.

Правда, фахівці уточнили, що до труб мають доступ ще кілька заводів. За попередніми даними, винуватцем аварії називають Придніп­ровський метизний завод. У той же час керівники самого ІНТЕРПАЙПу неодноразово заявляли про величезні інвестиції в очисні споруди й екологічні програми. Отака ложечка дьогтю виявилася в бочці меду ювіляра.

Через те, що аварія викликала великий резонанс, напередодні свята Дніпропетровська філія Київського інституту проблем управління імені Горшеніна провела експертне опитування з теми «Чи може металургія бути екологічно безпечною?». Ось декілька компетентних думок.

Сергій Бєленький, заступник міністра промислової політики України:

— Металургійне виробництво абсолютно екологічно безпечним бути не може. У всіх країнах світу, навіть у найбільш високорозвинених, там, де є великі металургійні комбінати повного циклу, завжди присутні екологічні проблеми. Але ступінь навантаження на довкілля може дуже відрізнятися залежно від використовуваних технологій. Дніпропетровська область традиційно вважається одним із лідерів у питаннях охорони довкілля. На великих гірничорудних і металургійних підприємствах реалізується декілька інвестиційних проектів, спрямованих не тільки на технологічну модернізацію, а й на охорону навколишнього середовища.

Володимир Казаченко, голова ЦК профспілки металургів і гірників України:

— Основні фонди на підприємствах ГМК України зношені. Важливо, щоб власники засобів виробництва вкладали серйозні гроші в модернізацію та природоохоронні заходи. Економічний експеримент показав, як можна спонукати власників займатися цим питанням, використовуючи економічні важелі. Треба, щоб 70% податку на екологію залишалося в трудових колективах, а 30% розподілялося між бюджетами міст і областей України. У Галузевій угоді на 2011—2012 рр. ми намагатимемось розв’язати ці питання.

Андрій Коротков, директор НТЗ ІНТЕРПАЙП:

— Сьогодні наше підприємство впроваджує програму, спрямовану на зменшення скидання забруднювальних речовин у Дніпро й атмосферу. Під кінець року буде повністю введено проект зі зменшення викидів у Дніпро. Після цього ми перейдемо фактично на замкнутий цикл. Що ж до атмосферних викидів, то після запуску «Дніпросталі» завантаження мартенівських печей скорочуватиметься, а отже, зменшаться і шкідливі викиди.