Співробітництво з Казахстаном у ремонті бронетехніки підтвердило перспективність саме цієї галузі вітчизняної «оборонки»
В останні роки все чіткіше вимальовуються ті перспективні ніші на міжнародному ринку озброєнь, де Україна вже зайняла непогані позиції і з яких вочевидь може працювати в найближчій перспективі, незважаючи на досить жорстку конкуренцію.
Одна з них — ринок бронетанкової техніки, і останні київські контракти (зокрема з Іраком і Таїландом) свідчать про широту перспектив.
Наприкінці листопада в Казахстані за участю української сторони запустили виробничий цикл із повного капремонту важкої бронетехніки. Цей проект став можливим завдяки домовленостям між ДК «Укроборонпром» і ДК «Укрспецекспорт» з АТ «Національна компанія «Казахстан інжиніринг».
Сторони підписали декілька контрактів про спільну діяльність у сфері ремонту бронетехніки. У реалізації угод бере участь ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод». Українська сторона поставила технологічне обладнання на бронетанковий ремонтний завод АТ «Семей інжиніринг», що входить до складу АТ «НК «Казахстан інжиніринг». Крім того, укладено договори на поставку Україною запасних частин. Наші фахівці розпочали також надання технічної допомоги й навчання персоналу на заводі.
Усі роботи здійснюватимуться на території Казахстану. До кінця цього року на заводі в м. Семей планується провести капремонт десяти основних бойових танків Т-72 ЗС Казахстану. Казахська сторона заявляє, що 2012 року потужності заводу в м. Семей істотно зростуть. Не виключається також подальша реалізація проектів із модернізації бронетехніки за схемами, розробленими в Україні.
Перед цим державне підприємство «Завод імені Малишева» (Харків) заявило, що до кінця 2011 року встигне поставити Іраку другу партію бронетехніки. Це буде зроблено в рамках відомого контракту на загальну суму понад $550 млн. Перша партія бронетехніки — 26 машин БТР-4, 2 машини технічного обслуговування та ремонту, 2 тренажери для підготовки екіпажів бронетранспортерів — відвантажена іракському замовникові ще у квітні цього року. За даними української сторони, у травні вона прибула в іракський порт Умм-Каср. Друга партія для іракських партнерів включає 62 машини.
Також стало відомо, що українські танкобудівники розпочали виконання контракту, укладеного із представниками збройних сил Королівства Таїланд, із поставки нової партії бронетехніки. Відповідно до досягнутих домовленостей, українська сторона виготовить і поставить у цю країну 49 одиниць основного бойового танка (ОБТ) «Оплот». Загальна вартість контракту істотно перевищує $200 млн. Виконуватимуть замовлення підприємства, що ввійшли до складу ДК «Укроборонпром».
«Укрспецекспорт» підписав контракт і на додаткову поставку української бронетехніки в Королівство Таїланд. Про це заявив генеральний директор «Укроборонпрому» Дмитро Саламатін. За його словами, протягом декількох років Україна виготовить для цієї країни БТР 3-Е1 і машини підтримки на їхній базі — загалом 121 одиницю загальною вартістю понад $140 млн.
Саламатін уважає, що ця угода є логічним продовженням успішного співробітництва України й Королівства Таїланд. Виконуватимуть контракт також підприємства «Укроборонпрому». За словами Саламатіна, це дозволить на наступні кілька років завантажити потужності українського оборонно-промислового комплексу замовленнями. За оцінками фахівців, цей контракт є третім за обсягом у сфері експорту української бронетехніки. Також він увійшов у десятку найбільших контрактів в історії вітчизняного ОПК.
Таким чином, українські виробники й підприємства з ремонту бронетехніки (а останні перебувають у складі Міноборони України) здійснюють загальну стратегію просування українських «бронетанкових» інтересів на зовнішньому ринку. Ця стратегія охоплює весь цикл продажів і обслуговування такої техніки — від торгівлі новими зразками до модернізації та ремонту. Останнє немаловажно через те, що сьогодні танки й бронемашини радянського зразка є на озброєнні в багатьох країнах світу, причому не тільки СНД і постсоціалістичної Східної Європи, а й Близького Сходу та Африки.
Третє місце з потенціалом
Про ефективність роботи українських експортерів озброєнь та їх подальші можливості свідчать і останні дослідження, проведені світовими аналітичними центрами у сфері торгівлі озброєннями й військовою технікою (ОВТ). Улітку російський Центр аналізу світової торгівлі зброєю (ЦАСТЗ) презентував рейтинг обсягів продажів у категорії бойових броньованих машин (ББМ) за семирічний період до 2014 року. Україна впевнено посідає третє місце з обсягів їхніх продажів.
У цілому на ринку бронетехніки в майбутній чотирирічний період обсяг продажів нових бойових броньованих машин прогнозується в розмірі 3979 одиниць на суму $9,692 млрд у випадку виконання графіків поставок із поточних контрактів, намірів і проведених тендерів. За 2007—2010 роки у світі поставлено на експорт або вироблено за ліцензією не менше 4013 бойових броньованих машин на суму $5 млрд.
Перше місце в оглядовий період посідає Фінляндія з модульним бронетранспортером AMV — 1041 машина на суму $2,175 млрд. Із 2007 по 2010 рік на експорт було поставлено 350 ББМ вартістю $660 млн, в 2011—2014 роках обсяг поставок становитиме 691 ББМ на суму $1,515 млрд.
Друге місце — у Росії: 928 машин на суму $1,94 млрд. Основа експорту РФ — гусеничні й колісні бойові машини піхоти БМП-3 і БТР-80А. У 2007—2010 роках було продано 274 ББМ вартістю $196,8 млн, у 2011—2014 роки поставки зростуть більш ніж удвічі й становитимуть 654 нові машини на суму $1,744 млрд. Експерти ЦАМТО уточнюють, що цей розрахунок ґрунтується на поки ще не остаточному контракті на поставку Венесуелі 400 БМП-3.
Третє місце із бронетранспортерами БТР-3 «Гардіан», і БТР-4 «Буцефал» посідає Україна. При цьому в ЦАМТО відзначають, що у випадку укладання намічених контрактів, із яких уже проведено попередні переговори, Україна може стати лідером у цьому сегменті ринку на наступне триріччя.
Що ж до самої української бронетехніки, то попит на неї легко пояснити. Традиційно виграшним є сполучення невисокої ціни й доброї якості пропонованої продукції, чим можуть похвалитися зовсім не всі конкуренти. Починаючи із середини 90-х років українські конструктори підготували декілька проектів із глибокої модернізації радянських зразків, які застосовувалися в збройних конфліктах у гарячих точках планети. Створено й нові ББМ, у яких угадується подальша еволюція радянських розробок у поєднанні зі свіжими конструкторськими рішеннями, які відповідають вимогам часу.
На модернізовані зразки, як правило, установлюються нові комплекти озброєнь українського розроблення, що відповідають сучасним вимогам і забезпечують модернізованим зразкам бронетехніки необхідну вогневу міць.
Модернізація бронетехніки виправдана як тим, що радянські зразки добре знають у світі, так і величезною кількістю такої бронетехніки, що залишилася в Україні після розвалу СРСР. Як відомо, на 1991 рік на берегах Дніпра було понад 7 тис. ББМ, з яких на початок 2010-го в бойовому складі всіх видів Збройних Сил України залишалося, за підрахунками автора на основі інформації офіційних джерел, приблизно 2330 одиниць. Більша частина інших ББМ від самого початку була цілком придатна для модернізації й подальшого продажу за кордон.
Створення нових зразків (вже згаданих БТР-3 «Гардіан» і БТР-4 «Буцефал», за рахунок продажу яких сьогодні Київ і виходить на перші місця) ґрунтується на радянських розробках, однак вони не є модифікаціями радянських машин. При цьому цілком змінюється компонування машини.
Українські зброярі з кінця минулого століття прагнули перервати коопераційні зв’язки (насамперед із Росією) і створити замкнутий цикл виробництва в Україні. В українських «радянських» розробках ця тенденція чітко простежується.
Перспективи
До речі, в України в найближчій перспективі, схоже, з’явиться можливість продавати за кордон і принципово нові зразки ББМ, а також налагоджувати їхнє спільне виробництво із закордонними партнерами. Так, за підсумками 4-го засідання Двосторонньої комісії з торгово-економічного співробітництва, яке відбулося 27—28 серпня 2010 року в Бразилії, було заявлено, що на замовлення міністерства оборони ФРБ для потреб поліцейських управлінь буде налагоджено поставки, а також спільне виробництво українських бронетранспортерів «Дозор-Б».
Таким чином, наразі українські конструктори й виробники створили широкий спектр ББМ, що здатні виконувати різні завдання й відповідають основним сучасним вимогам. Показники продажів свідчать, що ці розробки оцінені й затребувані у світі. Основною проблемою, мабуть, є лише завоювання нових ринків збуту, на які, як відомо, у збройовому бізнесі прорватися нелегко.
У той же час для здійснення наведеного вище прогнозу ЦАМТО — про можливість українського лідерства в сегменті ББМ протягом 2011—2014 років — ще треба докласти багато зусиль. Зрозуміло, що коли нове керівництво, розставлене торік по ключових постах в українських структурах, які займаються продажем зброї, й надалі дилетантськи гратиме всупереч правилам ринку (як це було у випадку з іракським контрактом, коли спроби українських чиновників викинути зі схеми американських посередників мало не закінчилися зривом усіх перспективних контрактів із цією країною), то в України залишається зовсім небагато шансів на лідерство.
До речі
Українська армія одержить танки «Булат» у кількості, достатній для укомплектації лише однієї роти.
Харківський завод імені Малишева наприкінці грудня поточного року передасть Міністерству оборони України десять основних бойових танків БМ «Булат». Ідеться про танки Т-64, модернізовані до версії «Булат» на замовлення українського військового відомства. У цілому збройні сили нашої країни мають одержати 29 таких машин.
Першу партію з десяти модернізованих Т-64 українським військовим надали ще в жовтні минулого року. Раніше повідомлялося, що поставка інших 19 машин завершиться цього року. У грудні ж 2010 року міністр оборони України Михайло Єжель заявив, що до 2016 року на озброєння планується прийняти 24 танки БМ «Булат», не враховуючи отриманих у жовтні десяти машин.
Танк БМ здатний розвивати швидкість до 70 км на годину, а запас його ходу з палива становить 385 км. «Булат» озброєний гладкоствольною гарматою калібру 125 мм, яка може стріляти керованими ракетами. Український танк озброєний також зенітним кулеметом калібру 12,7 мм і спареним кулеметом калібру 7,62 мм.
Наразі, за різним даними, на озброєнні України є від 71 до 84 танків «Булат».