«Арсенал» стріляє холостими
Найстаріше промислове підприємство Києва переживає не кращі часи — ситуація близька до критичної.
Завод, який працював переважно на оборонну промисловість, нині втратив майже всю інфраструктуру. Його поліклініка відійшла у ведення міста, а в колишній Будинок культури хочуть переселити зал органної музики з Миколаївського костьолу. Сьогодні на «Арсеналі» працює у вісім разів менше людей, ніж за радянських часів, і однаково роботи для всіх не вистачає. А недавно розпочата реорганізація спричинила масові протести працівників, які вважають її провісником чергових скорочень.
«Навіть бренду «завод «Арсенал» уже нема»
Олена Смілива, голова профспілкового комітету «Арсеналу»:
— У чому причини такого жалюгідного стану одного із флагманів промисловості УРСР?
— Завод випускав спеціальну техніку, а військове замовлення щороку зменшувалося, відповідно зменшувалися й обсяги виробництва, — говорить профспілковий лідер. — Кілька разів порушувалося питання визнання «Арсеналу» банкрутом. У 2004 році нас узагалі вивели з ведення Міністерства оборони й перепідпорядкували Національному космічному агентству України (до речі, саме агентство розмістилося в одному з корпусів «Арсеналу»). Потім відокремилося центральне конструкторське бюро, яке стало самостійним підприємством і торгувало своїми розробками. Зрозуміло, у комерційному плані КБ було легше знайти свою нішу на ринку, ніж масовому виробникові.
— Чи вживали спроб виправити ситуацію?
— Завод «Арсенал» — підприємство державне, режимне, тобто навіть пустити на свою територію орендарів або якось розпорядитися майном без згоди держави ми не можемо. Із приводу малого завантаження потужностей трудовий колектив торік зустрічався з тодішнім прем’єром Юлією Тимошенко. Результатом спілкування став протокол про те, що Кабінет Міністрів і відповідні відомства розроблять програму сталого розвитку заводу. Жоден пункт цього документа не було виконано, усе залишилося просто обіцянками. Зате у квітні ми довідаємося про те, що підприємство «реформується» шляхом ліквідації та передачі всіх його потужностей тому самому конструкторському бюро, яке колись відокремилося від нас. Тобто приєднали більше до меншого…
— Які перспективи в такого СП?
— Ми не впевнені, що нове об’єднання зможе й захоче вирішувати проблеми заводу. У ЦКБ розробляли дослідні зразки продукції, а ми провадили серійний випуск. Ми майже у відкриту чуємо, що замість налагодження масового виробництва нас просто скоротять через непотрібність. Хоча на ліквідацію не давав згоди ані трудовий колектив заводу, ані Антимонопольний комітет.
Тим часом сам «Арсенал» уже виведений із реєстру держпідприємств, навіть бренду «завод «Арсенал» уже немає — ми тепер називаємося Казенним підприємством спеціального машинобудування.
Що випускає завод. Поки…
Головна військово-космічна складова продукції «Арсеналу» на сьогодні — це унікальні оптико-електронні системи орієнтування. Розроблені на заводі авіаційні нашоломні системи цілевказу використовуються на літаках типів Міг-29 і Су-27 у комплексі зі створеними також на заводі «Арсенал» голівками самонаведення для ракет «повітря-повітря».
У процесі конверсії підприємство освоїло виробництво високоточного обладнання обліку газу. Арсенальські побутові й промислові газові лічильники роторного типу відрізняються малими габаритами, високою чутливістю, великим діапазоном вимірів, підвищеною надійністю й технічним ресурсом. На заводі випускають банківську техніку — пристрої для перерахування грошових квитків «Банкнота» і дефектоскоп ДД-1, призначений для перевірки справжності засобів платежу та цінних паперів. За допомогою оптичних приладів і люмінесцентних ламп дефектоскоп може провадити контроль водяних знаків, наявності флуоресціювальних волокон у папері, визначати мітки, що гарантують справжність банкноти, виявляти механічні та хімічні підчищення, підробку підписів.
Разом із Міністерством охорони здоров’я на заводі розроблені експрес-індикатори АК-11А, які автоматично визначають одинадцять параметрів крові й концентрацію гемоглобінних складових. На замовлення МВС на «Арсеналі» виробляють світлофори СДС-2 і СДС-3 на світловипромінювальних діодах. Їхня конструкція має найвищу антивандальну надійність, у кілька разів зменшує енергоспоживання й виключає виникнення сонячного відблиску. Як і раніше, завод випускає фототехніку, біноклі, підзорні труби, лінзи та іншу оптику.
До речі, побутову продукцію можна купити у фірмовому магазині «Арсеналу» на колишній заводській прохідній на розі Московської вулиці та Арсенальної площі. Тут продаються лічильники газу, мікроскопи, аналізатори крові й лічильники банкнот упереміш із грубо зробленими столами для кафе. Є тут і годинники спільного підприємства «Луч-Арсенал», яке, можливо, теж незабаром буде змушене згорнути свою роботу. Окремо слід згадати про ті самі фотоапарати «Київ», які навряд чи в Києві можна знайти, хіба що в колекціонерів оптики. У магазині побачиш і техніку, яка на наших очах втрачає споживче значення, але при цьому набуває антикварної цінності…
Перекуємо гармати на фотоапарати
Датою заснування заводу «Арсенал» уважають 1764 рік, коли за часів правління Катерини II було видано «Положення про Київську арсенальну команду». Хоча фактично збройові майстерні в місті з’явилися одночасно зі спорудженням Київської фортеці на початку XVIII століття. Однак гармати тут лили задовго до цього, зокрема, під час Північної війни 1700—1721 років із Києва в Москву було відправлено 140 гармат.
У першій половині XIX століття Росії довелося вести кілька воєн. У технічне оснащення російських військ чималий внесок зробили й київські вмільці. Так, зброю Київського арсеналу, вивезену в Москву, Тулу, Муром, було згодом використано в знаменитій Бородинській битві. Про вагомий внесок арсенальців у переможне завершення російсько-турецької війни свідчить установлений 1833 року біля стін «Арсеналу» пам’ятник — шість пірамід із трофейної турецької зброї. У 1854-му підприємство перевели на територію Нової Печерської фортеці, де воно розташоване досі.
У 20-ті роки ХХ століття на заводі крім військової техніки виготовлялися лемеші для плугів, вози, сокири, замки та інший сільськогосподарський інвентар.
Після закінчення війни, із другої половини 1945 року, на заводі «Арсенал» почалося перепрофілювання та створення нового виробництва — оптичного. У 1947-му в експлуатацію були уведені оптичний і складальний цехи й розпочато випуск фотоапаратів «Київ», об’єктивів, геодезичних приладів.
Одним із найвідоміших цивільних виробів заводу є фототехніка, історія якої почалася з першої масової фотокамери «Київ-2» у 1949 році. Фотоапарати, створені арсенальцями, використовувалися при фотозйомці з борту космічних кораблів «Восток» і «Союз», а також у відкритому космосі. Утім, продукція побутового призначення для заводу завжди являла собою супутнє виробництво, яке ніяк не могло зрівнятися з обсягом військових замовлень. До речі, у радянському режимі таємності навіть телефони «Арсеналу», розташованого в самому центрі міста, були засекречені, їх не давала держдовідка, а адреси величезного підприємства були відсутні в довідниках.
