Щасливий старт

Україна знову підтвердила статус авіаційно-космічної держави й заявила про майбутні зміни в галузі авіабудування.

Сьомий міжнародний авіаційно-космічний салон «Авіасвіт-ХХІ» на аеродромі «Київ-Антонов» у Гостомелі зібрав рекордну кількість учасників за всю історію свого існування. Кращі досягнення продемонстрували понад 280 під­­­­приємств, корпорацій і фірм авіаційної, ракетно-космічної, оборонної та інших галузей наукомісткого машинобудування з 32 країн. Наймасовішим і, без перебільшення, найяскравішим було представництво України.

Як завжди, у центрі уваги були стенди компаній зі світовим ім’ям — ДП «Південмаш», КБ «Південне», ДП «Антонов», ВАТ «Мотор Січ», ДП «Івченко-Прогрес», концерну «Авіавійськремонт», корпорації «ФЕД», ДП «Новатор», ВАТ «Київський завод «Радар» та інших не менш іменитих «стандартних» учасників таких заходів. Чимало цікавого представили також авіатори-початківці — від оригінальних технологічних рішень з окремих напрямів до готової літної техніки.

Вертолітний вектор

У відкритті салону «Авіасвіт-ХХІ» взяли участь міністр промислової політики України Дмитро Колесніков і голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Як представники вищих органів державної влади, вони висловили готовність надавати підтримку в розвитку авіаційно-космічного напряму в цілому й у реалізації окремих галузевих програм.

Знайомлячи високих гостей із досягненнями свого підприємства, народний депутат і керівник ВАТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв звернув особливу увагу на готовність до освоєння нового напрямку — вертольотобудування. Але при цьому зробив особливий наголос на обмежених фінансових можливостях учасників проекту.

— Треба якнайшвидше затвердити державну програму зі створення в Україні власного вертолітного парку, — відзначив В. Богуслаєв. — Про мої ініціативи вже знають Президент Віктор Янукович і прем’єр-міністр Микола Азаров і повністю підтримують ідею вертольотобудування. Переваги цього проекту очевидні. По-перше, разом із «Мотор Січчю» у ньому візьмуть участь близько 30 підприємств, у тому числі ті, які сьогодні «лежать». По-друге, затвердження держпрограми дозволить створити додатково 10 тисяч робочих місць. По-третє, Україна одержить свій власний вертолітний парк для військово-промислового комплексу, цивільних потреб (МНС, медицини, лісового господарства)…

У цілому галузь до виконання майбутніх програмних завдань підготовлена — в Україні діють два заводи з ремонту вертольотів, кілька заводів із виготовлення та ремонту літаків. Єдиною проблемою до останнього часу був дефіцит власних наукових кадрів, інженерів і конструкторів, здатних вирішувати завдання саме у вертольотобудуванні. Тому у ВАТ «Мотор Січ» заздалегідь почали підготовку фахівців на базі Харківського авіаційного інституту, і сьогодні 200 його випускників готові розпочати роботу. У цілому, за словами В. Богуслаєва, «Мотор Січ» уже вклала в програму створення вертолітного парку половину необхідної суми, тепер справа за державою. Бюджетне фінансування потрібне для розвитку й зміцнення наукової частини програми. Якщо держава візьме на себе певні зобов’язання й виділить необхідні кошти, наступного року можна побачити прообраз українського 12-місного вертольота, а через два роки він полетить.

За попередніми розрахунками, на реалізацію нової програми протягом трьох років може знадобитися $300—350 млн.

Антонівці показують клас

На авіакосмічному салоні «Авіасвіт-ХХІ» було представлено близько сотні повітряних суден різних класів. Як завжди, здивував модельний ряд літаків родини «Антонов», у якому центральне місце займали унікальні транспортні великоваговики Ан-124 «Руслан» і Ан-225 «Мрія». До речі, сьогодні вивчається можливість поновлення участі «Мрії» у космічних програмах. При цьому економічний фактор розглядається серед найпріоритетніших: запуск ракетоносія з літака дозволяє виводити 1 кг корисного навантаження на орбіту в 6 разів дешевше, ніж у разі наземного запуску. Але на цьому «космічні» проекти «антонівців» не закінчуються, разом із ДП «Південмаш» вони беруть участь у розробці двох авіаційно-космічних систем — «Спейс Кліпер» і «Свитязь».

Сучасні програми підприємства були представлені на авіа­салоні родиною регіональних реактивних літаків Ан-148/158/168, новим транспортним Ан-178, морським патрульним Ан-74, модернізованими варіантами суперважкого Ан-124-100 «Руслан» і легкого транспортного Ан-32.

Попередні переговори з україн­­ськими перевізниками завершилися тим, що генеральний конструктор ДП «Антонов» Дмитро­ Ківа підписав із керівниками авіакомпаній «Аеросвіт», «Дніпро­­авіа», «Донбасаеро» і ДП «Лізінгтехтранс» генеральну угоду про розширення парку літаків Ан-148 до семи одиниць для спільної експлуатації на спільних повітряних маршрутах.

Протокол про наміри закупити протягом 2011—2012 рр. 6 нових літаків серії Ан-148/158/168 підписаний і з державною авіакомпанією «Україна». Усі літаки призначені для обслуговування представників вищих органів державної влади, два з них виготовлять у варіанті VIP.

На особливу увагу заслуговує парафування документів зі створення спільного підприємства між концерном «Антонов» і російським ВАТ «Об’єднана авіа­будівна компанія». Цей крок став початком більш глибокої інтеграції в питаннях авіабудування (мається на увазі координація спільних авіапрограм з Ан-140, Ан-148, Ан-74, Ан-70 і т.д) і продажів на взаємовигідній основі, про що останнім часом говорили дуже часто в обох державах.

— Спільне підприємство нічого не робитиме, — прокоментував факт підписання конт­ракту генеральний конструктор ДП «Антонов» Д. Ківа. – А ви­роблятимуть, наприклад, Ан-148 воронезький і київський заводи. Серед замовників не тільки Україна й Росія, а й країни Азії, Латинської Америки, ведуться переговори з іншими державами. На сьогодні підписані угоди на виготовлення понад 130 літаків Ан-148.

Про користь кооперації

Авіасалони – це добрий привід для зустрічі фахівців різних підприємств і різних держав, можливість обговорити як загальні завдання, так і наболілі проблеми. Одна з них пов’язана з невиправдано тривалою реалізацією спільного українсько-російського проекту зі створення літака Ан-70 із двигуном Д-27. Хоча саме цей проект має стати для України основним, уважає генеральний конструктор ДП «Івченко-Прогрес» Ігор Кравченко.

— Аналогів ні літаку, ні двигуну у світі дотепер нема, — пояснює свою позицію І. Кравченко. — Думаю, що до 2020 року ні в США, ні в Європі нічого такого не зможуть створити. Тобто в нас величезні переваги й реальні можливості розвиватися далі в цьому напрямку, освоювати виробництво й починати серійний випуск літака, заробляючи на кожній одиниці десятки мільйонів доларів.

Разом із тим, на думку генерального конструктора запорізького підприємства, через невизначену позицію вищого керівництва обох держав перехід до серійного виробництва унікального літака може затягтися ще на кілька років. За бажання і в Росії, і в Україні вже давно можна було знайти необхідні кошти для завершення проекту з Ан-70. Тим більше, що він профінансований фактично на 85%. Залишається одне: сподіватися на перемогу здорового глузду і якнайшвидшу реалізацію досягнутих домовленостей із російською стороною. Адже тільки у двигунах для     Ан-70 частка Росії становить щонайменше 50% .

За плідний розвиток міждержавних відносин виступає також активний учасник проекту з     Ан-70 з російської сторони — генеральний директор федерального державного унітарного підприємства «Московське машино­будівне виробниче підприємство «Салют» Юрій Єлисєєв:

— Із підприємствами та конструкторськими бюро «Антонов», «Мотор Січ», «Івченко-Прогрес» та іншими ми об’єднані історично, — наголосив Єлисєєв.­ Завдяки встановленню дуже тісних ділових зв’язків ми змо­гли вистояти в розпал економічної кризи на початку 90-х. Освоїли двигуни на літаки Ту-334, Бе-200, Ан-148, Як-130, а сьогодні всі разом працюємо над Ан-70. На жаль, державне фінансування наших підприємств і тоді, і сьогодні що в Україні, що в Росії мінімальне. Але я переконаний: якщо люди прагнуть результату, їх ніщо не зможе зупинити.

Усе тільки починається

«Авіасвіт-ХХІ» порадував українських конструкторів і виробничників не тільки увагою з боку закордонних компаній, а й реальними пропозиціями про поставки готової продукції, створення спільних програм і проектів. Зокрема, продукцією ДП «Івченко-Прогрес» зацікавилися делегації із Чехії та Польщі, з якими запорізькі двигуно­будівники підписали декілька довгострокових угод. Готовність до створення спільних підприємств висловив директор республіканського унітарного підприємства «Конструкторське бюро «Дисплей» (м. Вітебськ) державного військово-промислового комітету Республіки Білорусь Олександр Войтенков. Підприємство відоме унікальними системами й приладами, які можна експлуатувати в жорстких умовах, у тому числі в авіаційній галузі, на військових і цивільних літаках, вертольотах і навіть космічних апаратах. Президент компанії Rolls-Royce у Центральній та Східній Європі Пол Кей заявив про намір розвивати ділові зв’язки з Україною в декількох напрямках. У тому числі налагодити співробітництво з українськими науково-дослідними та проектними інститутами, а також організувати обслуговування двигунів Rolls-Royce, установлених на літаках Embraer-145 (власник — компанія «Дніпроавіа»). Казахстан готується до створення спільного авіабудівного підприємства, яке планується побудувати на його території.

І це зовсім не всі новини про плани й проекти, точкою відліку для яких став сьомий український авіаційно-космічний салон.