Про енергетику — начисто
На гербі міста Старобешевого Донецької області — дві блискавки. Це символ місцевої теплоелектростанції. Із реконструкцією її четвертого блоку вони стали яскравіше й потужніше. А ще — безпечніше.
Надії енергетиків станції справдилися: видана тут після відновлення перша електроенергія цілком може вважатися екологічно чистою. Цим, по суті, завершено реалізацію одного з найбільших інвестиційних проектів у енергетиці України. Про те, що він дасть енергокомплексу країни, розповідає начальник котлотурбінного цеху ТЕС Анатолій Лаварько.
— Анатолію Валентиновичу, Старобешівській ТЕС більше півстоліття. Ця дата відзначена тут великою модернізацією виробництва. Що зроблено в процесі відновлення станції і хто став вашим партнером у цій роботі?
— Перетворень зазнав котлотурбінний цех. Старий котел, що відробив свій ресурс, демонтували, а на його місце встановили принципово новий. Контракт на його будівництво на суму 72,1 мільйона євро був укладений між німецькою фірмою Lurgi і ВАТ «Донбасенерго» ще у 2000 році. Загальна вартість інвестиційного проекту перевищила 139 мільйонів євро. Із них 94,496 мільйона — кредит, наданий Європейським банком реконструкції та розвитку. Решта — власні кошти «Донбасенерго», що надійшли з енергоринку України на спеціальний рахунок компанії.
— У чому полягала особливість реконструкції станції?
— Проект реконструкції Старобешівської ТЕС передбачав заміну котла продуктивністю 640 тонн пари на годину із факельним спалюванням твердого палива на котлоагрегат у 670 тонн пари на годину з екологічно чистою технологією спалювання низькосортного твердого палива в циркулюючому киплячому шарі.
— А тепер про це ж, але популярно.
— Донедавна ми спалювали вугілля, «підсвічуючи» його, тобто додаючи мазут або газ, і при цьому одержували пари менше, ніж сьогодні. Новий котел дав нам і нові можливості. Тепер ми можемо використовувати низькосортне вугілля із зольністю (тобто вмістом породи в ньому) до 60%. При цьому ми відмовилися від «підсвічування». Тепер популярно про циркулюючий шар. Якщо раніше паливо просто згоряло в топці, а продукти його спалювання викидалися в повітря, то сьогодні воно циркулює й повертається на допалювання. Що ми додаємо в топку — то це вапняк, здатний уловлювати шкідливу сірку. А за рахунок низької температури згоряння низькосортного вугілля — лише 900 градусів — ми істотно зменшили й викиди настільки ж шкідливих оксидів. Їхні параметри сьогодні цілком укладаються в міжнародні нормативи.
— Про використання низькосортного вугілля ви сказали мимохідь, але ж це велика проблема у вугільній промисловості, та й енергетики в цілому…
— Дійсно, «чорне золото» гірникам дається дедалі важче. Частина його йде з «присічкою» — породою, і таке вугілля вважається низькосортним. Нова технологія киплячого шару відкриває йому широку дорогу в енергетику. Відзначу, його ціна вдвічі нижче вугілля високої якості, а це позначиться на собівартості одержуваної енергії. Крім низькосортного вугілля, із упровадженням нової технології енергетики тепер зможуть використовувати й вуглевмісні шлами, що нагромадилися в Донбасі. До речі, саме на них і проходили випробування нового котла. Очищення шламонакопичувачів — ще один наш внесок у розв’язання екологічних проблем регіону.
— Чи стала станція потужнішою після реконструкції?
— І потужнішою, і чистішою. За базового показника 175 мегаватів ми сьогодні виробляємо 215. За рахунок установлення фільтрів знижено викид у атмосферу пилу. Сьогодні на один кубометр повітря його в ньому не більше 50 міліграмів, що також повністю відповідає міжнародним нормам. Окупиться новий котлоагрегат протягом 5—7 років.
