Ставка на інтелект

Індустріальна група УПЕК презентувала інноваційні проекти свого об’єднаного інженерного центру.

Для економіки України немає іншого шляху розвит­ку, крім інноваційного. Із цією метою об’єднуються наука і бізнес, успішно створюючи проривні технології й продукти.

Букет ноу-хау

Наприкінці жовтня за «круглим столом» в ІГ УПЕК (м.Харків) зібралися віце-прем’єр-міністр України Сергій Тігіпко, керівни­­­ки провідних машинобудів­них підприємств, академіч­­них установ і ВНЗ Харкова.­­­ Як сказав президент УПЕК Анатолій Гіршфельд, компанія дійшла висновку про необхідність форсованої розробки інноваційних проектів і в цілому до інноваційної стратегії розвитку з пріо­ритетною ставкою на інженерні знання, створення та освоєння виробництва принципово нових high-tech продуктів із високою — понад 50% — часткою інтелектуальної складової.

Під час «круглого столу» «Інноваційне відродження­ харківського машинобудування» презентовані перспективні проекти компанії в різних сферах її діяльності: створення єдиного інтегрованого програмного середо­­вища автоматизації інженерних розробок — найбільший у Східній Європі CAD/CAE/CAM/ PLM-проект на базі програмної платформи корпорації РТС (США); розробка нового покоління залізничних закритих підшипникових пристроїв касетного типу з підвищеним ресурсом і енергоефективністю; створення електропривідних газоперекачувальних апаратів нового покоління для модернізації ГТС України; розробка безфреонового холодильного, теплотехнічного та кліматичного обладнання на повітряному циклі; створення й промисловий випуск важких вальцешліфувальних верстатів нового покоління (із ЧПУ 6-го покоління типу «штучний інтелект»), гібридних трансмісій для сучасних тракторів 150—300 к.с., енергоефек­тивних електроприводів і електроагрегатованих машин, у тому числі з надмісткими накопичувачами електроенергії.

Усі ці розробки належать до категорії інноваційних продуктів high-tech і конкурують із продукцією невеликої кількості іноземних фірм, які мають прямі або непрямі аналоги. Кожен із проектів значний не тільки для самої УПЕК, а й для України та СНД, а деякі без перебільшення можна зарахувати до розробок, які забезпечують революційні зміни у відповідних сегментах техніки.

Обговорювалися також тенденції сучасної постіндустріальної економіки знань, приватно-публічного партнерства (бізнес — держава) в інноваційній сфері як єдиного шляху розвитку України. Нашим компаніям необхідно освоїти інноваційний проджект-менеджмент, аутсорсинг і трансфер технологій, проводячи дослідження й розробки разом із першокласними міжнародними інжиніринговими та технологічними компаніями, а держава, у свою чергу, має створити на законодавчому рівні важелі стимулювання, механізми підтримки й розвит­ку ринку інновацій — такий загальний тон озвучених на «круглому столі» думок.

Директор ІГ УПЕК із досліджень і розробок лауреат Держпремії України професор Едуард Сімсон відзначає, що глобальні процеси, які відбуваються у світі, такі, що 70—90% приросту ВВП у провідних країнах світу припадає на «нові знання», втілені в новітніх продуктах і технологіях.

— Сучасні машини й навіть вузли являють собою букет ноу-хау в галузі інженерних рішень, конструкцій, матеріалів і технологій. А інтелектуальна складова в ціні промислових продуктів­ провідних корпорацій світу­ впевнено перевищила 50%, — відзначив Е. Сімсон. — І те, що за рівної вартості всіх ресурсів — енергетичних, матеріальних — інтелектуа­льний ресурс залишається­ в Україні на порядок дешевшим від світової вартості, маючи досить високу якість, у тому числі у фундаментальних та інженерних галузях,­ дає Україні (і Харківському регіону особливо) шанс розбудови стратегії розвитку на основі інновацій.

Працює повітря

Особливий інтерес учених і промисловців викликала презентована фахівця­ми профільного Інженер­ного центру повітряних турбо­технологій ІГ УПЕК повіт­ряна клімат-система (ПКС). Нова повітряна техніка приходить на зміну нинішнім кондиціонерам і системам опалення, забезпечуючи весь рік комфортні умови в приміщенні — кондиціювання та опалення, а за необхідності й вентилювання.

В основу клімат-системи покладено повітряний тепловий насос, що складається з турбокомпресора власного розроблення в комплекті з теплообмінним обладнанням класу high-tech. Саме ця машина ефективно забезпечує охолодження або нагрівання повітря.

Істотна перевага ПКС — екологічність: у ній не застосовуються шкідливі речовини — машинне мастило, фреони, інші рефриджеранти, не потрібне спалювання рідкого, газоподібного або твердого палива. Крім того, ПКС забезпечує постійний приплив свіжого повітря й, на відміну від кондиціонерів і обігрівальних приладів, автоматично підтримує оптимальний рівень вологості в приміщенні.

За словами головного розробника, директора інженерного центру повітряних турботехнологій ІГ УПЕК, кандидата технічних наук Вартана Петросянца,­ попе­редні результати випробу­вання системи показали­ до­­сить високий рівень енерго­­ефективності: на 1 кВт споживаної електроенергії вона дозволяє одержувати 3,5—4,0 кВт тепла (у режимі теплового насоса) і до 2 кВт «холоду» — у режимі кондиціонера.

— Перший дослідний зразок ПКС сконструйований для залізничних вагонів, — говорить В.Петросянц. — До всіх переваг, наша розробка дозволить значно знизити масу вагона. Обладнання, використовуване в них сьогодні (кондиціонер, опалювальний котел, бак із водою), важить близько 4 тонн,­ а орієнтовна маса всієї нашої клімат-системи — близько 400 кг.

Директор об’єднаного інженерного центру ІГ УПЕК Едуард Сімсон відзначив, що унікальність створюваної техніки насамперед у тому, що вона використовує як робоче тіло звичайне повітря:

— Скільки б не було думок щодо термодинамічної ефективності різних робочих тіл, але тільки на основі повітря можна створити «системи відкритого циклу», коли термодинамічним робочим агентом є саме повітря, що безпосередньо надходить в охолоджуване або опалюване приміщення, і в потрібній кількості обмінюється із припливним атмосферним. Усі інші системи застосовують «стороннє» робоче тіло —фреон, воду, аміак, вуглекислий газ, що функціонує в замкнутому циклі й віддає енергію через стінки теплообмінників. Тільки повітря є стовідсотково екологічним, доступним і, що дуже важливо, безкоштовним. Інша справа,­ що для реалізації оптимального повітряного циклу треба було дочекатися новітніх інженерних і технологічних­ ноу-хау і в галузі високо­обертової турботехніки,­ і в­­ галузі високоефектив­них­ теплообмінників, над­високообертових електро­приводів,­ газодинамічних опор та інших інновацій, які стали доступними для нас тільки в останнє десятиліття.­

За словами розробників, у перевагах вітчизняної клімат-системи можна було переконатися під час декількох міжнародних виставок. Так, на недавній усесвітній виставці транспортного машинобудування Innotrans-2010 найближчий конкурент ІГ УПЕК — консорціум першокласних компаній Siemens / Liebherr / Garret / S2M / SKF — презентував систему кондиціювання пасажирських вагонів надшвидкісних поїздів на основі повітряного циклу, що принципово поступається ПКС через відсутність опалювального режиму й застосування дорогих та енерговитратних електромагнітних підшипників. Європейська виставка Chillventa-2010 показала, що за величезної кількості реверсних теплових насосів, які використовують енергію повітря, промислових або ґрунтових вод, гео- або геліо­­термальну енергію, не було представлено жодної машини, яка працює на повітряному циклі. У нашій кліматичній зоні всі системи з різними неповітряними рефриджерантами різко втрачатимуть ефективність за мінусової температури зов­нішнього повітря від 10 до 15 градусів Цельсія,­ аж до цілковитої втрати працездатності за мінус 20 — ­25 градусів Цельсія. Тож наші інженери впевнені: у ПКС величезне майбутнє на ринках Росії, України та інших країн холодної кліматичної зони.

Проект зі створення альтернативних безфреонових клімат-систем на основі повітряного теплового насоса стартував у ІГ УПЕК на початку минулого року. Йому передували  два десятиліття наукових досліджень колективу вчених компанії «Турбо Веста», відпрацьовування технологій і створення дослідних партій електротурбокомпресорів у Південній ­Кореї та США. У 2009 році­ ­АТ УПЕК і ЗАТ «Турбо-Веста» створили спільне підприємство «АТТ» («Альтернативні турботехнології») і профільний Інженерний центр повітряних турбо­технологій. Сьогодні ІЦ веде розробку принципово нового покоління альтернативних теплотехнічних пристроїв, безфреонової холодильної техніки, електротурбокомпресорів та іншого теплотехнічного обладнання класу high-tech для застосування в різних галузях промисловості, будівництва та інших секторів економіки.

Тим часом

Об’єднаний розум

В Об’єднаному інженерному центрі (ОІЦ) ІГ УПЕК, який веде фундаментальні й прикладні дослідження, створюються основні ноу-хау компанії, концентрується її інтелектуальна власність. Центр оснащений передовими програмними комплексами, базами знань, а його колектив, більшість співробітників якого — доктори й кандидати наук, має досвід виконання робіт для аерокосмічної та оборонної галузей, енергетичного й транспортного машинобудування. ОІЦ виконує найскладніші розрахунки й дослідження для всіх напрямів Індустріальної групи й разом із профільними інженерними центрами ІГ УПЕК доводить розробки до дослідно-промислових зразків.

Довідка «УТГ»

Індустріальна група УПЕК — одна з найбільших в Україні­ приватних компаній, що спеціалізується в машинобудівному бізнесі, виробник комплектувальних, вузлів і обладнання для залізничної, автомобільної, сільськогосподарської, машинобудівної та металургійної галузей.

Напрями діяльності — виробництво компонентів для залізничного й автомобільного транспорту: ВАТ «Харківський підшипниковий завод» (ХАРП), ВАТ «Оскольський підшипниковий завод», ЗАТ «Лозовський ковальсько-механічний завод» (ЛКМЗ), ТОВ «Українська ливарна­ компанія» (УЛК); електротехніка: ВАТ «Харківський електротехнічний завод Укрелектромаш» (ХЕЛЗ); верстато­будування: ВАТ «Харківський верстатобудівний завод «Харверст».