ММК освоює територію
Маріупольський металургійний комбінат, який входить до групи «Метінвест», планує розпочати розроблення промислових відвалів і Мазурівського родовища рідкісних металів, що залягають у межах земельної ділянки підприємства.
Прес-центр ММК ім. Ілліча цитує керівника гірничо-збагачувального й гідрометалургійного бюро хімікометалургійної фабрики (входить до структури ММК) Володимира Мякішева: «Техногенне родовище являє собою гідровідвал збагачувальної фабрики, складений хвостами — усе це відходи переробки рідкіснометальних руд Мазурівського родовища за період з 1947 по 1964 рік. Там 2 млн тонн руд і відходів. За мінералогічним і хімічним складом відходи збагачення ідентичні корінним рудам родовища». За словами Володимира Мякішева, у цих родовищах найбільше польовошпатового концентрату нефеліно-сієнитового походження. Росія переробляє 300 тис. тонн такого концентрату на рік, Канада — 720 тис. тонн, Норвегія — 330 тис. тонн, у той час як в Україну його ввозиться не менше 300 тис. тонн щорічно, переважно з Туреччини та РФ.
Згідно з геологорозвідувальними даними, на Мазурівському родовищі перші поклади в контурах законсервованого кар’єру становлять понад 23 млн тонн, а в контурах, до яких входить і законсервований кар’єр, — близько 200 млн тонн, у техногенному родовищі — більше 1 млн тонн. Цих запасів достатньо для забезпечення виробництва польовошпатових концентратів протягом 140 років.
Першочерговим об’єктом для освоєння обране техногенне родовище: на базі матеріалів його детального вивчення, здійсненого підприємством «Донецькгеологія», розроблене техніко-економічне обґрунтування кондицій, відповідно до якого були успішно захищені наявні запаси. Від Мінприроди отримано спеціальний дозвіл на видобуток і користування надрами.
«У повному обсязі проведені проектні роботи, на стадії проектування й робоча документація. Пропонується організувати гірничо-збагачувальне виробництво з переробки лежаних хвостів, але переважно зосередитися на видобутку польовошпатового концентрату. Зараз проведено роботу зі спрощення технологічної схеми його збагачення», — підсумував Володимир Мякішев.
