У країну сонця, що сходить?
Реалізація декількох проектів із введення потужностей сонячних і вітроелектростанцій дозволить додати до українського річного виробництва електроенергії лише частки відсотка. Однак прогнози розвитку сонячної енергетики більш ніж оптимістичні, і створення сприятливого інвестиційного клімату в цій галузі — правильний стратегічний крок на шляху збереження за Україною статусу одного з десяти найбільших світових експортерів електроенергії.
Новий Податковий кодекс — причина невдоволення багатьох економічних агентів українського ринку. Однак не можна не відзначити і перспективи, які він дає.
«Податковий кодекс передбачає значні пільги для підприємств відновлювальної енергетики. Сьогодні електростанції, які працюють на поновлюваних джерелах енергії, користуються лише деякими пільгами та преференціями — наприклад, звільненням від сплати митних зборів і ПДВ під час імпорту техніки та енергозбережного обладнання, а також звільненням від оподатковування на 5 років прибутку, отриманого від продажу такого обладнання. Із часу набуття чинності Податковим кодексом цей перелік ще розширюється», — відзначають Віталій Радченко та Інна Саакова, експерти компанії CMS Cameron McKenna.
У світі надзвичайно швидкими темпами зростають інвестиції у відновлювальну енергетику. Так, у 2010 році вони становили $243 млрд — це на 30% більше, ніж у попередньому. При цьому приріст інвестицій у сектор сонячної енергетики — 49%, вітрової — 31%. Левова частка сонячних електростанцій (понад 90%) установлена в США та Іспанії; але першість у галузі вітрової енергетики належить Китаю.
Потужним локомотивом розвитку секторів відновлювальної енергетики в усьому світі є «зелені» тарифи — передбачені законодавством більш високі ціни на вироблену альтернативним способом енергію. Цей захід, звичайно, тимчасовий — із переходом на альтернативні джерела енергії ціна «зеленої» кіловат-години поступово знижується до ринкової. Саме на цій — остаточній — стадії переходу перебуває вітрова енергетика в деяких західних країнах. В Україні процес тільки запускається. Звичайно, що гірше опрацьована законодавча база, то вище інвестиційні ризики таких проектів і, відповідно, нижче валові інвестиції в галузь. І все-таки ключові гравці ринку оцінюють ситуацію оптимістично.
— Україна перебуває в середині рейтингу країн СНД за рівнем привабливості розвитку відновлювальної енергетики. Юридична база поступово розвивається, а інвестиційні ризики зменшуються, — відзначає Джим Фітцджеральд, менеджер компанії Ernst&Young.
Можливо, тому з кінця минулого року в Україні, в унісон з усім цивілізованим світом, почала активно розвиватися сонячна енергетика. Так, Національна комісія з регулювання електроенергетики ухвалила рішення щодо видачі ліцензій на виробництво енергії двома першими українськими сонячними електростанціями — «Крайміа Солар 1» і «Крайміа Солар 2» потужністю 1 і 1,5 МВт відповідно, були затверджені й перші «сонячні» «зелені» тарифи для цих компаній. Раніше вони діяли тільки для тих, хто виробляв енергію за допомогою вітрових генераторів та електростанцій, які працюють на біомасі. А в лютому 2011-го НКРЕ ліцензувала виробництво електроенергії ще трьома дітищами Activ Solar — «Крайміа Солар 3» (1,5 МВт), «Крайміа Солар 4»(1,5 МВт) і «Крайміа Солар 5» (2 МВт).
Зовсім недавно будівництво сонячної фотоелектричної електростанції розпочала компанія «Рентехно». Станція потужністю 1,786 МВт розташована на півдні Вінницької області. Технічна документація готова, поставка комплектувальних почалася. Першу чергу станції обіцяють увести в експлуатацію вже цього літа.
Таким чином, на сьогодні загальна «ємність» української сонячної енергетики потенційно дорівнює 7,5 МВт. А якщо додати ще 12 сонячних електростанцій загальною потужністю 25 МВт, обладнання для яких, відповідно до постанови КМУ, звільняється від ввізного мита й ПДВ, то вийде не так уже й мало в загальносвітовому обсязі виробництва «сонячної» енергії.
Довідка «УТГ»
Усі сонячні електростанції поділяються на кілька типів: баштового типу, тарілчастого типу, із використанням фотобатарей, із параболічними концентраторами. Із понад 900 МВт виробленої сонячними електростанціями в 2010 році енергії більше 90% належить електростанціям на основі дзеркальних відбивачів параболічної форми.
