Чорна мітка для програмістів

Україна залишається одним зі світових лідерів у галузі комп’ютерного піратства.

Уже не перший рік у країні відбуваються масштабні кампанії з боротьби з комп’ютерним піратством: міліція організовує перевірки підприємств, Державний департамент інтелектуальної власності проводить роз’яснювальну роботу, компанії-правовласники позивають на них і закликають переходити на ліцензійне програмне забезпечення. Проте обсяги тіньового IT-бізнесу в Україні зростають.

Дослідження, проведене аналітичною компанією IDC, показує, що 2009 року рівень використання неліцензійного програмного забезпечення зріс на 1%, вивівши нашу країну на 15-те місце в рейтингу країн із найвищим рівнем комп’ютерного піратства.

За оцінками компанії, втрати української економіки від цього явища за минулий рік становили $272 млн. Що стоїть за цією цифрою? По-перше, податки від продажів ліцензійних програм, що не надійшли в бюджет держави. По-друге, додаткові ризики, яких зазнають компанії, що встановили в себе піратські копії програмного забезпечення. Якість контрафактних програм може бути дуже різною, а установлення продуктів невідомого походження є серйозною загрозою інформаційній безпеці компанії.

Зрештою, комп’ютерне піратство можна назвати головним гальмом розвитку вітчизняної індустрії розроблення програмного забезпечення. Сьогодні через нього майже всі українські компанії-розробники змушені виробляти продукцію переважно для іноземних ринків. Сумний факт: гроші, вкладені в створення програмного забезпечення для України, повернути неможливо. Навіть якщо компанія створить добрий програмний продукт, який варто встановити на кожному третьому комп’ютері країни, офіційні продажі навряд чи перевищать кілька сотень копій.

А все тому, що в Україні захист прав інтелектуальної власності існує суто формально. Юридичний представник міжнародної асоціації виробників програмного забезпечення Business Software Alliance в Україні Владислав Шаповал так пояснює актуальність проблеми захисту авторських прав:

— Забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності — невід’ємна функція будь-якої цивілізованої держави. В умовах економічної кризи проблема охорони інтелектуальної власності набуває особливого значення, адже без інновацій, без упровадження нових технологій неможливо реалізувати науково-технічний потенціал і прискорити розвиток економіки. Відсутність поваги до продуктів інтелектуальної праці в Україні — одна з причин нашого економічного відставання від європейських країн. Тому для подолання інтелектуального піратства правовласники та компетентні державні структури повинні об’єднати зусилля, використовуючи всі можливості, передбачені законодавством.

Наприкінці травня в Україні створена Координаційна рада із захисту інтелектуальної власності, до складу якої ввійшли представники Державного департаменту інтелектуальної власності, МВС, СБУ, Податкової адміністрації, Митної служби, а також компаній «Майкрософт Україна» і Adobe. За словами заступника голови держдепартаменту Володимира Дмитришина, «це тільки перший крок до того, щоб повною мірою активізувати боротьбу з поширенням неліцензійних продуктів в Україні». Серед пріоритетів центру — легалізація програмного забезпечення в органах державної влади, організація додаткового навчання співробітників правоохоронних органів і посилення контролю за неліцензійним продуктом, зокрема суворість покарань піратів.

— Наша позиція щодо осіб, які активно пропонують і пропагують піратство,  дуже жорстка, — розповідає генеральний директор «Майкрософт Україна» Дмитро Шимків. — Надалі наша позиція стане жорсткішою — готуємо карні й цивільні позови, звертатимемося до посольств із приводу обмеження переміщення таких осіб, оскільки вони є загрозою не тільки для української економіки, а й для світової спільноти.

Утім, не всі згодні з тим, що суворість покарань — кращий засіб у протистоянні неліцензійному програмному забезпеченню. Світовий досвід боротьби з піратством свідчить, що з порушеннями прав на інтелектуальну власність можна боротися трьома способами: судовим, освітнім та економічним. Правовласники звичайно віддають перевагу першому способу як найпростішому. Разом із тим судове переслідування піратів не дуже ефективне навіть у розвинених країнах, де на відміну від України використання нелегальних копій програм карається ув’язненням. Значно доцільніше систематично інформувати користувачів про ризики, пов’язані піратськими програмами, і встановити економічно обґрунтовані ціни на продукцію. Дійсно, багато компаній просто не можуть дозволити собі купувати ліцензійний продукт за американськими цінами. Невеликі компанії з переходом на легальні програми можуть просто збанкрутіти. У цій ситуації посилення контролю приведе тільки до ще більшої корупції й, можливо, переходу частини компаній на безкоштовне програмне забезпечення.

Аспект

Українське законодавство передбачає адміністративну відповідальність (штраф) користувача за порушення авторських прав. Теоретично, якщо сума збитку перевищує граничний розмір (на сьогодні — трохи більше 5 тис. грн), настає й кримінальна відповідальність, аж до 6 років позбавлення волі. Але ця норма майже не застосовується.

Якщо права інтелектуальної власності порушує компанія, до відповідальності однаково буде притягнута конкретна людина — співробітник, який займався інсталяцією піратських програм. За протизаконну діяльність магазина, що торгує контрафактним програмним забезпеченням, відповідає продавець.

Приватні користувачі у відносній безпеці — перевірити програмне забезпечення, установлене на домашньому комп’ютері, можна тільки в рамках порушеної кримінальної справи за наявності санкцій судових органів. Такий стан справ виводить звичайних користувачів із зони уваги як правоохоронних органів, так і правовласників.

Комп’ютерне піратство позначається в першу чергу на молодій і дуже перспективній галузі українського бізнесу, одній із небагатьох високотехнологічних галузей, у якій Україна могла б у короткий строк домогтися успіхів світового рівня.

«У сучасному світі успіх розвитку держави неможливий без ефективного захисту власного інтелектуального потенціалу»

Юрій Омельченко, керівник департаменту із захисту прав інтелектуальної власності компанії «Майкрософт Україна»:

Юрій Омельченко— Рівень піратства в Україні, усупереч сподіванням, не знижується, а навіть зростає. Як ви можете охарактеризувати нинішню ситуацію в галузі захисту прав інтелектуальної власності в нашій країні?

— Захист інтелектуальної власності в нас далекий від нормального. Попри дії, яких вживають, ситуація погіршується. За результатами останнього дослідження незалежного агентства IDC, рівень піратства другий рік поспіль зростає. Із цього показника Україна посідає 15-те місце у світі й перше — в Європі.

Говорячи про інтелектуальну власність, я маю на увазі захист власності не тільки іноземних компаній, передусім — інтелектуального продукту, що створюється на території України і є основою для подальшого економічного розвитку. Зростання піратства гальмує формування інтернет-технологій, призводить до фактичної відсутності локального ринку розробки програмного забезпечення, відпливу кваліфікованих IТ-фахівців із країни, недоодержання бюджетом мільйонів доларів додаткових податкових надходжень.

Така ситуація  — наслідок того, що ця проблема довго не була пріоритетною для уряду України. Хочу відзначити: такі  тенденції зовсім не сумісні з інноваціями, розвитком наукомістких технологій, створенням конкуренто­спроможної економіки.

— Корпорація «Майкрософт» не перший рік послідовно веде боротьбу з піратами й докладає чимало зусиль для зниження рівня використання неліцензійного програмного забезпечення в Україні. Як ви оцінюєте успіх цієї кампанії?

— Певні результати однозначно є. У нас створена досить ефективна мережа партнерських компаній (їх понад 100), для яких співробітництво з «Майкрософтом» є одним зі стратегічних напрямків. Це було б неможливо без успішних дій, спрямованих на боротьбу з піратством. Наша думка така: користувач найчастіше — жертва нестачі інформації про ризики використання неліцензійного ПЗ та активної пропозиції компаній-продавців. Таким чином, основна увага приділяється й приділятиметься зниженню активної пропозиції неліцензійного ПЗ його розповсюджувачами. Це роздрібні мережі, системні інтегратори та компанії, які надають сервіс із ремонту та обслуговування ПК. Також ми докладатимемо зусиль для зниження піратства в компаніях, які використовують нелегальне ПЗ для ведення власного бізнесу.

— Який шлях боротьби з піратством ви вважаєте найперспективнішим?

— Привернення уваги керівництва країни до цієї проблеми й, у підсумку, внесення цього питання до списку пріоритетних. Ми дуже тісно працюватимемо з усіма компетентними органами, учитимемо, показуватимемо можливість одержання додаткових імпульсів до розвитку економіки України через зниження рівня піратства. За можливості намагатимемось долучати не тільки МВС, а й податкові органи, Службу безпеки, Митну службу та інші.

Тільки за належної уваги держави можливий значний прогрес у цій сфері, і я абсолютно впевнений у тому, що в найближчий рік ми докладемо всіх зусиль для позитивних змін.

Iван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

Закінчив факультет електроніки «Київського політехнічного інституту» з дипломом «фахівця з експлуатації телекомунікаційного устаткування». З тих пір захоплюється не тільки експлуатацією різноманітних гаджетів, але і описом своїх вражень від цього процесу.

У «УТГ» керує молодим відділом інформаційних технологій, забезпечуючи наповнення газети свіжими відомостями про кілобіти, мегагерци і гігафлопси. Разом з авторами, шукає відповіді на найважливіші питання сучасності: у кого менше відстань між транзисторами і більше нанотехнологій на один долар інвестицій; як часто добрі бізнес-ангели відвідують українськи стартапи; який тренд буде модним в Мережі завтра; чи прискорять роботу планшета стрази від «Swarovski».

Автор щотижневої колонки про розпили і відкати інновації і нанотехнології.

You may also like...