Полум’я над затокою

Вибух нафтової платформи Deep­water Horizon («Глибоководний горизонт»), що прогримів три тижні тому в Мексиканській затоці на вишці нафтової компанії British Petroleum (BP), може не тільки спричинити подорожчання нафтопродуктів, а й виявитися однією з найбільших екологічних катастроф у світовій історії.

Як це сталося

Робітники, які вижили, говорять про раптовий вибух, який залишив не більше п’яти хвилин на евакуацію. На відео­запису видно стовп полум’я, який перевершує за висотою багатоповерховий будинок. Жар був таким сильним, що розплавив фарбу на бортах рятувальних суден. Горіння тривало більше доби, після чого конструкція розвалилася й затонула.

На момент вибуху на буровій платформі, де зберігалося близько 2,6 млн літрів дизельного палива, було 126 чоловік. 11 пропали безвісти, а семеро дістали поранення різного ступеня важкості.

За словами Адріана Роуза, віце-прези­дента компанії Transocean (власника плат­форми), яка вела дослідне буріння в рамках виконання умов контракту із ВР, ніяких непередбачених або особливо небезпечних робіт у цей час не проводили, показання всіх приладів, датчиків систем безпеки й телеметрії були стандартними, яких-небудь проблем або неполадок не було.

Винні тріщини?

Причиною катастрофи, швидше за все, стало явище, яке називають викидом. У пласті, який бурять, крім нафти є вода й газ. Через тріщини та пори газ може потрапляти в свердловину. Якщо пластовий тиск вище від тиску бурового розчину, що заповнює її, пузир газу зі значною силою викидає рідину, призводячи до утворення газового або нафтового фонтану. Для запобігання такій ситуації використовується спеціальне противикидове обладнання.

За наявними даними, воно було в задовільному технічному стані. Проте нетипово великий метановий пузир, який раптом піднявся на поверхню, перебуваючи під значним тиском, буквально розірвав захисну арматуру зсередини. За  версією професора каліфорнійського університету в Берклі Роберта Бі, перший вибух, найімовірніше, відбувся через потрапляння газу в двигуни, установлені на буровій платформі. Загоряння призвело до вибуху нафтової суміші, яку викинуло на поверхню слідом за метаном.

На боротьбу з витоком нафти мобілізовані сили Національної гвардії США. Берегова охорона й Служба управління мінеральними ресурсами США ведуть розслідування причин вибуху бурової платформи.

Заткнути фонтан

За початковою оцінкою, проведеною компанією BP, щоденний обсяг розливу нафти зі свердловини становить близько 1 тис. барелів (136,4 тонни) нафти. Національне управління океанічних і атмо­сферних досліджень США припустило, що ці дані занадто консервативні, реальні цифри мінімум у п’ять разів більше. Точно оцінити викид — завдання складне через відсутність надійних методів вимірювання.

Першу спробу зупинити екологічну катастрофу вжили вже наступного дня після аварії. Компанія BP направила телекерований підводний апарат, щоб активувати превентор, який відмовив, перекривши таким чином вентиль водовідокремлювальної колони й зупинивши потік нафти. Однак цей і наступні п’ять заходів провалилися. Наступним кроком було встановлення масивного захисного купола вагою в 125 тонн над місцем головної течі. Діючи за принципом своєрідної воронки, він мав накрити місце розливу й забезпечити вихід нафти через вузький верхній отвір. До отвору, у свою чергу, підключається труба, якою нафта перекачується в танкери. Систему змонтували в місці аварії, однак вона виявилася неефективною через нагромадження усередині воронки гідратів метану — кригоподібних утворень із води й метану.

Зараз компанія BP готується до буріння додаткової свердловини, що перетне стовбур основної. Туди закачають спеціальні розчини, які повинні запечатати ушкоджений стовбур. У результаті потік нафти має бути переспрямований у нову свердловину, а звідти — на танкери. Така операція успішно проведена торік у Тиморському морі (поблизу Західної Австралії) після викиду нафти внаслідок аварії на мобільній платформі West Atlas.

За словами представників British Petro­leum, через трубопровід, у випадку його ефективної роботи, можна буде відкачувати до 85% нафти, що витікає зі свердловини.

Оцінка збитку

Президент США Барак Обама назвав розлив нафти «безпрецедентною за масштабами екологічною катастрофою» і заявив, що жодної нової бурової платформи на узбережжі США не буде побудовано доти, доки не завершиться ретельне дослідження питання. У міру просування нафтової плями до берегів Мексиканської затоки й дельти ріки Міссісіпі під загрозою — унікальні екосистеми.

Від забруднення води прибережної лінії потерпіли штати Луїзіана, Алабама, Міссісіпі.

Для BP щоденна вартість робіт із ліквідації наслідків аварії у п’ять разів перевищує цифру раніше передбачуваних видатків. На операцію з усунення наслідків розливу нафти у водах затоки вже  витрачено 450 млн доларів — на залучення до аварійних робіт тисяч людей і сотень суден, які збирають із поверхні води фрагменти пального. Це якщо не враховувати можливі позови та штрафи.

Найбільший американський інвестиційний банк Merrill Lynch повідомив про те, що падіння ринкової капіталізації п’яти компаній, пов’язаних з інцидентом, становило $21 млрд. Катастрофа на платформі Deepwater Horizon серйозно загрожує вповільненням програми шельфового буріння в США й Канаді.

Все це, безперечно, призведе до підвищення світових цін на нафту й нафтопродукти. У день катастрофи ціна марки Light Sweet зросла на $1,35 за барель.

Довідка «УТГ»

Бурова платформа Deepwater Horizon належала до п’ятого покоління надглибоководних нафтових платформ і до класу напівзанурених, тобто плавала над місцем буріння на величезних понтонах, утримуючись за допомогою 15-тонного якоря. Такий тип платформ використовується для первинного буріння нафтових свердловин.

Поточну операцію буріння розпочато в лютому на глибині 1500 м. За планом глибина свердловини мала досягти 5500 м.

Платформу побудовано в 2001 році південнокорейською суднобудівною компанією Hyundai Heavy Industries. Довжина її 121 м, а ширина 78 м (більше за футбольне поле). Бурова установка дозволяла видобувати нафту в діапазоні глибини від 2400 до 9100 м.