Гарячий ефект «холодної» арматури
У «лідери» з кризових утрат вийшли дві взаємозалежні галузі української індустрії — будівництво і металургія. Зокрема, обсяги житлового будівництва в країні скоротилися втричі, а про велике промислове навіть мови нема. Найбільше падіння зафіксоване в Луганській, Чернігівській і Донецькій областях.
Одна з причин цих процесів — використання малоефективного, здебільшого низькоякісного й одночасно дорогого арматурного гарячекатаного металу. Розв’язати цю проблему намагаються вчені кафедри термічної обробки металів Національної металургійної академії України (м. Дніпропетровськ).
Сталева основа
Учені впевнені: економічний ефект від упровадження їхніх розробок обчислюватиметься сотнями мільйонів гривень. У чому ж суть їхнього ноу-хау? Про це ми розмовляємо з фахівцями НМетАУ.
— Сьогодні в будіндустрії України найчастіше використовується арматура для ненапружених залізобетонних конструкцій, — говорить завідувач кафедри ТОМ, професор, доктор технічних наук Леонід Дейнеко. — Однак її технічні якості найчастіше не відповідають запитам будівельників при спорудженні великих висотних будинків класу «еліт». Тому досить перспективним напрямом ми вважаємо освоєння випуску холоднодеформованої арматури (ХДА) діаметром 6—14 мм, а також упровадження в будівельну практику арматури гвинтового профілю, орієнтованої на монолітно-каркасне домобудівництво. Зараз уже розроблені технічні умови на ХДА діаметром 6—12 мм (ця арматура — нова для України, але широко застосовується за кордоном). Наступний етап — внесення ХДА в нормативні документи для проектування та виготовлення. Ще до 2005 року всі метзаводи Росії, України, Білорусі, Молдови й Латвії — виробники арматури періодичного профілю — повинні були сертифікувати випуск холоднокатаної сталі для будівництва. Не вийшло…
— Криза перешкодила?
— І вона, безперечно, теж. Але основна причина — небажання власників українських метзаводів оновлювати сортамент, упроваджувати інноваційні техпроцеси. Усі знають, що мета виправдовує засоби. У цьому випадку засоби — старі стани й технології, а мета — максимальний прибуток за сприятливої ринкової кон’юнктури. Але понад 70% нашого прокату йде на експорт, а внутрішній ринок розвинений погано. Тож саме час згадати Бєлінського: хто не йде вперед, той іде назад: не буває так, щоб хтось стояв на місці…
Дешево та міцно
— У Європі сьогодні є тенденція збільшення обсягу випуску ХДА діаметром до 20 мм у бунтах, — говорить науковий співробітник, аспірант кафедри Максим Амбражей. — Така арматура має вищі міцнісні властивості й корозійну стійкість, вигідно відрізняється від гарячекатаної і за зовнішнім товарним виглядом. У країнах СНД такий будівельний прокат із тристороннім профілем діаметром 6—10 мм випускається в дуже малих кількостях за технічними умовами підприємства-виробника. У РФ є декілька виробників арматури цього виду. А у зв’язку з попитом на ринку на арматуру більших діаметрів, приміром, метизники Білорецького металургійного комбінату освоїли виробництво 12-міліметрових арматур з якісної катанки власного виробництва.
— Чи випускають таку арматуру в Україні?
— Так. Скажімо, на Костянтинівському металургійному заводі почали виробництво холоднокатаної арматурної сталі діаметром 5, 6, 8, 10 мм у мотках. Правда, обсяги випуску малуваті, бо наша будіндустрія все ще в колапсі.
— За даними металотрейдерів і будівельників, останнім часом на ринку проглядається впевнена тенденція зростання попиту на ХДА в бунтах, — говорить старший науковий співробітник, кандидат технічних наук Олександр Івченко. — Завдяки низькому вмісту вуглецю та механічному зміцненню, вона має вищі міцнісні властивості й корозійну стійкість, вигідно відрізняючись від гарячекатаної. Ще одна її перевага — у високому опорі на розтягнення-стискання, що дозволяє скоротити витрати металопрокату при армуванні на 10—15%, а також уникати втрат у 5—7% через нераціональне різання.
— Чи потрібний такий прокат Україні?
— Безперечно. Потенційний річний попит на холоднодеформовану арматуру в країні оцінюється в 200—300 тисяч тонн. Будівельникам потрібна бунтова ХДА діаметром 6—14 мм. Адже вони розуміють переваги «холодного» будівельного прокату. Перша — висока ефективність при переробці на автоматизованих виробництвах (особливо в технологічних будівельних лініях для виготовлення каркасів і зварених сіток). Друга — ХДА з міцністю понад 500 Н/мм2 і більше виробляється з низьковуглецевої марки сталі всіх ступенів розкислення за рахунок обтиснення. Для одержання таких же механічних властивостей гарячекатаний прокат треба випускати з легованих сталей, що дорожче для покупця. За рахунок застосування тризахідної холоднодеформованої арматурної сталі поліпшується і якість залізобетонних конструкцій у порівнянні з використанням двозахідної гарячекатаної арматури.
Правда, зараз, у зв’язку з кризою, реального платоспроможного попиту на нову ХДА фактично немає.
— Чи важко впроваджувати новий прокат у виробництво?
— Так. Заважає відсталість нашої нормативної бази (СНІПів для широкого використання ХДА). Ми вже одержали 3 патенти України на наші технології, арматура від НМетАУ сертифікована за ДСТУ 3760-98 та EN-V 10080:2005. Однак позитивних зрушень поки не видно, як не б’ємося…
— Чи є хоч одна добра «арматурна» звістка?
— На нашій кафедрі розроблена нова консерваційна суміш для тимчасового захисту арматурного прокату від корозії на стадії зберігання та транспортування зі строком захисту від 1 до 3 місяців. Вона являє собою водорозчинний концентрат на основі екологічно безпечних відходів рослинного походження. Тимчасове покриття наноситься зануренням арматур у бунтах або пачках у 6—10-відсотковий розчин консерванту. При цьому на поверхні прокату утворюється захисна плівка, яка підвищує його корозійну стійкість при зберіганні та перевезенні. Вона має консерваційну речовину й не погіршує зчеплення арматури з бетоном. На наш оригінальний консервант є замовники, і його вже випускає одна з місцевих фірм.
