У Галичині запахло газом. Сланцевим
Залученню іноземних інвестицій у видобуток сланцевого газу в Західній Україні була присвячена міжнародна конференція, що відбулася на початку листопада у Львові. У ній взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Джон Теффт.
Мимоволі напрошується запитання: а яке відношення має посольство США до розробки газових родовищ у Західній Україні? На нього Джон Теффт відповів особисто: його уряд зацікавлений у підтримці прагнення України до енергетичної безпеки. І при цьому кілька разів наголосив, що країні необхідна енергетична незалежність. Саме тому ініціатором міжнародної конференції спільно з американською газонафтовидобувною компанією Chevron і було посольство США в Україні. А йшлося на ній про так звану Олеську площу розвіданих ще в 60-ті роки минулого століття покладів сланцю, що займає понад 6 тис. км2 в Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях. Геологи вважають її продовженням Люблінського басейну (Республіка Польща), де вже починають працювати такі провідні світові компанії, як Shell, Exxon-Mobil, Total і Chevron.
Те, що на пріоритет в розробці покладів Олеської площі претендують американці й саме компанія Chevron, не випадковість. Ще 15 лютого 2011 року у Вашингтоні в присутності нашого міністра закордонних справ Костянтина Грищенка і державного секретаря США Гілларі Клінтон підписано меморандум про взаєморозуміння між урядами обох країн щодо ресурсів газу з нетрадиційних джерел. І вже 22 лютого перший заступник міністра екології та природних ресурсів України Володимир Ігнащенко просить офіційної згоди депутатів Львівської облради на початок розробки місцевих покладів сланцю американськими інвесторами. Однак депутатські комісії з питань екології облрад Івано-Франківщини, Львівщини та Тернопільщини на спільній нараді 18 травня вирішили: з наданням дозволу на користування родовищем газових сланців на територіях своїх областей Мінекології поспішати не слід. Але через тиждень до Львова в супроводі дипломатів посольства США в Україні прибуває представник компанії Chevron і обіцяє вже цієї осені надати українській стороні переконливі аргументи щодо економічної доцільності та екологічної безпечності своїх технологій видобутку газу зі сланців. Слова дотримали, для переконливості залучивши до переговорів посла Джона Теффта.
— Розробка покладів сланцевого газу зміцнила енергетичну безпеку моєї країни, — сказав американський посол на конференції у Львові. — Я гадаю, що такі ж позитивні наслідки вона може мати і у вас. Адже Україна — одна з п’яти країн із найнижчим рівнем енергозбереження, яка використовує у три рази більше енергії, ніж у середньому Євросоюз. США хотіли б, щоб і Україна розробляла свій потенціал у газовій сфері з максимальною вигодою для всіх, наслідуючи досвід країн, які його вже мають.
Разом з тим американський посол зазначив, що, на одне з головних переконань уряду США, для видобутку сланцевого газу в Західній Україні український уряд має забезпечити проведення відкритого і прозорого тендеру на ділянки, які розроблятимуться. Безумовними мають бути забезпечення цілісності цих ділянок і законодавчі гарантії для інвесторів на весь період підготовки тендерного проекту до виконання.
І тут постає інша проблема — державної безпеки України. Згідно з лютневим українсько-американським меморандумом, гарантії фінансування урядом США заходів із оцінки ресурсів газу з нетрадиційних джерел можливі за умови співпраці з Геологічною службою США. Відтак, на переконання дипломата, «уряд України повинен зняти обмеження на доступ до даних геологічної оцінки потенціалу сланцевого газу для Геологічної служби США». Тож ризики і переваги безпечності такого рішення мають бути проаналізовані українською владою.
Довідка «УТГ»
За підрахунками Геологічної служби США, потенційні поклади сланцевого газу в Україні становлять1,5—2,5 трлн м3. Газоносні пласти залягають на глибині 2,5 — 4 км. Найперспективнішими вважаються родовища в Донецькій, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях. Олеська площа займає 6213 км2. Львівщині пропонується виділити 2922 км2 у дев’яти районах.
