Вантажте інвестиції контейнерами
Одеський морпорт має всі шанси першим скористатися змінами в митному законодавстві.
Керівництво Одеського морського торговельного порту ініціювало введення спрощеної процедури митного огляду вантажів. У свою чергу Держадміністрація морського й річкового транспорту запропонувала відновити дію знижок на роботи із транзитними вантажами у вітчизняних портах. Ці заходи й реалізація інвестпроектів дозволять вивести роботу Одеського МТП на якісно новий рівень.
Робимо знижки, панове!
У листопаді відбулося засідання міжвідомчої комісії з розробки пропозицій із внесення змін у митне законодавство. До складу комісії, створеної за клопотанням Одеського МТП, увійшли представники Державної митної служби, Державної податкової адміністрації, Міністерства економіки, СБУ, служб прикордонного, фітосанітарного, екологічного та ветеринарного контролю, а також ДП «Іллічівський МТП» і «Маріупольського МТП». Головна її мета — виробити спрощені процедури огляду вантажів у портах.
Начальник служби логістики та комерційної роботи ОМТП В’ячеслав Вороной: «Фахівці порту зібрали всі проблеми, які нагромадилися за останні роки, проаналізували їх і, відповідно до рекомендацій американського проекту «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність», у якому порт брав участь у 2008—2009 роках, розробили шляхи їхнього вирішення. Насамперед ідеться про зниження кількості й скорочення часу оглядів транзитних та імпортних вантажів, а також контейнерів, які надходять на внутрішні митниці; про створення сприятливих умов для роботи із транзитними вантажами в так званому режимі трансшипменту, тобто без оформлення митної декларації, для обробки суден у режимі «вільної практики» і про багато інших способів. Результати цієї роботи й обговорювалися на міжвідомчій комісії».
У червні Верховна Рада ухвалила закон «Про транзит вантажів», який легалізував режим трансшипменту. Однак на практиці з’ясувалося, що цього недостатньо. За підсумками засідання міжвідомчої комісії в листопаді, де наробітки адміністрації Одеського порту відкоригували й схвалили, Держадміністрація морського й річкового транспорту має підготувати проекти відповідних нормативних актів. А після їхнього затвердження в Мінтрансзв’язку й узгодження у всіх профільних інстанціях вони будуть надані Кабміну.
ДП «Одеський МТП» розташований у південно-західній частині Одеської затоки на штучно утвореній території площею близько 110 га. Це один із небагатьох українських портів, розрахованих на роботу майже з усіма типами вантажів. Незважаючи на те, що його потужності дозволяють щорічно обробляти близько 40 млн тонн вантажів (більше 14 млн тонн сухих і понад 24 млн тонн наливних), у січні—жовтні нинішнього року підприємство пропустило лише 20,56 млн тонн.
У самому порту причиною недостатньої пропускної здатності вважають відсутність механізмів вирішення багатьох проблем під час циркуляції вантажів, а також ситуативні чинники. На думку його представників, зниження обсягів вантажопотоків є результатом політики уряду зі стримування експорту зерна, яка призвела до зменшення обсягів його перевалки в ОМТП на 47,7%. Упали обсяги обробки чорних металів — до 27% і рудних вантажів — до 23,5%, а також нафтопродуктів, рослинних і технічних мастил у діапазоні 23—30%.
Утім, перевалка наливних вантажів зросла на 5%. Обробка сирої нафти збільшилася на 22%, а скрапленого газу — на 7%. Відновилися обсяги таких вантажопотоків, як цукор-сирець і контейнери, де зростання становило 66,8 і 40,4%. Однак очевидно, що ОМТП працює не на повну силу. А тому введення стимулів більш ніж доречне.
Рік тому Мінтрансзв’язку встановило 50-відсоткову знижку на роботи із транзитними вантажами, яка діяла з 1 жовтня 2009-го до 30 вересня цього року. У результаті обсяг транзитного вантажопотоку в портах України зріс на 9 тис. тонн. Якщо преференції в 2011 році буде відновлено, то, за прогнозами портовиків, цей показник збільшиться на порядок.
Саме тому Держадміністрація морського й річкового транспорту подала в Мінтрансзв’язку проект наказу, відповідно до якого з 1 січня 2011-го знижки на обробку транзитних вантажів у розмірі від 18 до 50% залежно від їхніх видів буде відновлено. «Цей крок не тільки збільшить обсяги перевезень транзитних вантажів у напрямку українських портів, а й істотно підвищить рівень їхньої рентабельності», — відзначає міністр транспорту та зв’язку Костянтин Єфименко. Це залучить у вітчизняні порти довгоочікуваних інвесторів.
До нас приїхав, до нас приїхав…
У лютому в постанові Кабміну затверджено декілька проектів із залучення інвестицій у найперспективніші вітчизняні порти. Документ включав розвиток потужностей на Карантинному молу Одеського порту загальною вартістю 3,85 млрд грн і терміном здійснення до 2012 року. Передбачено будівництво універсальних терміналів біля причалу №35 Андросовського молу й у районі Практичної гавані ОМТП із обсягом інвестицій на рівні 290 млн грн і 1,4 млрд грн і строками завершення в 2012 і 2013 роках відповідно.
Перший із цих проектів уже реалізується. Одеський МТП і компанія «Гамбург порт консалтинг-Україна» уклали угоду, відповідно до якої партнери фінансують проект нарівно. Українська сторона забезпечить спорудження причальної лінії й поглибить дно в акваторії до 16 м, а німецька — проведе будівництво північного й південного берегоукріплень, з’єднавши новий причал з існуючою дорогою до транспортної естакади, і оснастить термінал всією навантажувальною технікою.
Роботи почалися в серпні й завершаться до кінця наступного року. Одеський порт зможе приймати й обслуговувати великотоннажні судна, хоча й не максимального дедвейту. При цьому можливості контейнерних терміналів із обробки вантажів зростуть до 1,2 млн TEU на рік. Тобто в результаті підприємство матиме найглибоководніші причали, а також найбільші й найсучасніші контейнерні потужності в Україні.
Що ж до спорудження універсальних терміналів на Андросовському молу й у Практичній гавані, то поки в середині жовтня порт оголосив тендер на вибір банку для залучення непоновлюваної кредитної лінії на суму $142 млн. Це приблизно 2/3 загального обсягу необхідних інвестицій. За умовами тендера, дія кредитної лінії охопить 2011 рік. Зараз фахівці ОМТП вивчають пропозиції учасників і найближчим часом оголосять переможця.
Відразу кілька потенційних партнерів-інвесторів виявили зацікавленість у розширенні співробітництва з Одеським МПТ. Наприкінці вересня його відвідала делегація посольства Китайської Народної Республіки в Україні. Начальник Одеського порту Микола Павлюк назвав конкретні проекти, у втіленні яких може взяти участь китайська сторона. Візитери висловили готовність оснастити ОМТП китайськими контейнерними лініями, а також фінансувати спорудження перевалочних комплексів для металургійної сировини та інших видів вантажів, що йдуть із країн СНД і Європи в Південно-Східну Азію й назад.
У середині жовтня Микола Павлюк прийняв посла Південно-Африканської республіки в Україні Деларея ван Тондера. Одеський порт традиційно розвантажує судна із цитрусовими й невеликими партіями руди, що надходять звідти. Південноафриканська сторона зацікавлена в перевалці через нього набагато ширшої номенклатури вантажів. Ішлося про налагодження транзитного вантажопотоку контейнерів, що тепер може проходити через Україну в режимі трансшипменту.
А на початку листопада в Одесі побувала делегація південнокорейського агропромислового концерну Lotte Group. Концерн об’єднує п’ять бізнес-груп, що спеціалізуються на виробництві й торгівлі продуктами харчування, реалізації нафто-хімічних продуктів та інших видів діяльності. Начальник відділу розвитку й зовнішніх зв’язків ДП «ОМТП» Михайло Шапошников ознайомив гостей із основними напрямами діяльності порту і його структурою. Представники Lotte Group хочуть інвестувати в будівництво на базі ОМТП зернового термінала для забезпечення стабільного експорту українських зернових в Азію й на інші закордонні ринки.
Вигідна справа
Поки керівництво порту не розголошує деталей жодного із трьох вищезгаданих проектів, однак дає зрозуміти, що перспективи їхнього втілення цілком реальні. На це вказує, по-перше, те, що економіки країн, що розвиваються, які інтенсивно зростають, незважаючи на кризу, потребують нових способів транспортування вантажів. По-друге, потенційні інвестори із цих країн всерйоз заговорили про розширення співробітництва саме на тлі ініційованого керівництвом порту й владою встановлення режиму пільгового й спрощеного транспортування транзитних вантажів.
Словом, працюючи в напрямку розвитку портових потужностей, Україна, зрозуміло, матиме від цих обставин чималу вигоду.
