Освітній компас
Національний рейтинг університетів — спроба відобразити думку випускників і роботодавців
про вітчизняну вищу школу.
Українські рейтинги оцінювання ВНЗ не такі амбіційні, як відомі західні або світові. Але для вітчизняних ВНЗ і вони, певне, будуть стимулом переглянути політику своєї діяльності. А орієнтація на думку роботодавців — кінцевих «споживачів» їхніх послуг — є дуже доречною.
Знай своє місце!
Відповідно до національного рейтингу ВНЗ «Компас», цього року кращими стали п’ять київських, один донецький і один львівський університети. В основі розрахунків — чотири критерії. Аналітики враховували думку випускників — наскільки ті задоволені здобутою освітою та можливістю застосувати її в трудовій діяльності. Відповідали 1149 випускників із 234 ВНЗ. По-друге, якість освіти оцінювали роботодавці: на підприємствах респондентами були директори, керівники відділів кадрів і менеджери з персоналу. У цілому опитали представників 990 компаній, які представляють різні сфери бізнесу: оптову й роздрібну торгівлю, видобувну й обробну промисловість, виробництво електроенергії, транспорт, фінансові операції, діяльність у сфері нерухомості, телекомунікацій. По-третє, враховували думку експертів — представників 363 компаній, які залучають на відрядних засадах фахівців певних напрямків. І, нарешті, оцінювалося співробітництво між ВНЗ та компаніями-роботодавцями.
«Компас» включає три блоки: зведений рейтинг 234 ВНЗ України, за напрямами підготовки й регіональні рейтинги. Лідерські позиції у зведеному рейтингу з минулого року займає Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». Поступившись йому двома балами, на другому місці цього року — Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, далі — зі значним відривом —Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана. Четверте місце поділили між собою Національний університет «Києво-Могилянська академія» і Національний університет «Львівська політехніка»; п’яте — Донецький національний технічний університет і Київський національний університет будівництва та архітектури. До Топ-18 українських ВНЗ потрапили також ще три київських, три дніпропетровських, два харківських, по одному — луганський, донецький і львівський університети. Інші 216 ВНЗ набрали в загальному рейтингу від 3 до 19 балів.
У рейтингу ВНЗ за напрямами підготовки розглядалися спеціальності бізнес-економічні (досліджено 198 ВНЗ), юридичні (90), інженерно-технічні (110), інформаційних технологій (103) і архітектурно-будівельні (36 ВНЗ).
Перше місце з підготовки фахівців бізнес-економічних спеціальностей поділили Київський національний університет (91 бал) і Київський національний економічний університет (89 балів). На
другому місці Києво-Могилянська академія (45) і Київський національний торгово-економічний університет (43). На третьому — КПІ (39 балів).
У юридичних спеціальностях найсильнішим ВНЗ визнана Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого (Харків, 95 балів). На другому місці — Київський національний університет (82). Далі йдуть Києво-Могилянська академія (36), Одеська національна юридична академія (30) і Львівський національний університет ім. Івана Франка (17 балів).
У рейтингу ВНЗ із підготовки фахівців інженерно-технічних спеціальностей лідирує КПІ (85 балів). На другому місці — Донецький національний технічний університет (47), на третьому — Національний гірничий університет (36). А от безперечний фаворит — Київський національний університет — із цього напряму посідає в рейтингу сьому позицію з результатом 23 бали.
Із інформаційних технологій першу позицію рейтингу впевнено тримає Київський політехнічний інститут (100 балів). На другому місці — із помітним відставанням — Київський національний університет (40). Далі йдуть Львівська політехніка (27), Дніпропетровський національний університет (20), Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (20 балів).
Серед архітектурно-будівельних спеціальностей перше місце за оцінками всіх груп респондентів посідає Київський національний університет будівництва та архітектури (100 балів). Друга позиція — за Харківським державним технічним університетом будівництва та архітектури (39). На третьому місці — придніпровська державна академія будівництва та архітектури (Дніпропетровськ, 25 балів).
Третій напрям «Компасу» — ранжирування вітчизняних ВНЗ у регіональному розрізі. Так, у західному регіоні в рамках рейтингу розглянуті 43, у центральному — 82, у південному — 62, у східному — 47 ВНЗ.
У західному регіоні безперечним лідером є Львівська політехніка (90 балів). За нею йдуть Львівський національний університет (55), Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу (27), Національний університет водного господарства й природокористування (19), Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (19) і Тернопільський національний економічний університет (18 балів).
Рейтинг найсильніших ВНЗ центрального регіону майже дублює загальнонаціональний. Кращим ВНЗ південного регіону можна вважати Національний гірничий університет (Дніпропетровськ, 90 балів), за ним ідуть Дніпропетровський національний університет (82 бали) і Національна металургійна академія України (також Дніпропетровськ, 68 балів).
Серед ВНЗ східного регіону перше місце займає Донецький національний технічний університет (84 бали), друге – Харківський політехнічний інститут (57), третє – Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (57 балів).
Чий рейтинг рейтинговіший?
Світовій практиці оцінювання університетів уже майже тридцять років. Підходи до формування рейтингів часто мають свій національний колорит.
Найпершим є рейтинг американських коледжів і університетів, що складається журналом US News and World Report. Тут критеріями є репутація навчального закладу, «якість» абітурієнтів, вимірювана вступним балом, кількістю абітурієнтів із сильних класів, відсотком прийому абітурієнтів тощо, якість викладацьких курсів з огляду на середній розмір класів, заробітну плату та науковий ступінь викладачів, співвідношення кількості студентів і викладачів, а також матеріальне забезпечення закладу.
Найвідоміший рейтинг ВНЗ Великої Британії — за версією Times — схожий по суті на американський, але відрізняється більшою чіткістю форми. Він ураховує вісім факторів, кожен з яких має своє значення: характеристики вступників, якість викладання, задоволеність студентів, дослідна діяльність, матеріальне забезпечення, якість випуску.
Німецька процедура складання рейтингів наймолодша й разом із тим найбільше відрізняється від класичних. Рейтингові оцінки розраховуються не для навчального закладу в цілому, а окремо з різних спеціальностей. Крім того, німецький рейтинг не визначає конкретного місця університету в ієрархії, а розділяє всі ВНЗ на три групи: кращі, середні й гірші. У межах кожної групи університети упорядковуються за алфавітом.
Схоже, український «Компас» взяв за основу саме німецьку модель: у підсумкових звітах і таблицях кожен із охоплених дослідженням університетів може похвалитися потраплянням до першої десятки — інших місць у рейтингу просто нема. За таким же принципом оцінюються ВНЗ у межах різних напрямів підготовки фахівців і регіонів їхнього розташування. Тож кожен ВНЗ має три шанси стати кращим у якійсь номінації. І коли читаєш на сторінці якогось позаштатного ВНЗ новину на кшталт «Вітаємо! Наша альма-матер потрапила до десятки кращих ВНЗ України», нема-нема, та й згадається анекдот радянських часів: «Наш спортсмен показав чудовий результат і прийшов до фінішу другим, у той час як його головний суперник — передостаннім». І необов’язково уточнювати, що змагалося двоє…
У глобальному аспекті
Загальносвітові рейтинги університетів складені, як кажуть, на будь-який смак. Тут і суто академічний шанхайський рейтинг, що має семирічну історію й під час оцінки робить акцент на дослідну діяльність у сфері науки й технологій. І рейтинг університетів за версією «Таймс», який публікується з 2005 року, що оцінює ВНЗ як багатогранні організації та враховує якість наукових досліджень, конкурентоспроможність випускників, міжнародне визнання і якість викладання… Однак за всю історію існування цих рейтингів жоден з українських ВНЗ не потрапив до переліку провідних університетів світу.
Українська наука в буквальному значенні не занадто поширена у світовій науковій спільноті: у загальному обсязі публікацій вітчизняні вчені не дотягують і до 0,1% (для порівняння: 4,7% належить перу канадських дослідників, 3% — австралійських, 2,9% — індійських, по 2,5% — російських і голландських).
Об’єктивно про суб’єктивне
Західні експерти в галузі університетських рейтингів Саймон Маргісон і Маріжк ван дер Венде: «Будь-яка рейтингова система обумовлена метою, яку ставлять перед собою дослідники, і тому спирається на переконання й цінності, відповідно до яких формуються методи порівняння й оцінювання. З цього погляду всі рейтингові системи неповно відображають реалії вищої освіти й мають певну похибку».
Довідка «УТГ»
Рейтинг українських ВНЗ «Компас» ініційований компанією «Сістем Кепітал Менеджмент» і доброчинним фондом Ріната Ахметова «Розвиток України» у рамках програми «Сучасна освіта». Ідея проекту також підтримана Світовим банком та іншими українськими й міжнародними організаціями.
Укладачем рейтингу «Компас» є Київський міжнародний інститут соціології.
