Усупереч очевидному

Політики для переоснащення української ГТС запрошують іноземців, а наші виробничники справою доводять, що готові провести його власними силами. 

Українська влада для капітального відновлення газотранспортної системи наполегливо закликає до участі компанії з Росії й країн Заходу. Тим часом вітчизняні компанії виграють тендери на поставки обладнання для її модернізації й активно працюють здебільшого на закордонних клієнтів.

На черговому саміті Україна-ЄС Київ разом із представниками Брюсселя й Москви мав вирішити, за словами прем’єр-міністра Миколи Азарова, «за участю яких сторін, якими ресурсами, якими силами і якими темпами здійснюватиметься модернізація української газотранспортної системи». Але в підсумку Президент Віктор Янукович лише традиційно запевнив Європу в тому, що транзит російських енергоносіїв і надалі проходитиме без проблем. Що означає, що ніяких рішень із приводу відновлення потужностей української ГТС, принаймні офіційно, ухвалено не було.

Напередодні незалежний експерт у галузі енергетики Олександр Нарбут відзначив: «Україні варто було б прийти на цю зустріч із комплексною програмою реформування нафтогазового сектора й пакетом проектів, які могли б бути комерційно цікаві як європейській, так і російській стороні. Однак ніякої підготовчої роботи в цьому напрямку ніхто не веде. А тому чекати від саміту якихось конкретних рішень не треба». При цьому президент київського енергетичного клубу Q-Clab Олександр Тодійчук відзначив: «Захід цілком готовий до мільярдних інвестицій у переоснащення нашої ГТС, а от розраховувати на вкладення якихось серйозних коштів із боку Росії не варто — вона пропонуватиме лише маловигідні Україні бартери».

Танцюють усі!

Питання про спосіб модернізації риторичне, оскільки відповідь очевидна. Це доведеться робити за рахунок кредитів, одержання яких не зобов’язує Україну ні до чого більшого, ніж повернення боргів. Позики їй виділять аж ніяк не на пільгових умовах, і вона, звичайно, зовсім не має надавати преференції компаніям країн-кредиторів. Отже, нам ніщо не заважає переоснастити ГТС силами вітчизняних виробників обладнання, що вони й без того роблять.

Поки перші особи держави оприлюднили питання, які планували вирішити на саміті, Сумське науково-виробниче об’єднання ім. Фрунзе виграло тендер, проведений ДП «Укртрансгаз» у рамках планової модернізації ГТС у жовтні. Компанії уклали контракт на поставку повного комплекту кульових кранів. Паралельно представники ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Івченко-Прогрес» повідомили, що за три роки мають намір розробити новий газотурбінний двигун потужністю 12 МВт для відновлення української ГТС. Модель може бути використана замість експлуатованої зараз родини двигунів у класі 10 МВт виробництва General Electric, російського Невського заводу й українського ДП «Зоря-Машпроект». Загалом заміні підлягають понад 200 одиниць обладнання, яке має бути вироблене протягом найближчих 20 років.

І, нарешті, над технічним проектом нового двигуна для газоперекачувальних агрегатів потужністю 16 МВт працюють також фахівці ДП «Зоря-Машпроект». Відповідно до планів дослідний зразок буде створений до 2013 року. І це зовсім не повний перелік тієї техніки, яку розробляють і виготовляють в Україні і яка може бути використана для переоснащення вітчизняної ГТС. Та й віддавши замовлення українським компаніям, держава змогла б добре заощадити.

Розробка комплексного плану капітальної модернізації ГТС, якою займалися фахівці Мінпаливенерго, завершилася в липні цього року. Документ припускає відновлення лінійної частини газопроводів, загальна довжина яких 37,1 тис. км. Передбачено реконструкцію й технічне переоснащення компресорних, газорозподільних і газовимірювальних станцій, яких у складі «Укртрансгазу» налічується понад 70, а також модернізація підземних сховищ газу (ПСГ).

Після розробки конкретних інвестпроектів мають бути укладені відповідні кредитні угоди між НАК «Нафтогаз України», з одного боку, і європейськими фінансовими інституціями — з іншого.

Після укладання всіх необхідних кредитних угод Україна ще до кінця року має встигнути провести всі тендери на виготовлення й поставку обладнання. До боротьби за вигідні контракти його закордонні й вітчизняні виробники долучилися ще навесні минулого року. Серед них російські та японські компанії, а також німецька Man Turbo і американська General Eleсtric. Що ж до українських виробників, то свої послуги «Укртрансгазу» запропонували НВО ім. Фрунзе, ВАТ «Мотор Січ», «Зоря-Машпроект», Чернівецький машзавод і «Сніжнянськхіммаш.

Повна газова готовність

Оскільки на сьогодні тендер на поставку кульових кранів, проведений «Укртрансгазом» минулого місяця, залишається єдиним реальним кроком у модернізації української ГТС, вітчизняні виробники активно працюють на зовнішніх споживачів. Серед найбільших замовників НВО ім.Фрунзе залишаються російські «Газпром» і «Сургутнафтогаз», туркменські «Туркменнафта» і «Туркменгаз», підприємства Азербайджану. Торік вартість портфеля замовлень російського газового монополіста НВО ім.Фрунзе становила $100 млн. Відтоді, як Мінпаливенерго оприлюднило комплексний інвестпроект відновлення потужностей української ГТС, НВО ім.Фрунзе вдалося укласти серію нових закордонних контрактів. Так, у рамках будівництва газотранспортної магістралі Починки—Грязовець, що з’єднує Північно-Європейський газопровід із газопроводом Уренгой—Помари—Ужгород, «Газпром» планує оснастити 6 нових компресорних станцій. У серпні НВО вже поставило споживачеві 10 компресорів. А у вересні прес-служба об’єднання повідомила, що підприємство випустить ще 14 компресорних блоків. Керівництво «Газпрому» планує збільшити обсяг замовлень, розміщуваних у НВО ім. Фрунзе.

Сумське підприємство також працюватиме над виконанням контракту, укладеного з Державною нафтовою компанією Азербайджану, на виготовлення обладнання для модернізації компресорної станції «Астара». Станція проектною потужністю 3 млн м3 газу на добу, за допомогою якої азербайджанський газ транспортується в Іран, була побудована НВО ім.Фрунзе «під ключ» у 2005 році. Однак у зв’язку зі зростанням попиту на газ постачальники розпочали прокладання нової компресорної лінії й відновлення станції «Астара» для підвищення її продуктивності.

Держпідприємство «Зоря-Машпроект», у загальному обсязі замовлень якого обладнання, використовуване в газовому секторі, становить майже половину, також поки понад 90% продукції відправляє на експорт.

Напередодні презентації інвестпроекту переоснащення української ГТС у рамках проекту «Газпрому» з будівництва газотранспортної магістралі Грязовець-Виборг підприємство вже поставило 5 двигунів. А в серпні для реконструкції компресорних станцій «Самсонівська» і «Ярківська» газопроводу Уренгой—Сургут—Челябінськ «Зоря-Машпроект» забезпечила його черговим двигуном ДГ-90П2. У цілому проект передбачає заміну 10 двигунів, три з яких замовник уже одержав. При цьому представники «Зорі-Машпроекту» відзначають, що модель не входить до складу серійної продукції підприємства і являє собою модифікацію, розроблену спеціально для заміни газогенератора Avon виробництва англійської Rolls-Royce, який виробив свій ресурс.

Усе це означає, що поки плани української влади з модернізації української ГТС залишаються тільки на словах, і робота вітчизняних машинобудівників, які могли б взяти участь у цьому проекті, орієнтована в різних напрямках. Хоча результати недавнього тендера, проведеного «Укртрансгазом», дозволяють припустити, що політики все-таки припинять ігнорувати таку можливість забезпечити замовленнями українські підприємства.