Обережні гектари
За 20 років Україна залучила в агропромисловий комплекс $1 млрд іноземних інвестицій.
На думку президента Української аграрної конфедерації (УАК) Леоніда Козаченка, висловлену на засіданні робочої групи «Україна — ЄС на шляху до розширеної зони вільної торгівлі» в Інституті стратегічних досліджень, це замала сума для розвитку вітчизняного агропромислового сектора. За словами президента УАК, «для істотного прориву аграрної галузі Україні сьогодні необхідно $60 мільярдів».
З огляду на все, на ці інвестиції чекати доведеться довго. Представники влади усе прозоріше натякають на відкриття ринку землі. Однак пріоритет буде віддано вітчизняному виробникові. Як заявив днями перший заступник міністра аграрної політики й продовольства України Микола Безуглий, «ми вважаємо, що на першому етапі можливими власниками та учасниками купівлі-продажу земельних ділянок можуть бути громадяни України — фізичні особи, фермерські господарства, а також держава в особі спеціального вповноваженого державного органа». Що ж до зарубіжних інвесторів держава має намір діяти дуже обережно. На думку Миколи Безуглого, становище в аграрному секторі країни змушує ввести обмеження в категорії покупців і власників угідь. Проектом закону про ринок землі обмежується участь іноземного капіталу «у придбанні земель сільгосппризначення в Україні, як фізичних осіб — іноземців, так і юридичних осіб, засновниками яких є іноземні особи або іноземні компанії».
До чого можуть призвести такі патріотичні наміри? Відповідь проста: наче гриби після дощу з’являтимуться підставні фірми з українською пропискою та іноземними власниками. І діяти вони будуть змушені непрозоро від самого початку. То чи не краще прописати таку можливість придбання землі закордонним капіталом, за якої максимально буде враховано інтереси і держави, і інвесторів?
