Прогнози на століття

На кінець ХХІ століття перед нами постане нове завдання: як залишитися людиною у світі «інтернету речей»…

Про що може свідчити наявність штатної посади футуролога в солідній компанії Cisco? Хоча б про те, що невдовзі на нас чекають великі зміни, і найголовніше зараз — зрозуміти, куди ж рухаються людина й технічний прогрес. Цим і займається вже 20 років Дейв Еванс.

На автобусі — у майбутнє

У дитинстві Дейв мріяв стати лікарем і придумати керовані мозком «запчастини» для людей, які втратили слух або зір. Цей напрям медицини вже з’явився, тож уперше він передбачав майбутнє ще в дуже ранньому віці.

Нині Еванс працює із провідними замовниками компанії й відомий здатністю визначати межі можливого й умінням перетворювати ідеї на новаторські рішення, а стратегічне бачення — на реальні прототипи та проекти. Усе-таки дар передбачення, нехай і технологічного, — це талант. Найцікавіше, що більшість своїх прототипів він будує сам: пише програми, паяє, складає… Так, наприклад, з’явився перший у світі сітьовий автомобіль із голосовим управлінням, інтернет-функціями та підтримкою відеоконференцій, а також перший у світі підключений до Глобальної мережі автобус, який колесить дорогами Сан-Франциско.

Та й будинок футуролога виглядає таким, яким ми побачимо житло людини років через 10—20. Самі тільки роботи чого варті! Їхніми очима Еванс спостерігає за своєю квартирою з робочого місця, вони дають господарю інформацію про погоду, останні новини, вільно пересуваються будинком і вміють розмовляти.

Але найбільш приголомшливе в діяль­ності футуролога — це прогнози на ХХІ століття. На думку Еванса, нам не буде нудно в ці сто років.

Так, до 2020 року можна чекати появи першого комерційного квантового комп’ютера, а до 2029-го в нас з’явиться можливість купити за $100 систему зберігання інформації ємністю в 11 петабайтів. Між іншим, 1 петабайт — це 1 квадрильйон байтів. А в цих 11 екзотичних одиницях уміститься кінофільм довжиною в 600 років.

Невдовзі Інтернет почне підтримувати миттєві комунікації незалежно від відстані, звичайний персональний комп’ютер вартістю $1000 зможе зрівнятися з людським мозком за обчислювальною здатністю, а в 2050 році, коли населення планети становитиме 9 млрд, куплений за ту ж тисячу ПК вміщатиме в себе обчислювальну потужність усього людства.

До 2020 року кожний житель нашої планети в середньому зберігатиме 130 терабайтів персональних даних (сьогодні цей обсяг дорівнює 128 гігабайтам). До того ж часу в інтернеті почне працювати більше пристроїв, ніж людей. А в найближчі два роки обсяг інформації у всесвітньому павутинні збільшуватиметься вдвічі кожні 11 годин. Через 10 років будь-яка поверхня зможе виконувати роль дисплея. І нарешті, до 2025 року з’являться перші випадки теле­портації на рівні частинок, а до 2030-го штучну тканину вільно вживлятимуть у людський мозок.

Майбутнє онлайн

Двадцятиліття своєї роботи Дейв Еванс відзначив своєрідно: спілкуванням з усіма бажаючими. Півгодинна конференція, яка проходила 27 липня в «годину Ч» у Каліфорнії й у різний час у всіх часових поясах світу, присвячувалася проблемі, як осідлати інформаційний бум, і «інтернету речей», що обіцяє Еванс у найближчі роки. У цій найцікавішій розмові брав участь і кореспондент «УТГ».

До речі, під час конференції порушувалися не тільки питання технологічного передбачення, а й майбутнього в цілому. Так, наприклад, Еванс уважає, що незабаром припиниться природний добір. Крім того, за найближчі сто років люди досягнуть того ж, чого досягли раніше за 2000 років, а вже через три десятиліття кожен атом, кожна клітина людини, кожна частинка світобудови будуть прочитані, як книга. Зараз нам відомо тільки 5% з того, що знатимуть люди через 50 років.

Торкнувся футуролог і проблеми глобального потепління. За його словами, люди виживуть в умовах зміни клімату, і в цьому допоможуть високі технології. Але як саме — поки сказати важко. Можливо, перші ідеї з’являться у вчених через 2—3 роки. Більш того, люди навчаться розумно використовувати свої досягнення, не завдаючи шкоди природі. І що легше буде жити, то більше людина перетворюватиметься із частини Всесвіту на її творця. Зробить крок уперед і енерго­збереження, перетворившись на суспільний інститут.

Ще одне питання, яке цікавило учасників конференції, — чому Дейв Еванс називає все більший інформаційний потік лавиною? За словами футуролога, вона вже йде. У наш час щодня пере­дається 183 млрд повідомлень електрон­ної пошти (більше 2 млн на секунду) і робиться 1,6 млн записів у блоги, а в YouTube щохвилини завантажують відеоматеріали загальною тривалістю 20 годин. Кожні п’ять хвилин генерований цифровий обсяг інформації дорівнює кількості, накопиченій бібліотекою Конгресу США за два із лишком століття її існування. І це тільки початок. До 2015-го буде вже 92,5 млн таких бібліотек щорічно. Головне — не бути розчавленим цією лавиною й навчитися відокремлювати зерна від плевел.

От чому назріла необхідність у роз­роб­ленні інтелектуальних машин, здатних самостійно аналізувати дані, одержувати знання й заощаджувати час співробітників. І така робота, за словами Еванса, уже ведеться: випробовуються гігабітні канали домашнього доступу, а вчені працюють над терабітною технологією Ethernet. Із лавиною, або ж ексапотопом (від слова «ексабайт» — одиниця виміру кількості інформації, що дорівнює 260 стандартним байтам), зможуть справлятися віртуальні секретарі, спеціально навчені відбирати потрібну інформацію. Такий секретар на ім’я Хейлі вже працює в самого Еванса, і на конференцію вони запрошували журналістів разом.

А «інтернет речей», яким заінтригував учасників конференції футуролог, — це ті інновації, які принесе із собою ексапотоп. Найближчим часом до Інтернету підключать не тільки комп’ютери та мобільні телефони, а й безліч інших приладів, аж до температурних датчиків і планшетних пристроїв. Звичайний комп’ютер можна буде згорнути й покласти в кишеню, клавіатуру телефона — спроектувати на власну долоню, а дисплей — на вікно. Почне розвиватися й «доповнена реальність» — віртуальні комп’ютерні зображення, що збільшують розмір реальних предметів. Будь-яку інформацію ви зможете зчитувати зі скла окулярів і навіть із контакт­них лінз. Усього й не перелічиш. Просто через півстоліття машини стануть такими розумними, що зможуть вести продуктивну бесіду з людиною.

Найбільше учасників конференції хвилювало питання, яке ж місце в цьому світі займе людина й чи не захоплять машини владу над нами. За словами
Еванса, уже захопили. Але в них зовсім інший характер влади, ніж у людей, — це влада на благо. Людський інтелект самоцінний, він сильніший від будь-якої машини й буде таким завжди. Крім того, у наш час 90% того, що колись робила людина, роблять машини, і це стосується всіх сфер життя. Але є 10% того, на що ніяка машина не здатна й ніколи не буде здатна. Тож владу людини над машинами ніколи не буде скинуто.

Викликало загальний інтерес і питання, яке стосується електронної пошти, її актуальності й замінюваності соціальними мережами. Еванс уважає, що соціальні мережі не скасують пошту ще довго. Хоча б тому, що листування за е-mail має дуже особистий характер, тоді як соціальні мережі на те й соціальні, що все в усіх на очах. Просто ці два види зв’язку існуватимуть паралельно.

Дивно одне: ніхто з учасників конференції не запитав, наскільки точні прогнози Еванса й чи можна їм вірити… Утім, він сам говорить, що футуролог — це така ж робота, як і будь-яка інша. Це не ворожіння на кавовій гущі. Усі цифри розраховуються за відомими формулами, прогнози ґрунтуються на тенденціях та аналізі наявних фактів. Усі прогнози продумані й багато з них мають матеріальне втілення у вигляді експериментальних зразків на кшталт того ж віртуального помічника. До речі, в 1970-х Еванс припустив, що Інтернет — це не просто нова іграшка, а новий світ. Але тоді йому мало хто повірив.