Залиште інженера вдома

Створення мобільного робочого середовища дозволить підприємствам істотно скоротити витрати й убезпечить від форс-мажорних обставин.

Традиційні схеми організації праці вже не працюють. Навколо цього твердження велася дискусія на присвяченій мобільному робочому середовищу конференції «Mobile Work Environment — Time to Start», яка недавно відбулася в Києві. Її організатори — Американська торговельна палата в Україні, корпорація «Майкрософт», оператор зв’язку «Астеліт» і консалтингова компанія IBT Ukraine. Та чи готові українські підприємства відмовитися від звичних схем?

Ідея віддаленої праці не нова, однак до останнього часу такий підхід уважався прийнятним тільки для представників творчих професій. Важко уявити інженера, техніка або навіть бухгалтера без традиційного робочого місця. Проте це стає реальністю. Відповідно до результатів дослідження, проведеного американською компанією IDC, до 2013 року кількість людей, які працюють дистанційно, досягне 1,2 млрд і становитиме близько 35% усієї робочої сили у світі. Для технологічно розвинених країн ця цифра буде ще більше — у США, наприклад, можливостями мобільного робочого середовища лише через два роки користуватимуться вже 75% співробітників. Усе йде до того, що в офісі або цеху залишаться тільки ті, чия фізична присутність там конче необхідна.

Не платити за повітря

Генеральний директор компанії IBT Ukraine Олег ПроценкоМобільне робоче середовище — це не просто модна тенденція. За запевненнями експертів, вона має безліч переваг як для компаній, так і для співробітників. Перша й найочевидніша з них — значне скорочення накладних витрат на утримання персоналу. Генеральний директор компанії IBT Ukraine Олег Проценко так описав сформовану ситуацію: «Уявімо собі всі ці величезні красиві офісні споруди в центрі Києва, вартість оренди приміщень у яких може досягати досить значних розмірів. Але ж приблизно 20—30% робочих місць у них завжди порожні тільки тому, що співробітники перебувають на зустрічах, у відрядженнях, у відпустці або відсутні через хворобу. Це не що інше, як плата за повітря. За статистикою, близько 30—40% фіксованих витрат на утримання робочої сили можна заощадити, якщо перевести частину персоналу на мобільний режим».

Телеробота також сприяє підвищенню продуктивності праці. Залишаючи за кадром психологічні аспекти, які можуть привести до збільшення ефективності, а можуть і не привести, зауважимо, що при роботі в дистанційному режимі співробітник має можливість раціонально використовувати той час, який він раніше витрачав на дорогу. Фахівці компанії Cisco Systems, одного з лідерів у цій сфері, твердять, що завдяки переходу на мобільну модель співробітництва продуктивність праці зростає на 40%. На конференції українські експерти наводили більш скромну статистику: вітчизняні компанії, які впровадили в себе схему такого взаємозв’язку, досягли збільшення віддачі від службовців на 15%. Що теж дуже непогано.

Інша важлива перевага — відсутність залежності від місцевих кадрів. Компанія може наймати фахівців необхідного їй профілю, які мешкають не тільки в іншому місті — в іншій країні. Ті, у свою чергу, обирають вакансію, яка відповідає їхнім знанням і здібностям, без урахування географічного положення. Це особливо важливо, коли до складних технічних проектів залучаються інженери з унікальною кваліфікацією.

Дослідження світового ринку праці показують, що вже в найближчому майбутньому більшість економік світу матиме справу з нестачею кваліфікованих трудових ресурсів. У цих умовах можливість залучати співробітників з інших регіонів може стати ключовим чинником успішної діяльності компанії.

Якщо значна частина персоналу працює дистанційно, це знижує ризики, пов’язані з технічними відмовами, стихійними лихами та іншими непереборними обставинами. Навіть просте відключення електрики зараз може паралізувати підприємство — ситуація, неможлива в мобільному робочому середовищі.

Сьогодні в США така система впроваджується вже не тільки в офісах і державних установах, а й на виробництві. На деяких заводах до 90% інженерних посад переведено на віддалений режим. Аналогічні проекти здійснюються й у нас, хоча більшість із них перебуває на початкових етапах, адже для переходу до мобільного робочого середовища необхідно спочатку відмовитися від паперового документообігу й упровадити електронні системи керування виробництвом.

Технології вже в Україні

Для організації віддаленої роботи необхідно, як мінімум, забезпечити доступ співробітників до мережі Інтернет у мобільному режимі. Для цього є багато можливостей — від різноманітних послуг стільникового доступу до бездротового зв’язку за технологією Wi-Fi.

Як правило, мобільне робоче середовище — це також і єдина віртуальна корпоративна мережа, доступ до якої мають всі співробітники компанії. За останній рік на ринку з’явилося відразу кілька готових технічних рішень, призначених для цього. Наприклад, вставивши в комп’ютер спеціальний чип, працівник може відразу одержати доступ до всіх внутрішніх ресурсів підприємства за захищеним каналом.

Украй важливою технологією, що широко застосовуватиметься, стануть відеоконференції. Можливість побачити співрозмовника й поговорити з ним віч-на-віч — чи не головний технологічний прорив, який зробив віддалену працю можливою.

Безпосередньо для роботи можуть використовуватися будь-які з безлічі пристроїв, які з’явилися останнім часом — від домашнього ПК або ноутбука до кишенькових комп’ютерів або інтернет-планшетів, таких як iPad. Вони дозволяють працювати майже з усім спектром сучасних додатків, аж до вузькоспеціальних програм для проектування або статистичного аналізу. Крім того, повноцінний доступ до робочих програм з будь-якого технічного засобу може здійснюватися віддалено, через веб-інтерфейс (як при перегляді інтернет-сайтів).

Довідка «УТГ»

Мобільне робоче середовище — набір технічних і організаційних засобів, які дозволяють співробітникові ефективно виконувати свої функції незалежно від місця розташування. Концепцію віддаленої праці ще в 1972 році запропонував американець Джек Ніллес. На його думку, уже тоді розвиток засобів зв’язку досяг достатнього рівня для успішної взаємодії між найманим співробітником і роботодавцем на відстані. Із появою та розвитком Інтернету можливості для комунікації значно зросли, а обмін інформацією та результатами інтелектуальної праці значно спростився. Утім, мобільне робоче середовище — більш широке поняття, ніж віддалена діяльність. Використовуючи повний спектр сучасних технічних можливостей, співробітник може працювати не тільки в міській квартирі, а й, наприклад, в автомобілі, кафе, парку або навіть вдома в «глибинці».

Iван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

Закінчив факультет електроніки «Київського політехнічного інституту» з дипломом «фахівця з експлуатації телекомунікаційного устаткування». З тих пір захоплюється не тільки експлуатацією різноманітних гаджетів, але і описом своїх вражень від цього процесу.

У «УТГ» керує молодим відділом інформаційних технологій, забезпечуючи наповнення газети свіжими відомостями про кілобіти, мегагерци і гігафлопси. Разом з авторами, шукає відповіді на найважливіші питання сучасності: у кого менше відстань між транзисторами і більше нанотехнологій на один долар інвестицій; як часто добрі бізнес-ангели відвідують українськи стартапи; який тренд буде модним в Мережі завтра; чи прискорять роботу планшета стрази від «Swarovski».

Автор щотижневої колонки про розпили і відкати інновації і нанотехнології.

You may also like...