Працює? Не займай!
Складається враження, що наш уряд недавно дізнався про існування такої галузі, як інформаційні технології. А дізнавшись, негайно вирішив почати її регулювати. Звичайно ж, із найкращими намірами. Мовляв, от у США — Кремнієва долина, у Єгипті — Smart village, навіть у Росії намагаються спорудити щось схоже в Сколковому, отже, і нам треба не відставати від сусідів. Днями Микола Азаров доручив Держкомнауки розробити закон про IT-ринок, бо «ця галузь розвивається дуже активно». Голова комітету Володимир Семиноженко вважає, що такий закон дозволить підвищити обсяг ринку до $6 млрд.
Проблема, однак, у тому, що не всі ініціативи уряду однаково корисні. Згадаємо, що Кремнієва долина від початку й до кінця будувалася приватним капіталом, без якогось урядового втручання. Іншого й бути не могло: успішну інноваційну компанію, а тим більше сотні компаній, неможливо створити рішенням партії та уряду. Сама модель Кремнієвої долини суперечить моделі дій будь-якої держави. Спрощуючи — держава вміє створювати успішні закриті цільові проекти, хоч НДІ-1011, хоч проект «Манхеттен», та тільки не працюючі системи, що самопідтримуються.
Головний секрет успіху США — у чудовій університетській освіті, низьких податках і неймовірній простоті відкриття нового бізнесу. І запозичити треба було б саме це, а не зовнішню форму технопарку. Інакше виходитимуть фільтри Петрика, саморушні машини, що суперечать другому закону Ньютона, або, у найкращому разі, система ГЛОНАСС, якій досі не можуть дати ради.
Рональд Рейган, критикуючи уряд, говорив, що «точка зору уряду на економіку може бути висловлена кількома простими фразами: коли щось працює, обкладай це податком, коли воно й далі працює — регулюй, а коли зупинилося — субсидіюй». Сподіваюся, Україна не припуститься цієї помилки.