Добратися до газу

Фахівці донецької шахти ім. Засядька першими в країні дослідили можливість видобутку метану й сланцевого газу на науково-промисловій основі.

Ажіотаж навколо сланцевого газу в Україні, який виник останнім часом, має почасти спекулятивний характер. Міркування про промислові обсяги видобутку блакитного палива із щільних шарів пісковику за відсутності достатніх геологорозвідувальних даних виглядають не дуже переконливо. І, мабуть, єдине підприємство, яке на сьогодні вже зробило практичні кроки в цьому напрямку, — АП «Шахта ім. О.Ф.Засядька».

Наприкінці січня тут закінчили буріння першої глибокої дегазаційної свердловини, одночасно розгортаючи роботи з монтажу обладнання для запуску другої.

Півтора місяця тому українське підприємство підписало угоду з однією з найбільших у світі нафтосервісних компаній Halliburton про розробку родовищ сланцевого газу.

Про масштаби планованих досліджень можна судити вже з того, що АП організувало нову структурну одиницю — спеціалізований виробничий підрозділ, який має назву Служба геологорозвідувальних робіт і поверхневого буріння. Як повідомив заступник генерального директора з нових технологій і комплексного розвитку підприємства Борис Бокій, витрати на її оснащення й проведення бурових робіт у 2010 році становили 126 млн грн.

Крім того, шахта вдосконалює свою метрологічну базу й поетапно створює лабораторію, тобто формує власну геологорозвідувальну базу.

Перші результати

Одним із головних заходів щодо геологорозвідки запасів газу стало буріння найглибшої в Донбасі свердловини — глибиною 3464 м. Для визначення місця робіт фахівці шахти послуговувалися прогнозами, виконаними Інститутом геотехнічної механіки Національної академії наук, Інститутом прикладних проблем геології, геофізики та геохімії НАН України й даними геодинамічних досліджень.

Під час буріння  застосували нові технології з використанням спеціального інструменту від відомих світових виробників. Сама свердловина «Засядько-глибока №1» пробурена установкою фірми National Oilwell Varco (Dreco) вантажопідйомністю 160 тонн, закупленою шахтою в Канаді. Усі бурові роботи проводилися фахівцями шахти, а для геологічного супроводу технологічного процесу були залучені кращі геологи й геофізики АТ «Укрпромгеофізика», а також персонал компаній Halliburton і Schlumberger.

Мета цього проекту — науково-розвідувальні завдання. Глибока свердловина — спосіб визначити газоносні горизонти на глибині до 3500 метрів і шляхи можливої міграції газу на більш глибоких горизонтах. Таке вивчення гірничо-геологічних умов відпрацьовування запасів на полі шахти необхідне для розвитку підприємства. Крім газу, який міститься у вугле­породному масиві, як показали дослідження, він також надходить із розташованих нижче горизонтів. Причому обсяг його виділення й склад не однакові в різні пори року. Шахта працює на великих глибинах, де газоносність гірничого масиву обумовлена насамперед складністю геологічної будови.

Сьогодні фахівці підприємства проводять усебічний аналіз отриманої інформації, проте про перші результати судити можна вже зараз. За даними служби геологорозвідувальних робіт і поверхневої дегазації, завдяки бурінню першої глибокої свердловини виконаний дуже великий обсяг досліджень із фізико-механічних властивостей порід, вивчення стану гірничого масиву, його газоносності, а також визначення складу порід. Для цих потреб узяли 400 м керна.

Фахівці шахти одержали інформацію про ступінь метаморфізму (перетворення порід у процесі розвитку), зібрали багато цікавих матеріалів із тиску газу, наприклад, у пісковиках.

Друге «забурювання»

Але це тільки початок досліджень. Уже ведеться спорудження другої такої свердловини. Для цього шахта закупила ще одну мобільну установку K-160 у тієї ж канадської фірми National Oilwell Varco (Dreco) і з початку січня розпочала її монтаж. Проект свердловини «Засядько-Глибока №2» уже готовий. Його розробили разом із запрошеними американськими колегами, які мають досвід ведення бурових робіт у різних країнах світу. З їхньою участю створюється підрозділ похило-спрямованого буріння свердловин, у яких будуть випробувані різні технології гідророзриву.

Очікується, що бурова ЗГ2 дасть можливість визначити обсяги газу в пластових горизонтах, де газ може бути у зв’язаному та вільному станах. За словами технічного­ директора служби геологорозвідувальних робіт і поверхневої дегазації Миколи­ Барбучану (він має досвід буріння глибоких свердловин у океані — близько 7000 м, у гірських породах Румунії — близько 6000 м), досвід, напрацьований під час проходження ЗГ1, буде використаний і на ЗГ2.

— Загалом передбачено­ чотирма глибокими поверх­невими дегазаційними сверд­ловинами «переглянути» шахтне поле, тож запуск другої бурової дасть можливість оптимізувати бурову програму, — повідомив  Барбучану. — На проходження другої свердловини передбачається 110 днів. Після  узгодження проекту  у профільних відомствах відразу почнеться буріння.

За словами техдиректора­ служби, основна різниця між свердловинами в тому, що друга матиме іншу кон­­­с­т­рукцію, також використовуватимуть нові технології й кращі долота фірми National Oilwell Varco.

— Під час ведення гірничих робіт виділяється багато метану, що є небезпечним для робітників. Ми маємо на меті цю небезпеку мінімізувати за рахунок попередньої дегазації вугільних пластів. Крім того, дослідження шахтного поля сучасними технологіями буріння на великих глибинах — це ще й шанс знайти добрі колектори в Донбасі. Тоді можна буде визначати, наскільки це економічно вигідно — вести промисловий видобуток метану. Так працюють і в США, Австрії, Канаді, — підсумував Микола Барбучану.

До речі, для робіт на ЗГ2 залучатимуться не тільки досвідчені буровики. Компанія не проти активніше задіяти на такому унікальному об’єкті й молодь.

— Я побував у Донецькому національному політехнічному університеті, мав можливість познайомитися ближче з молодими інженерними кадрами. Студенти виявили велику зацікавленість і прагнення почати свою кар’єру на шахтній буровій. Інженерна підготовка в них добра, а от англійською володіють лише деякі з тієї групи, з якою я спілкувався. Ми плануємо запропонувати студентам-старшокурсникам пройти тренінг — офісний і на буровій. Кращі отримають у нас цікаву й перспективну роботу, —розповів техдиректор.

Якщо кадрова тема за допомогою фахівців, яких навчають у ДНТУ, може бути більш-менш закритою, то питання обладнання й технологій вирішується переважно тільки за рахунок імпорту.

— Звичайно, в Україні недостатньо обладнання, необхідного для таких робіт. Шахта купує його власним коштом, — говорить Борис Бокій.

Як приклад спільного ноу-хау пан Бокій навів роботи на свердловині «Засядько-глибока №1», де було успішно проведене цементування обсадної колони без виходу на поверхню (так званого «хвостовика»). Роботу всього цього технічного комплексу забезпечували фахівці шахти й представники міжнародної компанії Schlumberger. Агрегати для цементажу надали зарубіжні партнери. Універсальна насосна установка забезпечила не тільки високу якість, а й швидкість проведення робіт на великих глибинах (два насоси, максимальний тиск до 10 тис. psi, шасі компанії Peterbilt). Автоматика контролювала всі стадії цементажу: замішування цементу, додавання різних хімічних реагентів тощо. «На моніторі пульта управління універсальною насос­ною установкою відбивається весь процес у всьому форматі важливих оперативних параметрів — обсягу накачування, його швидкості, тиску тощо», — додав головний інженер із цементування свердловин компанії Schlumberger Сергій Серединський.

Що ж до виробничих показників із проекту, то, крім того, що планується пробурити чотири глибокі свердловини для проведення дослідних робіт, підприємство ніяких відомостей не надає.

— Про можливі обсяги видобутку говорити ще передчасно, поки завершено буріння на першій свердловині, і дані, отримані під час її проходження, ще треба всебічно проаналізувати, а на це піде певний час, — пояснив Борис Бокій.

Фахівець також уважає, що сьогодні ще рано говорити про розвиток інфраструктури для промислового використання цього виду сировини. «Треба спочатку довідатися, де саме в Україні є родовища сланцевого газу (тобто провести розвідку, визначити запаси), а потім вирішувати, як розпочати промисловий видобуток. Розвивати можна тільки те, що є», — констатує Бокій.

Пошукати в сусіда

Депутати Луганської обл­­ради погодили клопотання АП «Шахта ім. О.Ф.Засядька» про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобутком вуглеводнів на території області.

За словами заступника генерального директора підприємства Бориса Бокія, шахта планує вкласти в розробку родовищ вуглеводнів (газ і нафта) на Луганщині близько 1 млрд грн.