І Microsoft туди ж…

Американська корпорація пропонує науковим і освітнім установам України приєднатися до популярного заняття — «витання в хмарах».

Microsoft Live@eduВідповідно до звіту про глобальну конкурентоспроможність країн за 2010—2011 роки, з якості освіти та науково-дослід­ної діяльності Україна посідає відповідно 56-те і 68-ме місця, а «сухий» залишок колись найсильнішої математико-інженерної підготовки — 42-ге місце з 139 можливих. З огляду на інші, більш обтяжливі показники нашої економіки, тверда середина — непоганий результат. Саме про необхідність, як мінімум, зберегти прагнення до прогресу й за можливості його розвинути йшлося на V Всеукраїнському фестивалі науки в Києві 19—21 травня.

Сучасні тренди освіти лежать у площині її персоналізації, створення рівного доступу до інформації, упровадження електронного (дистанційного) навчання та віртуальної педагогіки. Якщо не дотримуватися цих тенденцій, розрив між нашим і світовим рівнем освіти тільки збільшуватиметься. Реалізувати вимоги можна за допомогою уніфікованих систем спільної роботи учнів і викладачів, доступних через єдиний канал — Інтернет.

Такими проектами в Україні займається Microsoft. У рамках концепції електронного документообігу підрозділи Національної Академії наук України можуть одержувати документи на веб-сайті НАНУ за допомогою розгорнутої системи MS SharePoint (пакета програмних продуктів і компонентів для створення веб-сайтів із можливостями спільної роботи). Донецький національний університет економіки та торгівлі (ДонНУЕТ), до структури якого входять 4 інститути, 3 факультети й 8 підрозділів в інших містах країни, закінчив реалізацію комунікаційного рішення MS Office Communications Server 2007 і Live@edu. Останнє рішення — спеціалізований хмарний сервіс для систем освіти, що надає користувачам електронну пошту, адресну книгу, месенджер, сховище файлів, планувальник, персональну сторінку й медіа-сховище, а адміністраторам — механізми керування цією ­інфра­структурою.

У цілому для традиційно небагатих українських установ хмарні технології — це не в останню чергу можливість заощадити. Приміром, міська адміністрація Майамі (Флорида, США) почала «іти в хмари» після урізання IT-бюджету: установлювати на кожен ПК ліцензійну ОС  у країні, де дійсно дотримують авторські права, — задоволення не з дешевих. Департамент освіти штату Кентуккі об’єднав за допомогою Live@edu 700 тис. учасників освітнього процесу, що перетворилося на $6,3 млн, заощаджених на ресурсах, — від паперу до електроенергії.

Тим більше що, за словами керівника з роботи з установами науки та освіти Microsoft Україна Олександри Сизової, усі програми з безкоштовного надання ПЗ в Україні згорнуто. Але анонсований на це літо Office 365 (MS Office, доступний як сервіс через Інтернет — аналог Google Documents) буде включено в пакет Live@edu, що дозволить університетам зберегти кошти на купівлі традиційних «офісів».

У рамках упровадження інформаційних технологій, Microsoft Україна займається створенням спеціалізованих навчальних курсів та електронних бібліо­тек. У січні Центр інновацій Microsoft КНУ ім. Т. Шевченка створив цифровий архів стародавніх книг університетської бібліотеки з використанням технології Silverlight. Американська корпорація активно підтримує спільноту українських .NET-розробників Dev-Club, надає тестовий доступ до Windows Azure (серверного ОС, платформа для створення «хмарних» веб-застосунків), офіційний старт якої  у нас намічено на 2012 рік. У компанії сподіваються одержати дозвіл від держави на реалізацію проекту національного депозитарію навчальних матеріалів, про який говорив під час візиту в Україну Стів Балмер.

Але попри всі зусилля з боку американців, українські установи не прагнуть централізовано організовувати підвищення кваліфікації своїх співробітників на безкоштовних(!) веб-семінарах із використання SharePoint, Live@edu та інших продуктів Microsoft. А це з огляду на дуже невисокий рівень комп’ютерної грамотності не завадило б багатьом працівникам системи науки та освіти. Можливо, саме тому даних про реальні показники оптимізації навчального процесу на основі сучасних технологій де-факто немає.

Олександр БІЛІЛОВЕЦЬ

У «Київському політехнічному інституті» опановував спеціальність, яка знаходиться на стику кібернетики і математики з вкрапленнями економіки, що оформилося у вивчення функціонування фінансових інтернет-сервісів.

Ярий прихильник технічного прогресу, глобалізації та «інтернетизації». Бо вважає, що Інтернет — це така штука, «зарегулювати» яку традиційними прийомами із оффлайнового життя доволі складно: Глобальна Мережа змінюється значно швидше, ніж ставляться підписи під указами і навіть замикаються деякі хімічні реакції в мізках. Вірить, що майбутнє за друкованими ЗМІ, але друкуватися вони будуть на електронному папері.

Нерегулярний автор матеріалів про інформаційні технології, фінанси та цікаві вітчизняні технології.

You may also like...