ЛОМана перспектива

Як запобігти загрозі дефіциту лому металів в Україні.

Передбачене проектом Податкового кодексу скасування сплати ПДВ під час операцій із ломом чорних металів матиме позитивний ефект як для заготівників, так і для споживачів цієї сировини. Хоча, як констатують експерти, вона лише трохи пом’якшить серйозні проблеми, які назрівають у цьому сегменті економіки.

За словами прем’єр-мі­ніс­т­­­­­ра Миколи Азарова, на початку­ листопада Верховна Рада ухвалить Податковий кодекс, у якому закладена наведена вище норма. Таке практикувалося й раніше — у 2007—2008 роках, коли скасування сплати ПДВ вносили в закони про держбюджет, і в цілому це вплинуло на ринок метабрухту. Тому протягом останніх півтора року представники Української асоціації­ вторинних металів­ (УАВтормет) робили все можливе для того, щоб вона діяла на постійній основі.

Внутрішнє насичення

Одним із найважливіших­ наслідків скасування сплати­ ПДВ стане скорочення продажу за кордон українського­ лому й, відповідно, збільшен­ня реалізації на внутрішньому ринку.­ Як відзначає президент УАВтор­­мету ­Валентин Куліченко, «у 2007­—2008 роках обсяги експорту лому відчутно скоротилися. І, швидше за все, цього слід очікувати й після ухвалення Податкового­ кодексу. Якщо ломозаготівників звільнять від ПДВ і, отже, під час продажу на експорт держава їм нічого не відшкодовуватиме, мотивація до вивезення із країни дуже ослабне».

Утім, є сумнів, що внутрішній ринок зможе поглинути­ додаткові обсяги сировини.­ В Україні збирають у серед­­ньому 7,5—8 млн тонн метало­брухту на рік, з яких приблизно 0,7—1 млн  експортується. У докризові часи металовиробництво збільшувалося, і вітчизняним заготівникам було все складніше забезпечувати потреби українських підприємств, оскільки збір, навпаки, скорочувався.

Так, у 2006—2007 роках­ поставки «вільного» метало­брухту на внутрішній­ ринок,­ які не враховують власний лом підприємств, ледь пере­вищували 7 млн тонн щорічно. Тому напередодні кризи — у серпні 2008 року — представники УАВтормету­ й керівництво ПХО «Металург­­пром» прогнозували назрівання дефіциту, бо для нормаль­ної роботи українських підприємств необхідно 8—9 млн­ тонн лому на рік.

Але через різкий спад метало­виробництва спожи­ван­ня лому скоротилося­ — до 4,5 млн тонн у 2009 році. Тобто проблеми  його неста­чі в меткомбінатів вже не було, а­ ­в заготівників, навпаки,­ утво­­рився надлишок. У 2008 році їм удалося експортувати ли­ше 630,18 тис. тонн, але в 2009-му обсяги­ вивозу зросли на 40%. І, як уважають в УАВторметі, саме продаж за кордон і дозволив заготівникам протриматися у важкий час. А тому нинішні побоювання керівництва асоціації виглядають цілком виправданими.

Без надії на імпорт

Але — тільки на перший погляд, оскільки вже цього­ року перед виробниками знову замайоріла примара нестачі лому. Так, за оцінками УАВтормету, для запланованого вітчизняними металургами збільшення обсягів виплавки сталі на 10—12%, або приблизно до 33 млн тонн, його потрібно не менше 11 млн тонн. 60—70% цієї потреби має бути покрито за рахунок внутрішніх поставок,  решта — оборотного лому самих метпідприємств.

Зробити це, визнають і самі заготівники, досить складно. Насамперед тому, що ще в січні-квітні вони за інерцією нарощували експорт. Правда, у травні-липні через чергове падіння попиту на метал ситуація радикально змінилася. Але вже в серпні, з пожвавленням на зовнішніх ринках, усе знову повернулося на своє місце — продажі за кордон у порівнянні з липнем збільшилися в 2,1 раза.

У цілому із січня по серпень, незважаючи на реальну­ загрозу дефіциту на внутріш­ньому ринку, залишала­ся тенденція до зростання вивезення із країни. І хоча, згідно­ із прогнозами УАВтормету, за підсумками року експорт лому зросте не більше ніж на 1,9%, у натуральному обчисленні він досягне 0,9 млн тонн. Це навіть трохи вище середнього показника докризових років.

Очевидно, що з огляду на зростання обсягів виплавки сталі й загальної тенденції до скорочення запасів лому в Україні його вивезення у такій кількості істотно оголює внутрішній ринок. ­­­­І споживачам доводиться заповнювати нестачу за рахунок імпорту. У січні-липні металурги вже були змушені придбати за кордоном 1,121 тис. тонн лому. Коли ж українські комбінати перевищать докризові обсяги виробництва, дефіцит стане критичним, і заповнити його можна буде тільки шляхом нарощування закупівель за кордоном. Однак, як відзначає керівник департаменту з питань металургійного комплексу­ ДП «Держзовнішінформ» ­Володимир Піковський, «внаслідок­ 40-­­літнього буму­ на будів­ництво міні-електро­стале­плавильних комплексів у всьому світі, єдиною сировиною для яких є лом, потенційних джерел зростання імпорту на сьогодні не залишилося».

Можливе здешевлення

Зрозуміло, повсюдне зростання попиту на лом провокує його неухильне подорожчання. Воно стає особливо помітним під час сплесків виробництва й найвідчутніше дається взнаки­ в регіонах інтенсивного­ метало­споживання. Наприклад, на початку березня­ ціни на цю сировину в Євро­союзі ледь перевищили $310 за тонну, у Туреччині досягли $360, а в Південно-Східній Азії, під час поставок, зокрема, у Малайзію та В’єтнам, підскочили до $390. При цьому експортна вартість вітчизняного лому становила $320—325 за тонну, а закупівельні цифри українських меткомбінатів залишилися на рівні $300—310.

В Україні рівень цін диктує його споживач. «І доти, доки ця практика застосовується, у періоди зростання попиту­ на сировину ломозаготівни­кам буде вигідніше його експортувати», — відзна­чає президент УАВтор­мету ­Валентин Куліченко. А тому в цілому звільнення від сплати ПДВ операцій із ломом не змінить такого стану справ. В. Куліченко відзначає, що «введення цієї норми спричинить певне здешевлення як на внутрішньому ринку, так і під час експортних поставок. Це підвищить конкурентоспроможність українського лому за кордоном і дозволить заготівникам трохи збільшити обсяги його продажів на зовнішніх ринках і в періоди зменшення попиту».

Однак це не означає, що скасування сплати ПДВ під час операцій із ломом зробить позиції металургів ще більш уразливими. Річ у тім, що зараз нарахування ПДВ веде до зростання собівартості металопродукції. І, за підрахунками УАВтормету, через цей податок сукупні виробничі витрати галузі збільшуються приблизно на 1 млрд грн на рік. Що, зрозуміло, знижує затребуваність українського металу на зовнішніх ринках. «Вітчизняні металурги сьогодні програють у боротьбі зі своїми колегами з Росії, де, оцінивши позитивний ефект скасування ПДВ у 2007—2008 роках в Україні, цей податок скасували ще у 2009 році», — відзначає президент УАВтор­мету.

Аналітик ІК «Драгон Капітал» Олександр Макаров додає, що оскільки «приблизно 75% українського металу реалізується на зовнішніх ринках, майже 80% лому, що заготовляється в країні, прямо або опосередковано, тобто в складі готової продукції, також вивозиться за кордон. Тому поки під час купівлі лому вітчизняним метпідприємствам доводиться для сплати ПДВ оформляти податковий кредит. Зі скасуванням же ПДВ необхідність у ньому зникне. У результаті чого цей вид сировини коштуватиме металургам дешевше на вартість податкового кредиту».

Це означає, що навіть коли скасування ПДВ і не спричинить істотного скорочення експорту сировини, забезпечивши помітне зростання обсягів її споживання усередині країни, воно принаймні дозволить металургам відчутно заощаджувати під час її купівлі.

Від кількості  до якості

Що ж до загальної загрози­ дефіциту металобрухту­ в­­­­ Україні, то, як уважає ­Володимир Піковський, існує кілька можливостей їй запобігти:

— Перша — це модернізація виробництва, і насамперед — заміна мартенівського­ способу виплавки сталі, за якого на 1 тонну готового продукту припадає приблизно 400 кг лому, конвертерним, коли обсяг його споживання скорочується до 250 кг.­ Друга — це створення українськими споживачами власних заготівельних компаній із високими технологічними рівнями заготівки й переробки важкого лому, що в підсумку дасть істотну економію сировини.

Зараз таких потужностей в Україні небагато. Ними володіють лише один із найбільших операторів ринку­ лому ТОВ «Євро Фінанс Лтд» і трубно-колісна корпорація «Інтерпайп». Конкретніше — ідеться про ЗАТ «Керамет», ТОВ «Дніпро­втормет», ЗАТ «Київвтормет» і декілька інших невеликих підприємств. Зрозуміло, головна причина недостатньої поширеності в Україні передових технологій заготівлі й переробки лому — брак коштів у самих заготівників.

А тому вони вважають, що держава має інтенсивніше стимулювати процес модернізації й у цій галузі. «Навіть просте встановлення нульової ставки ПДВ на всі операції з ломом чорних металів принаймні знімає проблему постійного вимивання обігових коштів», — відзначає президент УАВтормету. Якби держава надала операторам ринку пільгові умови кредитування під час придбання високопродуктивного ломопереробного обладнання й ухвалила декілька заходів, які сприяють збільшенню обсягів і глибини заготівлі, а також припливу інвестицій у ресурсозбережні технології, справа дійсно зрушила б з мертвої точки.