Настає час «Ц», але хто про це знає?

Про впровадження цифрового телебачення в Україні захоплено говорять тільки професіонали. Широку аудиторію, яка саме й  дивитиметься нове ТВ, у подробиці цифрової революції поки не посвячують.

Проблема-2015

Невблаганно наближається день, коли Україна повністю перейде на цифрове телебачення відповідно до Женевської конвенції з упровадження цифрового телерадіомовлення. У червні 2015 року телевізори, що приймають тільки аналоговий сигнал, без спеціального тюнинга стануть непотрібною мізерією, з їхніх екранів взагалі зникне зображення.

Тим часом масову цифровізацію в Україні ніяк не почнуть, поки вона залишається предметом обговорення в колі фахівців і урядовців, причетних до запуску нового стандарту.

А власне українським телеглядачам ніхто не поспішає повідомляти, як їм жити далі. За підрахунках компанії «Зеонбуд», провайдеру загальнонаціональної цифрової телемережі, 10 млн домогосподарств мають потребу в установленні спеціального устаткування для прийому цифрового сигналу. Більшості шанувальників «блакитних екранів» потрібно буде купувати сет-топ-бокси — спеціальні приставки до телевізорів.

І отут у питаннях пропаганди закордон нас обігнав. Доступність і насиченість просвітницьких кампаній для населення приємно дивує: про те, як підключитися до цифрового ТВ, напевно вже відомо навіть дітям.

За допомогою українського незалежного експерта з упровадження цифрового ТВ, бізнес-аналітика Івана Полтавця зробимо короткий огляд інформаційних кампаній в інших країнах.

Австралія: зрозуміло навіть кенгуру

Найбільших успіхів в інформуванні своїх громадян про перехід на цифрове ТВ досягла Австралія, яка повністю відмовиться від аналогового формату в 2013 році. Для жителів країни працює спеціальний урядовий інтернет-ресурс digitalready.gov.au — яскравий, інформаційно насичений, зі зручною навігацією. На ньому розміщені дохідливі тексти, дотепні малюнки, інфографіка — карта із зазначенням дат перемикання на «цифру» регіонів країни. Причому його творці подбали про представників всіх національностей, які мешкають на зеленому континенті: докладні інструкції про перехід опубліковані на 31 мові, включаючи російську. Тим, для кого інформації буде недостатньо, пропонують скористатися телефонною довідковою лінією й службою перекладу. Передбачений навіть телефонний сервіс для людей із порушеннями слуху й проблемами мови. На сайті вміщено докладні відомості про те, яким категоріям користувачів варто запасатися новою телевізійною технікою, на що звернути увагу, купуючи її, як не залишитися без телепередач взагалі.

Атестовані установники телевізійних антен, що приймають цифровий сигнал, мають нагрудні значки з емблемою. Із цими фахівцями можна порадитися щодо послуг з установки нової антени у своєму районі. Що ж стосується телевізорів з убудованим декодером цифрового сигналу й допоміжних пристроїв, якими доповнюються телевізори старих моделей, — цю техніку легко відрізнити в австралійських магазинах завдяки спеціальним наклейкам, випущеним також у рамках державної програми.

Приводи порадіти за жителів зеленого материка в контексті впровадження цифрового ТВ на цьому не закінчуються. Держава допомагає і словом, і ділом: зокрема, з держбюджету профінансований проект розвитку супутникового мовлення у віддалених районах країни, де звичайні антени сигнал цифрового ТВ не приймають. Ця програма полегшила життя близько 250 тис. родин у сільській місцевості. Крім того, малозабезпеченим громадянам безкоштовно видають цифрові приставки-декодери до телевізорів.

Британія: консультанти, скрізь консультанти

У Великій Британії аналоговий сигнал повсюдно відключать у жовтні 2012 року. «Необхідно модифікувати кожний телевізор, інакше він не прийматиме передачі», — попереджають на державному сайті digitaluk.co.uk. Тут так само, як і в Австралії, подбали про співвітчизників-«чайників», розмістивши популярний посібник з переходу на «цифру» на 21 мові. Найдокладнішим чином розписане перенастроювання телевізорів вручну на цифровий прийом. Щоб довідатися, у який день відбудеться перемикання в конкретному будинку, треба лише ввести адресу й поштовий індекс у віконці на сайті. Для питань і побажань передбачена електронна форма «питання — відповідь».

Ті, хто надає перевагу живому, а не віртуальному спілкуванню, можуть звернутися в пересувні консультаційні пункти, відкриті по всій країні. Графік роботи цих точок також є на сайті. Інформацією охоплять і тих, хто не заходить в Інтернет, шляхом адресних поштових розсилань.

Росія і Україна: помалу…

У Росії, де завершення переходу на цифру намічено, як і в Україні, в 2015 році, бурхливої інформаційної діяльності не спостерігається. Можливо, все завирує от-от. Адже основну частину офіційної піар-кампанії з просування цифрового ТВ обіцяли запустити в середині — наприкінці 2011 року. На пропаганду, якою у РФ займається міністерство зв’язку й телекомунікацій, у цілому виділять 1,2 млрд рублів. Інформацію до росіян збираються доносити через ЗМІ всіх видів, зовнішню рекламу й Інтернет.

Наразі базовим інтернет-каналом зв’язку із громадськістю є розділ про цифровий ТВ на сайті того ж міністерства — minsvyaz.ru. Гарними картинками й упорядкованістю, як на закордонних сайтах, користувачів тут не балують, однак дещо можна взятипо і звідси. Зокрема, подивитися графік підключення в усіх регіонах країни, склад першого мультиплекса (пакета каналів, доступних в «цифрі»), основну інформацію про переваги цифрового ТВ перед аналоговим і відповідь на головне споживче запитання: чи потрібно  купувати новий телевізор? Що ж до інструктажу в «реалі», його повинні надавати в консультаційних центрах, відкритих у філіях федеральної Російської телевізійної й радіомовної мережі.

У російських телеглядачів трохи менше болить голова й про придбання сет-топ-боксів — на ринку є п’ять вітчизняних моделей (українцям, зважаючи на все, доведеться закуповувати імпортні). До поширення приставок підключили й російську пошту: у деяких областях їх продають у сільських поштових відділення.

Наш бліц-рейтинг замикає ситуація в Україні. Про зовнішню рекламу, консультаційні пункти, телевізори з етикетками говорити нема чого — їх просто немає. На сайті Нацради з питань телебачення й радіомовлення nrada.gov.ua відкрито розділ «Упровадження цифрового телебачення», однак виглядає він невесело, як усяке бюрократичне джерело інформації. Рубрика «Запитуєте – відповідаємо» розрахована не на широку аудиторію, а на представників телерадіомовних компаній. Інша інформація розділа складається з документів — рішень Нацради із приводу конкурсу на одержання ліцензій на віщання й інших важливих для телерадіокомпаній подій; офіційних звітів про засідання цього органу. Інформації ж для звичайних телеглядачів — нуль.

Такий вакуум спричиняє дезорієнтацію людей, прийняття ними поспішних втратних рішень. Так, ще три роки тому в Інтернеті пропонували придбати антени для прийому цифрового сигналу в стандарті DVB-T, від якого в Україні пізніше відмовилися на користь другої генерації цього стандарту — DVB-T2. Можливо, покупці, які спокусилися рекламою й не мають повних відомостей, обзавелися не потрібним тепер товаром.

Довідка «УТГ»

У Європі перехід на цифрове телемовлення здійснений уже у двох десятках країн. До кінця 2011 року аналогове мовлення мають намір відключити у Франції, Сербії, а також у Південній Африці. Дохід, що одержать країни ЄС внаслідок переходу на цифрове телебачення (він же — «цифровий дивіденд»), становитиме від 17 до 44 млрд євро. Остаточна сума залежатиме від того, під які послуги продадуть вивільнені в результаті переходу частоти. Фактично весь прибуток дістанеться державі.