Гра на випередження

На Всесвітньому економічному форумі представники України рапортували про підготовку до Євро-2012 і підписували енергетичні угоди.

Історія форуму у швейцарському Давосі налічує вже п’ятий десяток. Він перетворився на єдині у своєму роді збори світової політичної та економічної еліти, де затверджується «порядок денний» глобальної економіки на рік.

Цього разу захід відвідали голови держав «великої двадцятки» й ще тридцяти країн, керівники Міжнародного валютного фонду, Світового банку, ООН, Європейського банку реконструкції та розвитку тощо. У Давос прибули майже півтори тисячі директорів найбільших світових корпорацій. Попередній
форум відбувся під знаком боротьби з фінансово-економічною кри­зою. Очікувалося, що нинішній буде присвячений переходу до «мирного» життя…

Напередодні вибуху

На початку року світ тільки «прокидається» від свят, тому зустріч політичної та економічної еліти стає єдиною по-справжньому топовою подією. Але «нова реальність» огризнулася так, що навіть ВЕФ було відкинуто з перших шпальт газет і з телевізійних сюжетів.

Теракт 26 січня в російському аеропорту Домодєдово забрав життя 35 чоловік. Трагедія повторилася у вигляді фарсу вже в самому Давосі, де наступного дня теж стався вибух. Бомба здетонувала в коморі готелю, розташованого неподалік від місця проведення форуму, де розмістилися члени уряду Швейцарії, її президент Мішлін Кальмі-Ре, а також інші VIP-персони. Ніхто не постраждав, у будинку вибито кілька шибок.

Не дивно, що тема загрози тероризму пролунала на форумі на найвищому рівні. Тон дискусії задав російський президент, який скоротив своє перебування в ­Давосі до декількох годин. Дмитро Медведєв навіть пояснив, що покинув жалобну Москву, щоб тут, у Швейцарії, нагадати світовій спільноті про глобальну загрозу тероризму.

Окремою темою обговорення став, за словами голови­ Всесвітнього економічного форуму Кевіна Штайнберга, тероризм у сфері цифрових технологій. На його думку, «наука входить у життя людей, тому треба вводити загальні правила регуляції цієї галузі й захистити її від кібератак».

Ще більший резонанс викликали події в Тунісі, які повторилися потім і в Єгипті. Різка дестабілізація ситуації у порівняно спокійних країнах яскраво проілюструвала одну з головних загроз посткризового світу. Йдеться про переростання наслідків фінансово-економічної кризи й жорстких заходів державної економії вже в соціальну кризу.

Показовий у цьому плані виступ директора найбільшої американської консалтингової компанії JP Morgan Chase Джеймса Даймона. Швидке збільшення населення означає проблеми, пов’язані із забезпеченням продуктами харчування. Як про можливий шок він висловився й про швидку урбанізацію, адже скорочується населення сільських регіонів і зростають міста, відповідно треба вирішувати питання інфраструктури, зайнятості тощо.

У центрі уваги форуму були загрози стихійних лих і глобальних змін клімату. Безперечно, ні про які офіційні домовленості не може бути й мови, однак щодо зближення позицій, пошуку компромісу й вироблення необхідних рішень Давоський форум може стати ефективнішим від декількох самітів «великої двадцятки» разом.

Про інтегральний характер загроз свідчить і опублікований ВЕФ у середині січня шостий випуск доповіді «Глобальні ризики». Висновки досить песимістичні й полягають у тому, що системи минулого століття не здатні управляти ризиками XXI століття.

Занепад Європи?

І все-таки які б загрози не тяжіли над світом, головною темою форуму завжди була економіка. За останні роки вона стала двошвидкісною в тому розумінні, що темпи розвитку в різних частинах світу тепер зовсім різні. Виділено групу економік, що швидко розвиваються, — Китай, Індія, Бразилія та Росія. За прогнозом МВФ, світова економіка в 2011 році в цілому зросте на 4,4%. У тому числі Китаю — на 9,6%, Індії — 8,4%, Росії — 4,5%. Для розвинених країн прогноз становить у середньому лише 2,5%.

Головну увагу в Давосі привернули до себе дві економіки світу з найшвидшим розвитком — китайська та індійська, яким присвятили добрий десяток тематичних семінарів та обговорень. Делегації цих країн були найчисленнішими — у кожній близько 150 чоловік.

Зовсім інші настрої панували в європейському таборі.­­ У Давосі мало не вперше експерти почали говорити про занепад Європи. Усе більше­ економістів попереджають­ про серйозні проблеми, пов’язані з проектом не тільки єврозони, а і Євросоюзу в цілому. І для таких висновків є вагомі підстави.

Весь минулий рік Старий світ лихоманило — усе почалося зі скандалу з бюджетним дефіцитом у Греції. Проблему вдалося закрити, лише виділивши Афінам $70 млрд. Потім була Ірландія, перед якою постали труднощі з фінансуванням державних витрат. ЄС знову виділив необхідні кошти. Нині ж у такому­ становищі опинилися Іспанія й Португалія. Португалія у квітні й червні має погасити $9,5 млрд зовнішніх боргів. В Іспанії ситуація нітрохи не краще — треба знайти $45 млрд. Якщо в Португалії  проблеми триватимуть, то незрозуміло, хто допомагатиме Іспанії, що погано позначиться на економіці всього Євросоюзу. Тому, як заявив Кевін Штайнберг, переговори в Давосі були присвячені й необхідності подолання тенденції розколу Європи на заможну північ і занедбаний південь.

Пошук виходу із цієї ситуації став одним із головних завдань форуму. Аналітики журналу The Economist уже встигли заявити, що головну увагу треба звернути на наукомісткі й технічні галузі й розвиток інтернет-технологій. Саме з метою «гри на випередження» при Всесвітньому економічному форумі була створена рада з тисячі експертів, які мають розтлумачити урядовцям, звідки чекати можливого удару і яким чином уникнути можливих проблем і криз. Раніше збори аналітиків під егідою Давосу мали непостійний характер, тепер же прогнози, схоже, хочуть зробити важливою складовою форуму.

Україна і Давос

Треба чесно визнати, що наша країна цього року не мала жодного шансу опинитися в центрі уваги. По-перше, оскільки Європейський Союз цілком сконцентрований на своїх внутрішніх проблемах. По-друге, за останні місяці наші стосунки з ЄС і США помітно охололи — після критики Києва з їх боку. По-третє, озвучені урядом України економічні реформи мають фрагментарний характер. І, нарешті, навіть головний наш козир — Євро-2012 — помітно нівельований ультиматумами ФІФА й УЄФА, які стурбовані конфліктом навколо Федерації футболу України.

У той же час Давос завжди був зручною площадкою для презентації можливостей перед потенційними інвесторами, попередніх переговорів і обговорення нових проектів та ідей. З огляду на це все-таки можна говорити про певні удачі.

У присутності президентів України та Азербайджану відбулося підписання двосторонніх документів про поставки скрапленого природного газу на територію нашої країни та співробітництво у сфері транспортування нафти. «У 2014 році наша держава одержить із Азербайджану 2 мільярди кубометрів скрапленого газу, у 2015-му — 5 мільярдів», — повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко. Укладено договір, що передбачає поставки азербайджанської нафти трубопроводом Одеса — Броди в аверсному режимі. Цього року планується прокачати від 8 до 12 млн тонн.

Енергетика взагалі була однією з головних тем давоських зустрічей Віктора Януковича. Серед них варто назвати переговори з генеральним директором компанії Royal Dutch Shell Пітером Возером. Shell володіє передовими технологіями збільшення нафтовіддачи пластів і вже давно вивчає можливість розробки наших покладів сланцевого газу.

Також Президент взяв участь у закритій для преси сесії Всесвітнього економічного форуму за назвою «Енергетичне майбутнє Європи».

Слід зазначити зустріч із головою Європейського бан­ку реконструкції та розвит­ку Томасом Мірровим, де була порушена тема фінансування ЧАЕС. Для нашої країни пріоритетом на 2011 рік була підготовка запланованої на квітень конференції до 25-річчя Чорнобильської катастрофи. Практичне завдання полягає в тому, щоб зібрати 700 млн євро, необхідних для закінчення будівництва об’єкта «Укриття». Очевидно, це питання було однією з тем переговорів, оскільки Мірров пообіцяв персональну участь у конференції з Чорнобиля. ЄБРР — колосально приваб­ливе джерело ресурсів для України, бо це не кредитні гроші для держави, а інвестиційні проекти. Він вкладає безпосередньо в український бізнес і потім одержує свою частину прибутку.

У рамках залучення в країну інвестиційних ресурсів проходили й зустрічі Віктора­ Януковича зі спеціальним представником Великої Британії з міжнародної торгівлі та інвестицій герцогом Йоркським, принцем Ендрю та прем’єр-міністром Великої Британії Джеймсом Кемероном. Головною темою розмови став інтерес британців до переробки сільськогосподарської продукції та участь у реформуванні українського АПК.

Не можна не згадати зустріч президентів України й Польщі із провідними російськими бізнесменами під час українського ланча в Давосі,­ присвяченого Євро-2012. На організований Фондом ­Віктора Пінчука захід прийшли Вагіт Алекперов («Лукойл»), Олег Дерипаска (РУСАЛ), Віктор Вексельберг («Ренова»), Володимир Євтушенков («АФК-Система»), банкіри Герман Греф (Ощадбанк), Андрій Костін (ВТБ) і Володимир Дмитрієв (ВЕБ). Серед інших «статусних» зустрічей — бесіди із президентом Монголії Цахіагійном Елбегдоржем і генсеком ООН Пан Гі Муном.

Усі ці переговори відбулися на тлі озвученого на форумі помірно оптимістичного прогнозу економічного розвитку на 2011 рік, що, безперечно, вигідно для України, яка орієнтується на зовнішні товарні ринки. Досить сказати, що 50% нашого ВВП формується за рахунок експорту. Величезна залежність від продажів за кордон робить Україну  цілком   залежною від кон’юнктури, яка формується на міжнародних ринках. Якщо вона збережеться в нинішньому вигляді, то, схоже, наша економіка може непогано вирости.