Електромережа «в клітинку»
На зміну системі, що працює за принципом водопроводу, приходить такий собі «електричний Інтернет».
Черговий першоквітневий жарт уряду «порадував» нас підвищенням тарифів на електроенергію для населення на 15%. НКРЕ заявляє, що все обґрунтовано, оскільки, мовляв, ціни в Україні майже вдвічі менше російських і становлять тільки чверть від цін у Молдові. Але ж не можна забувати й про те, що втрати електроенергії на шляху від виробника до споживача в нашій країні становлять близько 20%. У 2009 році ми втратили близько 34,45 млрд кВт·год. і з цього показника — безперечні «лідери» серед країн Європи.
Може, варто було б звернути увагу не тільки на різницю в тарифах, а й на те, як проблеми оптимізації витрат на електроенергію розв’язуються в розвинених країнах. Там електроенергетичні ресурси вже давно розглядають як одну зі стратегічних засад національної безпеки.
Громадськість уперше було залучено до обговорення впровадження нових технологій розподілу електроенергії в січні 2009 року після одного з виступів Барака Обами. За кілька тижнів до інаугурації новий лідер США зробив наголос на стратегічному значенні впровадження технології Smart Grid (дослівно «розумні ґрати», система інтелектуального управління електромережею), яка, за його словами, «дозволить заощадити гроші, зробить енергетичну систему стійкою до відмов або навмисних атак і надасть нові чисті джерела енергії кожному куточку країни». У жовтні того ж року адміністрація Обами започаткувала близько 100 грантів на дослідження в цій галузі на загальну суму $3,7 млрд. Частина грошей пішла на встановлення більш ніж двох мільйонів «розумних лічильників» електроенергії, а до розроблення процедури впровадження технології Smart Grid долучилися такі гіганти IT, як Cisco, Oracle, AT&T, T-Mobile, Hitachi, Siemens.
У чому ж суть нової технології? Головні принципи Smart Grid — упровадження систем автоматичного моніторингу неполадок у мережі, застосування інтелектуальних побутових приладів, гнучка цінова політика та створення системи реагування на поточні потреби в енергії (т.зв. Demand Responce).
Це виглядає приблизно так: енергетичні компанії знижують ціну на електрику в години спаду споживання (як правило, уночі), і на цей час можна планувати автоматичне ввімкнення посудомийної і пральної машин або зарядження електромобіля (їх у США вже понад 90 тис.). Масовий зсув енергозатратних операцій у часі дозволить уникнути провалів або, навпаки, піків у споживанні електрики, що стабілізує всю систему й дасть значну економію коштів. Будинок, оснащений такою технологією, надасть власникові вичерпну інформацію про те, коли й скільки він витрачає на електрику і як оптимізувати витрати. Крім того, завдяки Smart Grid власники сонячних або вітряних станцій зможуть продавати надлишок енергії енергетичним компаніям (яким це також вигідно).
Упровадження цієї технології приведе до значного зменшення викидів у атмосферу діоксиду вуглецю: за прогнозами Інституту дослідження електричної енергетики США, до 2030 року можливе зниження на 60 млн тонн! Розвиток Smart Grid сприяє також виробництву електромобілів, що кардинально позначиться як на економіці, так і на екології.
Нарешті, Smart Grid дозволить об’єднати потужності різних видів поновлюваних джерел енергії (сонячної, геотермічної, вітрової, припливної тощо). Кожне з них окремо, звичайно ж, не може використовуватися весь час, але, об’єднані в систему за допомогою сучасних засобів комунікації, вони компенсуватимуть нестачу (або надлишок) потужностей одне одного.
Розвиток Smart Grid вимагає об’єднання декількох технологій і галузей промисловості — упровадження безпроводового зв’язку (планується використання технології WiMax для «спілкування» між локальними енергосистемами), створення «розумних» електричних лічильників і побутових приладів. Необхідно також розробити нормативну й законодавчу базу для регулювання взаємин енергопостачальних компаній і компаній — постачальників сітьової взаємодії для координованого об’єднання мільйонів будинків і підприємств у єдину взаємозалежну систему. Можна сказати, що це буде інтеграцією енергетичної галузі й Інтернету.
З одного боку, класичні постачальники електроенергії зацікавлені продавати її якнайбільше. Але в той же час вони не можуть ігнорувати становлення технології Smart Grid, що істотно збільшить ринок для альтернативних джерел енергії, і змушені також брати участь у її розвитку з міркувань конкуренції.
Природною перешкодою для якнайшвидшого впровадження Smart Grid є очевидні труднощі — необхідне безпрецедентне об’єднання та координація зусиль у масштабному спільному проекті енергетичних, промислових і IT-компаній. Крім того, упровадження в домашні господарства таких технологій у багатьох викликає занепокоєння, пов’язане із втратою частини конфіденційності, але це суто психологічний момент.
Ще в 2008 році Європейський банк реконструкції та розвитку й Україна висловили бажання співробітничати в цьому напрямку, але три роки по тому нічого не чути про якісь технологічні нововведення в нашій енергетиці.
Звичайно ж, не треба порівнювати економічні можливості України та США й очікувати, приміром, що в нас витратять пропорційну суму на дослідження в цій галузі. Але, як європейський «лідер» із енерговитрат на одиницю валового продукту, ми могли б виявити хоча б інтерес до того, що робиться за кордоном. Крім того, великі суми на такі проекти, приміром, у США, обумовлювались необхідністю створення тепер уже загальнодоступного стандарту для Smart Grid, який хоча ще й не готовий остаточно, але вже близький до фінальної версії.
Ще пара років — і те, про що говорять у розвинених країнах, стане там реальністю. А ми можемо вкотре залишитися із самими лише деклараціями про наміри.
