Діра у віртуальній кишені

Зручні та оперативні, електронні платежі стрімко завойовують український ринок. Але будь-яка нова технологія несе в собі й нові ризики.

Проблемам безпеки онлайн-платежів була присвячена конференція «Платежі в Інтернеті: ризики, якими треба управляти», проведена недавно в Києві з ініціативи корпорації «Майкрософт» разом із найбільшою в Україні міжбанківською системою експрес-оплати «Портмоне».

Електронні розрахунки безпечні — це твердження наводять як аргумент на користь сітьових платежів практично з моменту їхньої появи. І правильно — готівку можна загубити, стати жертвою крадіжки або шахрайства. В Інтернеті ж більшої частини традиційних ризиків, пов’язаних із готівкою, дійсно нема. Але на зміну їм приходить нова небезпека, нерідко — цілком несподівана для користувача.

За даними ФБР, Україна входить до десятки країн із найрозвиненішою кіберзлочинністю у світі. Наші хакери причетні до декількох найбільших комп’ютерних злочинів останніх років, у тому числі — до зламування серверів Міністерства фінансів США. Свій кримінальний талант деякі вітчизняні програмісти реалізують не тільки за кордоном — жертвою високотехнологічного шахрайства може стати будь-який український інтернет-користувач. Тим більше, що потенційне «поле діяльності» хакерів стрімко зростає. Ринок електронних платежів в Україні щорічно збільшується вдвічі. Торік його обсяг становив близько 2 млрд грн, а за підсумками цього року очікуваний оборот — 3,5—4 млрд грн. НБУ повідомляє, що в першому кварталі в Україні було проведено 24 млн безготівкових операцій із платіжних карт, з яких на частку інтернет-платежів припадало не менше 20%. Сьогодні сотні тисяч чоловік уже розплачуються за товари й послуги в Інтернеті. Але більшість із них не мають навіть базових уявлень про те, як убезпечити себе від різноманітних сітьових шахраїв.

Одна з найпоширеніших оман щодо сітьових платежів — «захочуть — зламають». Багатьом  хакери здаються мало не всесильними, а будь-які заходи безпеки — недостатніми, а отже, марними. Насправді це зовсім не так. Дотримання декількох простих правил може знизити ризик крадіжки в кілька разів. Тут діє класичний принцип: якщо на подолання захисту треба занадто багато часу й ресурсів,  то зловмисникові простіше знайти собі іншу жертву.

Отож, якщо не хочете реально втратити віртуальні гроші, то при платежах через Інтернет використовуйте останню версію браузера (програми для перегляду веб-сторінок), який має надійний захист, і стежте за використанням безпечного протоколу зв’язку HTTPS. Крім того, звертайте увагу на назву сайта в адресному рядку — шахраї часто створюють копії сайтів, зовні цілком ідентичні сайтам магазинів або платіжних систем. Однак інформація, залишена на такому сайті, надходить не в банк, а просто до рук зловмисника. Важливо також пам’ятати, що для оплати в Інтернеті PIN-код банківської карти не потрібний — цією інформацією можуть цікавитися­ тільки з недобрими намірами.

Умовно ризики онлайн-платежів­ можна розділити­ на технологічні й людські. Перші­ ­мінімізуються за рахунок ­використання сучасного­ програмного забезпечення. ­А от із людськими ризиками ­все набагато складніше: ­нерідко­ люди самі повідомляють зловмисника, який відрекомендувався співробітником банку,­ всю потрібну йому інформацію. Тут не допоможуть ніякі технічні засоби — тільки увага й розважливість покупця.

Із перших уст

Ігор Горін
Директор компанії «Портмоне»

— Системи онлайн-розра­хунків пройшли нелегкий шлях розвитку й напрацювання методів боротьби з шахрайством, і Україна зараз має значну­ перевагу — можли­­вість використовувати досвід­ ­європейських колег для максимального захисту користувача. З боку банків, платіжних  систем, авторизованих  сайтів системи оплати захищені. Більшість випадків шахрайства в нашій країні спричинена недостатньою поінформованістю користувачів щодо базових правил  користування платіжними ­картами.

Iван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

Закінчив факультет електроніки «Київського політехнічного інституту» з дипломом «фахівця з експлуатації телекомунікаційного устаткування». З тих пір захоплюється не тільки експлуатацією різноманітних гаджетів, але і описом своїх вражень від цього процесу.

У «УТГ» керує молодим відділом інформаційних технологій, забезпечуючи наповнення газети свіжими відомостями про кілобіти, мегагерци і гігафлопси. Разом з авторами, шукає відповіді на найважливіші питання сучасності: у кого менше відстань між транзисторами і більше нанотехнологій на один долар інвестицій; як часто добрі бізнес-ангели відвідують українськи стартапи; який тренд буде модним в Мережі завтра; чи прискорять роботу планшета стрази від «Swarovski».

Автор щотижневої колонки про розпили і відкати інновації і нанотехнології.

You may also like...