Місяць в ілюмінаторі
Створення кластера ракетної та космічної техніки допоможе оперативно вирішувати технічні питання й залучати додаткові джерела фінансування проектів.
Про стан космічної галузі країни та її мозковий центр — державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» імені М. Янгеля» (м. Дніпропетровськ) розповідає генеральний конструктор — генеральний директор КБ Станіслав Конюхов.
У галузі космічної науки і техніки наша країна й зараз якщо не попереду всієї планети, то, як і раніше, нерідко випереджає зарубіжних розробників. Навіть незважаючи на те, що на підтримку одного із пріоритетних напрямів інноваційного розвитку економіки державних коштів вочевидь недостатньо.
Від титанів — до наносупутників
— Станіславе Миколайовичу, на що може розраховувати космічна галузь України в епоху світової кризи?
— Безперечно, за кошти, що надходять тільки з держбюджету, локомотивом науково-технічного прогресу України космічна галузь не стане. Ми працюємо над створенням нових ракет і супутників. Однак розроблення такої техніки не самоціль, а прорив уперед — не тільки в космічній галузі, а й у економіці країни в цілому.
— Тобто нестача бюджетних коштів вас не зупиняє. Якщо не секрет, за рахунок чого ви тримаєтеся на плаву?
— Ми беремо участь у міжнародних програмах і укладаємо контракти з великими зарубіжними компаніями. Приклад тому — розроблення супутника «Egyptsat-1» для зондування земної поверхні, який був виведений на орбіту нашим носієм «Дніпро». Зауважу, що в тендері, оголошеному Єгиптом, крім України брали участь такі сильні космічні держави, як Франція, Велика Британія, Італія, Росія, Південна Корея. Завдяки цьому замовленню Україна розробила й запустила сучасний супутник, взяла участь у будівництві в Єгипті станції прийому сигналів і керування супутником, а єгипетські фахівці пройшли курс навчання в нашому КБ.
Інший приклад — розроблення двигуна для європейської ракети «Вега». Такі факти не одиничні, і всі вони свідчать не тільки про солідні фінансові вливання у вітчизняну космічну галузь, а й про безперечне зростання престижу України на світовому ринку космічних технологій.
— На яку частку держбюджету ви розраховуєте у 2010 році?
— У цілому на космічні програми з бюджету виділено цього року 214 мільйонів 460 тисяч гривень. Але я знаю, що є намір підтримати космічну галузь за рахунок закордонних кредитів під урядові гарантії. Це було апробовано під час створення ракети-носія «Циклон-4». Зараз для розроблення національного супутника зв’язку кредит під урядові гарантії надають банки Канади.
— Чи вдається встигати за світовими лідерами?
— Наведу простий приклад. Двадцять років тому ми створили супутник дистанційного зондування Землі «Океан», який важив 6,125 тонни. А вага призначеного для тих же потреб «Egyptsat-1» — лише 165 кілограмів. При цьому всі його характеристики значно покращилися за рахунок мікрокомп’ютеризації та принципово нових рішень у електроніці, оптиці та системах орієнтації. Але й це не межа. Наш супутник «Мікрон» важить майже в п’ять разів менше. Незабаром ми закінчимо роботу над наносупутником, у порівнянні з яким «Мікрон» уже здасться гігантом. Але й це не головне з огляду на те, що фахівці КБП, зменшуючи масу виведених апаратів, домоглися значного збільшення терміну їхньої служби. Тож за лідерами ми поки встигаємо.
«Циклон» на екваторі
— Останнім часом увагу багатьох країн світу прикуто до спільного українсько-бразильського проекту. У чому його особливість і на якій стадії він перебуває?
— Створення в Бразилії поблизу екватора стартового комплексу є для нас пріоритетним завданням, бо дозволяє легкою ракетою-носієм «Циклон-4» з екваторіального космодрому виводити на низьку навколоземну орбіту 500 км корисне навантаження масою 5300 кілограмів, на геоперехідну з апогеєм 36 тисяч кілометрів — масою 1600 кілограмів.
Зараз завершується робота над РН «Циклон-4». Через нас затримки нема, а от із боку Бразилії під час узгодження проекту в екологічних інстанціях була невелика затримка, пов’язана з будівництвом стартового комплексу. Узагалі екологи висувають стандартні вимоги, виконання яких для нас — не проблема. Що ж до побоювань із приводу можливих аварійних пусків ракет, то можу сказати: нами проведено 106 пусків «Циклона-2», бойовий попередник якого — стратегічна ракета SS-9, і всі вони були успішними. Разючий результат для ракетної техніки! І ми впевнені, що «Циклон-4» не поступиться їм у надійності.
— Важко працювати на екваторі?
— Безперечно. Адже для українців температура плюс 30 і вище в поєднанні з високою вологістю, м’яко кажучи, незвична. Хоча нашим ветеранам доводилося працювати на Байконурі навіть у 45-градусну спеку. Думаю, і нове покоління впорається. А щоб і техніка не підвела, ми випробовуємо її в умовах, наближених до штатних.
— А хто відповідатиме за роботу стартового комплексу на Алькантарі?
— Пускова команда буде українська, тобто фахівці КБП, «Хартрону», «Південмашу», що, звичайно, не знімає відповідальності й із бразильської сторони.
— Як ви оцінюєте перспективи співробітництва з Росією?
— Україна і Росія завжди працювали пліч-о-пліч, інакше б не настала космічна ера. Це історичний факт. І сьогодні ми залишаємося друзями, оскільки космос вище за миттєві настрої. До речі, наш супутник «Січ-2» надаватиме інформацію, украй необхідну й для Росії.
— Чи буде модернізований ракетно-космічний комплекс «Дніпро»?
— Колись ми разом із російськими колегами показали усьому світу приклад ефективної конверсії бойового ракетного комплексу РС-20, створивши на його основі РКК «Дніпро». Енергетичні можливості «Дніпра» дозволяють забезпечити запуск космічних апаратів масою від 300 до 4000 кг на орбіти висотою до 900 кілометрів. За минуле десятиліття на космічні орбіти виведені 52 апарати з 13 країн. Разом із космічною компанією «Космотрас» планується по три-чотири старти на рік із космодрому Байконур (Казахстан) і пускової бази Ясний (Росія). Наступним етапом цієї програми має стати пуск РН «Дніпро» з автономним космічним буксиром. Це забезпечить виведення апаратів на орбіти до 3000 км, а також польоти до Місяця й планет Сонячної системи.
— Кількість ваших партнерів увесь час збільшується. Активно долучилася до космічних проектів Індія. Які нові обрії відкриваються для вас у зв’язку з цим?
— У нас цілий пакет цілком реальних проектів. Наприклад, один із них пов’язаний зі спільним створенням двигуна, інший — із використанням стартового комплексу та космічних апаратів.
— Наприкінці квітня ви підписали договір із Придніпровським науковим центром про створення кластера ракетної та космічної техніки. А що, власне, це дасть?
— Насамперед дозволить розширити рамки співробітництва з підприємствами нашого регіону з виконання завдань космічної програми. Прикладом може бути Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес». Це підприємство добре зарекомендувало себе в літакобудуванні, але воно може розкрити свій інтелектуальний потенціал і в космічній галузі. Крім того, перебуваючи в одному кластері, ми зможемо не тільки оперативно вирішувати технічні питання, а й залучати додаткові джерела фінансування в інноваційні проекти.
Станіслав Конюхов
Академік Національної Академії наук України. Із 1991 року — генеральний конструктор, із 1995-го — генеральний конструктор — генеральний директор ДП «КБ «Південне».
Віце-президент Міжнародної академії астронавтики, член Міжнародної інженерної академії, Російської академії космонавтики імені К.Ціолковського, академік Нью-Йоркської академії.
Лауреат Державних премій СРСР і України. Нагороджений орденами «За заслуги» І, II і III ступенів, Ярослава Мудрого V ступеня, Трудового Червоного Прапора, Дружби, Пошани. Герой України.
Довідка «УТГ»
У державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені М. Янгеля» більш ніж піввікова історія. Спільно зі своїми партнерами комплексно розробляє й здає «під ключ» складні наукомісткі проекти. Основними напрямами діяльності КБ залишаються роботи, пов’язані зі створенням та експлуатацією ракетно-космічної техніки. Розроблювані ракети-носії, космічні апарати та ракетні двигуни відповідають найвищим критеріям сучасної науки. Має у своєму складі 16 КБ, комплексів, відділень і служб.
Останніми роками дістали розвитку декілька конверсійних напрямів діяльності: створення техніки для розвитку енергетики, у тому числі з використанням поновлюваних джерел енергії; розроблення деяких видів транспортних систем і сільськогосподарської техніки.
