Ключовий актив
Вітчизняний бізнес стає драйвером інноваційного розвитку України. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені: великі машинобудівні компанії створили власні інженерно-технічні центри, забезпечивши конструкторів добрими умовами праці й конкурентоспроможною зарплатою.
Тотальний дефіцит коштів на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок у державних НДІ, низькі зарплати, відсутність кар’єрних перспектив — усі ці чинники обумовили відтік талановитих фахівців із наукової сфери. Одні подалися за кордон, інші змінили сферу діяльності на більш дохідну, розчарувавшись у науці. Кадрового підживлення із числа випускників технічних ВНЗ теж майже не було: працювати в НДІ молодь не хотіла з тих же причин, що й старше покоління.
Змінити ситуацію можна було тільки за рахунок серйозної зацікавленості в науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробках конкретних організацій, здатних на серйозні фінансові вливання. Ініціатором став великий бізнес, зокрема машинобудівний сектор економіки, вибравши шлях, яким давно вже пішли найбільші компанії світу, — створення власних інжинірингових підрозділів.
У жовтні такий підрозділ відкрив у себе найбільший в Україні машинобудівний холдинг із виробництва гірничо-шахтного обладнання — НВК «Гірничі машини» (м. Донецьк).
— Зараз час високих технологій. Якщо раніше термін життя нових технічних рішень становив не менше 5 років, то тепер за цей період технології можуть змінитися кілька разів. За такого інтенсивного темпу технологічного розвитку необхідна ефективна й мобільна організація, яка конструюватиме нове обладнання. На жаль, державні інститути не є такими. Тому приватний бізнес самостійно розвиває цей напрям діяльності, — говорить Віктор Кучма, генеральний директор інженерно-технічного центру «Гірничі машини».
ІТЦ реалізує у своїй роботі сучасний підхід: маркетологи компанії проводять дослідження ринку й визначають, яке обладнання може мати попит у найближчій перспективі; конструктори й технологи цілком закривають технічний бік створення нового обладнання. У такий спосіб формується замкнута модель «споживач — розробник — виробник — споживач», яка завдяки залученню в робочий процес усіх зацікавлених сторін сприятливо позначається на якості проектування. А воно, у свою чергу, неможливе без базису — кваліфікованих конструкторів. Уже сьогодні фахівці-конструктори ІТЦ «Гірничі машини» опрацьовують технічні завдання на виробництво обладнання під вимоги клієнта, які враховують специфіку конкретних гірничо-геологічних умов, у яких воно експлуатуватиметься. Для підвищення ефективності процесу конструювання в інженерно-технічному центрі розроблений проект наскрізної системи проектування й реалізований перший етап її впровадження — створені й укомплектовані обладнанням підрозділи з ведення електронного документообігу.
Зараз у штаті інженерно-технічного центру вже працює більше ста співробітників.
— Щоб мати провідний інжиніринговий підрозділ у країні, ми надаємо кращі умови праці для працівників, скажемо так, творчих технічних професій — конструкторів, технологів. Ми вже виплачуємо зарплату, одну з найвищих у галузі, для фахівців таких професій. Зараз розробляємо компенсаційний пакет на наступний рік. Сподіваємося, що умови праці й той сприятливий клімат, який формуємо в нашому інженерно-технічному центрі, будуть додатковими чинниками для вибору ІТЦ як місця майбутньої роботи, — заявив Євген Ромащин, генеральний директор НВК «Гірничі машини» на першій конференції для співробітників ІТЦ, яка відбулася недавно в Донецьку. На ній персоналу були презентовані доповіді про роль інжинірингу в стратегії «Гірничих машин», технічній політиці компанії, інструментарії в роботі сучасного ІТЦ.
У творчому колективі конструкторів є і недавні випускники технічних ВНЗ, і фахівці з багаторічним досвідом роботи. В ІТЦ «Гірничі машини», приміром, наймолодшому конструкторові Іванові Післякову 22 роки: «Мені з дитинства рідні говорили, що гірнича справа — це серйозно. Із великим задоволенням учився у ВНЗ, і вважаю, що конструювання — моє покликання. Тому радий, що зараз працюю за улюбленою спеціальністю в ІТЦ, який став для мене першим серйозним місцем роботи. Тут зібрався добрий творчий колектив».
В ІТЦ «Гірничі машини» упевнені, що кадровий склад й надалі поповнюватиметься талановитою молоддю.
— Наш інженерно-технічний центр — проект довгостроковий, тому до залучення співробітників ми підходимо комплексно. Прагнемо того, щоб ще зі студентської лави вести потенційних співробітників: консультувати їх у практичних роботах, брати на практику, — ділиться планами Віктор Кучма.
Ще один успішно випробуваний спосіб навчання молоді — спільна робота з досвідченими конструкторами, яких у ІТЦ чимало. Один із таких корифеїв конструкторського цеху — 69-річний Григорій Григорович Бойко:
— Для мене робота в ІТЦ «Гірничі машини» — добра нагода реалізувати свої кращі конструкторські ідеї. Для цього тут є всі умови. Наче друге життя почалося. У нас у колективі справжні ентузіасти своєї справи, для яких конструювання — улюблена робота.
Конструктори мають знати про останні світові тенденції машинобудування. Саме тому співробітники ІТЦ «Гірничі машини» наступного року відвідають великі міжнародні галузеві виставки.
— Що більше ми знаємо й уміємо, то краще обладнання зможемо конструювати, — зауважує Віктор Кучма. — Сплав досвіду й молодості, що формується в ІТЦ «Гірничі машини», можна вважати запорукою успішного розвитку, адже в компанії добре розуміють, що інтелект — це ключовий її актив.
