Весь Львів — у твоєму мобільному

Так називається новий регіональний проект, започаткований у рамках підготовки до Євро-2012.

QR-код із посиланням на сайт «УТГ» власники смартфонів із відповідним ПЗ можуть сфотографувати й перевіритиНа популярних об’єктах міста — пам’ятках архітектури, а також у розважальних закладах, ресторанах,  — почали вивішувати зашифровані з допомогою QR-коду мітки, інформацію з яких українською, російською та англійською мовами зчитує мобільний телефон із убудованою фотокамерою.

QR — абревіатура­ анг­­лійсь­кого словосполу­чен­ня «quick response», що перекладається як «швидкий відгук». Візуально двовимірний QR-код, або як його ще іменують 2D barcode, – квадрат, усередині якого багато менших та хаотично, на перший погляд, розкиданих квадратиків. Насправді ж залежно від їх кількості й розташування на площині QR-код дозволяє закодувати значно більше інформації, ніж його попередник – уже звичний для нас штриховий код товару. Ще  одна перевага дво­вимірного баркоду – у доступності розпізнавання закладеної інформації сканувальним пристроєм або за допомогою фотокамери мобільного телефона. 

Технологія QR-кодів відома з 1994 року. Її розробила японська компанія Denso Wave для заміни одномірних штрих-кодів у логістиці на виробництві. За допомогою QR-кодів, наприклад, на заводах Toyota почали маркувати деталі автомобілів. Після появи й поширення в побуті смартфонів з’явився спосіб застосування двовимірних штрихів як  компактного носія даних про товар. Хоча таке  кодування корисної інформації найбільш поширене в Азії, особливо в Японії, ним починають усе частіше користуватися в Північній Америці та Європі. У рамках підготовки до футбольного чемпіонату QR-коди почали застосовувати і в містах Польщі, що прийматимуть Євро-2012. Завдяки близькості кордону цей тренд перекочував і до Львова.

Ця ініціатива належить  бізнесменам і підприємцям, яких комерційний інтерес­­ у проведенні Євро-2012 об’єднав у громадську організацію «Туристичний рух Львова». Хоч вони й називають себе основними донорами проекту, його реалізація насправді їм нічого не коштуватиме. Згенерувати QR-код можна за лічені хвилини за допомогою будь-якої з наяв­них у Internet програм. Зали­­шається роздрукувати зоб­раження й вивісити його. Та й будь-який власник  «мобілки» з камерою в тому ж Internet може знайти й безкоштовно списати програму, що розпізнає QR-коди, для його моделі телефона, запустити цю програму, піднести телефон до мітки й отримати на екрані всю «зашиту» в коді інформацію.

Міська рада підтримала проект і надає дозволи на розміщення міток на туристичних об’єктах безкоштовно, тож рестораторам і готельєрам треба лише викласти гроші на інформаційне наповнення міток основними відомостями про об’єкт. Ресторатору це коштуватиме одного обіду. За потреби  детальнішої інформації мітка може скерувати на відповідний сайт.

Так уже сталося, що ми відстаємо від інших країн мало не в усіх напрямках, але модні й прагматичні тенденції до нас усе-таки доходять. QR-коди – не виняток. У Львові їх можна зчитувати з допомогою програми I-nigma.сom. І хоч мітки тут поки що примітивні – кожна вміщує лише 180 знаків текстової інформації за можливих понад 4 тис. цифр і літер кирилицею, та вони вже є. А от чи будуть баркоди стрімко набирати популярності й чи стане невеличкий чорно-білий квадратик із незрозумілим піксельним малюнком обов’язковим супровідним ярликом якісного товару або сертифікованої послуги в Україні,  покаже, мабуть, вже  Євро-2012.

You may also like...