Грані «Юніграну»

Запорука успішної роботи компанії «Юнігран», основного виробника будівельних матеріалів в Україні, — сучасне обладнання й професійні кадри.

Компанія «Юнігран», яка завжди відрізнялася високими вимогами до обладнання та технологій, ще раз підтвердила свою вірність цьому принципу.

Запущена цього літа збагачувальна установка дозволить перетворити сотні тисяч тонн відходів виробництва на коштовну й дорогу сировину. А власне виготовлення вибухових речовин значно знизить небезпеку проведення вибухових робіт. Важко назвати сприятливіше місце для видобутку природного каменю на карті світу, ніж Україна. Майже вся її територія перебуває над континентальним кристалічним щитом. За оцінками геологів, країна посідає третє місце у світі із запасів граніту.

Про компанію

ТОВ «Юнігран» існує із грудня 1996 року. Гранітні кар’єри в місцях теперішніх розробок працювали й раніше, однак як підприємство «Юнігран» створювався з нуля. Основним його завданням був розвиток і становлення нерудного ринку України, а також просування продукції українських кар’єрів за кордон, зокрема в Польщу, Литву, Росію та Білорусь. Початок продажів гранітного щебеню припадає на 1997 рік, а в 1998-му компанія вийшла на міжнародний ринок, уклавши контракти зі споживачами з декількох зарубіжних країн. Сьогодні «Юнігран» — одне з найбільших гірничодобувних підприємств у Європі.

Із часу заснування компанія вийшла на передові позиції в галузі майже за всіма показниками, ставши лідером вітчизняного ринку буровибухових робіт. Вона проводить їх на території десяти областей України. Розробляються Пінязевицький і Малинський гранітні кар’єри площею 33 і 70 га відповідно. Функціонують Малинський каменедробильний завод, а також Коростенський кар’єр. 2000 року запустили другу лінію з виробництва декоративної гранітної продукції, придбали миючий грохот фірми Metso. Того ж року таку лінію, але потужнішу, було змонтовано на Коростенському щебеневому заводі. Почато виготовлення гранітного кришива фракції 2—5, застосовуваного для виробництва тротуарної плитки, наливних підлог і декоративного оздоб­лення­ будинків. У докризовому 2008 році поставки щебеню компанією «Юнігран» становили понад 6 млн т.

Про продукцію

Основна продукція компанії — високоякісний гранітний щебінь, що належить до будівельних матеріалів нерудного типу й найчастіше виконує функції великого заповнювача під час замішування бетону. А саме щебінь фракцій 0—5, 1—3, 0,063—2, 2—5, 5—10, 3—10, 10—20, 5—20, 20—40, 40—70, 25—63, бутовий камінь і відсів. Крім того, в останні роки, з огляду на потреби дорожніх служб, Малинський каменедробильний завод випускає щебінь фракцій 4—8,  8—11 мм.

Весь вироблений компанією щебінь має низьку лящадність (до 15—18%), високу морозостійкість (від 300 циклів), міцність 1200—1400 кг/см2 і належить до першого класу з радіоактивності (до 170 бекерелів). Він відповідає всім нормативним вимогам ГОСТ і придатний для будь-яких видів цивільного й дорожнього будівництва. Щебінь гранітний кубоподібної категорії найміцніший і дає найщільнішу утрамбовку. Одна з головних особливостей гранітного щебеню Малинського кар’єру — висока міцність. А в ПАТ «Пінязевицький кар’єр» виробляється камінь типу габро, для якого характерне високе зчеплення з бітумом. Ціна ж гранітного щебеню обернено пропор­ційна розмірам фракцій, що обумовлено більшим обсягом робіт, пов’язаних із дробленням.

Для виробників покрівельних матеріалів кар’єр поставляє спеціальний вид гранітної посипки (фракція 0,063-2), використовуваної як захисний шар. Решта відсіву переважно застосовується як оздоблювальний декор для спортивних площадок і ландшафтних робіт на присадибних ділянках. Також його використовують у виробництві залізобетонних конструкцій.

У ПАТ «Коростенський кар’єр» видобувається пісок червоного й сірого кольору.­­ Також компанія випускає тротуарну плитку й бордюрний камінь методом вібропресування із гранітного відсіву.

Із продукції «Юніграну» побудоване сховище Центробанку Російської Федерації, Охотний ряд і Храм Христа Спасителя в Москві, а також бориспільська траса — єдина дорога в Україні, що відповідає європейським стандартам. Щебінь від «Юніграну» застосовувався у спорудженні чорнобильського саркофага, прокладанні варшавської та житомирської трас, із нього виготовлявся бетон для будівництва Львівського аеропорту. Зараз, за запевненням генерального директора «Юніграну» Сергія Диняка, приблизно 80% виробленого щебеню йде на потреби вітчизняних організацій.

Про обладнання

Чи треба пояснювати фахівцям, що основний бич гірничодобувних підприємств — внутрішньозмінні простої, що виникають через вихід із ладу техніки? Але це часто трапляється там, де не інвестуються кошти в нове обладнання або ж закуповується дешева, переважно китайська, техніка. Керівництво «Юніграну» пішло іншим шляхом і вирішило, що вигідніше мати найсучаснішу й надійну техніку, здатну працювати майже безперервно.

У розмові з нами президент компанії Ігор Наумець відзначив, що «Юнігран» завжди намагається бути попереду в упровадженні новітніх технологій:

— Ми першими впровадили метод буріння із застосуванням заглибного пневмоударника. Першими в Україні купили дробильне обладнання фірми «Метсо». І першими застосували 90-тонний екскаватор компанії «Терекс». Для забезпечення клієнтів продукцією «Юнігран» придбав понад 200 залізничних вагонів, що дозволяє перевозити щорічно більше 4,5 мільйона тонн вантажу. Для клієнтів, які не мають власних під’їзних колій, налагоджено доставку продукції автотранспортом. Для цього придбали тридцять великовантажних автомобілів Volvo вантажопідйомністю від 25 до 45 тонн. Партнерами та постачальниками компанії є всесвітньо відомі фірми Atlas Copco, Caterpiller, Metso Minerals, Sandvik, Hess та інші. Видобуток і навантаження граніту в самоскиди «БІЛАЗ-7547» здійснюються за допомогою навантажувачів Volvo L 330 E і CAT 998 G із ковшем 6,2—6,4 куби. Гірничу масу пере­робляють на двох техноло­гічних лініях, оснащених щоковими дробарками СМД-118, вторинними — конусними НР-500, третинними — КМД-2200Т та НР-500.

У той же час керівництво підприємства визнало, що у впровадженні нової техніки був і певний ризик. Найперше через відсутність досвіду експлуатації та нормального сервісу. Сервісне обслуговування імпортної техніки в Україні й зараз ненайкраще. Є проблеми з поставками запчастин. Тому компанія створила власну сервісну службу та електронний склад. Сьогодні сервісний підрозділ на належному рівні обслуговує імпортну техніку майже всіх компаній.

Ведеться статистика видаткових матеріалів і відмов обладнання. Тому завжди є в запасі та деталь або вузол, що потенційно не дуже надійні.­ Сьогодні компанія готується запустити в експлуатацію потужну гераційну дробарку першої стадії з конічним вузлом дроблення, здатну приймати камені дуже великого розміру. Вони мають величезну продуктивність, а заміна подрібнювальної частини здійснюється лише раз на рік. Такої техніки в країнах СНД ще не було. І це дозволить у півтора раза збільшити продуктивність кар’єру

Про новинки

Ключова подія поточного року в «Юніграні» — упровадження на Малинському каменедробильному заводі установки зі збагачення відходів дроблення ірландської компанії CDV. Вона розмиває та збагачує відходи дроблення від фракції 600 мікронів до фракції 2—5 мм (гранітні піски). Одержуваний пісок має добрі характеристики. Його можна позиціонувати як заміну річкового піску, а за деякими параметрами він навіть перевершує його, оскільки набагато твердіший. Його застосування в бетонах надає матеріалу більшої міцності. Раніше фракція 0—5 була, по суті, відходом виробництва з низькою вартістю. Її споживали асфальтні заводи. Сьогодні її перетворюють на затребуваний гранітний пісок.

Як приклад нових технологій слід окремо зупинитися на виготовленні компанією вибухових речовин (ВР) емульсійного типу, так званого «Гранеміту». «Юнігран» і тут на крок попереду, причому не тільки в Україні, а й у Європі. Технологію, за якою на кар’єрі провадять вибухові роботи, уперше застосували на початку століття в США. У Європі ж вона з’явилася 2008 року, і саме в Україні. Суть її така. Речовина, якою заряджають шурфи, набуває властивостей вибухівки безпосередньо в самій свердловині, та й то лише приблизно через 20 хвилин після зарядки. Річ у тім, що компоненти ВР перевозяться в спеціально обладнаній та високоавтоматизованій автоцистерні з декількома контейнерами загальною ємністю 18 кубометрів на тягачі Volvo.

Вони мають напіврідкий­ стан й змішуються в спеціальному міксері безпосередньо перед заряджанням шурфу. Робиться це з точністю до міліграмів. Переваг у такого методу безліч. Наприклад, компоненти майбутньої вибухівки безпечні кожен окремо й не можуть спричинити вибуху під час виробництва або перевезення. Ними не зможуть скористатися злочинні елементи або терористи, оскільки для приготування вибухових речовин потрібне спеціальне дороге обладнання, яке неможливо нелегально купити або скласти самотужки.

Про переваги такого підходу розповів головний інженер підприємства «Юнігран-Сервіс» Сергій Рєзник:

— Речовини, що входять до складу вибухівки, на відміну від ВР тротилової групи, не містять діоксидів, і тому дим після вибуху не дає токсичних речовин. Важливо й те, що, керуючи процесом змішування компонентів у міксері, можна одержувати вибухову речовину із заздалегідь заданими властивостями, потужністю та швидкістю перебігу реакції, що особливо важливо під час гірничих розробок. При цьому сила заряду в перерахуванні непорівнянна з тротилом.

Спеціальна машина виїжджає на місце проведення робіт, заряджає свердловину (як вафельну трубочку з кондитерського шприца) і повертається на підприємство. Виробництво ВР у компанії теж своє. Це компактний охоронюваний міні-завод удалині від магістральних доріг на площі близько гектара. Сучасне підприємство, побудоване на новітніх технологіях із застосуванням російського та європейського обладнання. Усі процеси на ньому контролюються комп’ютеризованою системою з датчиками контролю стану. Якщо хоча б один із них покаже відхилення від норми, процес блокується до остаточного усунення несправності.

Важливо, що автоцистерни, заряджені компонентами ВР, можуть доставляти їх не тільки на кар’єри, що належать «Юніграну», а й на інші гірничі розробки. Це рентабельно з комерційної точки зору, а також знижує ризик позаштатних ситуацій на кар’єрах, де донедавна застосовувалися традиційні вибухові речовини.

Використання можливостей сучасного бурового обладнання в сполученні з неелектричними системами керування дало вражаючі й навіть несподівані результати. За рахунок зміни параметрів сітки свердловин у середньому на 30% зменшені витрати на бурові роботи.

Про проблеми

На жаль, безпроблемних підприємств не буває. Криза 2008 року позначилася на компанії чималою мірою: упав попит на продукцію, одночасно зі зростанням собівартості знизилася рентабельність. На рівень 2007-го підприємство не вийшло досі. Більш того, є побоювання, що складна ситуація в економіці повториться. Усі причини й суперечності минулої кризи усунуто не було.

Ще однією, причому глобальною для країни, проблемою, що стримує розвиток галузі, у керівництві вважають доставку готового продукту. У фірми на балансі — близько двох сотень власних залізничних вагонів. Але навіть це не вирішує проблеми. На українській залізниці товарні вагони й вагони для сипких вантажів у величезному дефіциті. Адже з 90-х років її керівництво фактично не закупило жодного вагона.

І це проблема державного масштабу, через яку зазнає втрат уся економіка. Рухомий склад і тара зношені настільки, що вантаж часто неможливо доставити за призначенням. А це в багато разів скорочує можливість продажу щебеню у Європу. Наприклад, у ту ж Польщу, що готова його закуповувати у величезній кількості.

Дуже ускладнила придбання нової техніки непоясненно жорстка політика банків. Відсотки з кредитів в Україні великі й невигідні. А тому техніку доводиться купувати на умовах лізингу або товарних кредитів.

На жаль, відзначив президент компанії Ігор Наумець,­­ в Україні ще дуже низька культура експлуатації серйозної сучасної техніки. «І навіть наше підприємство, — сказав він, — повністю цієї проблеми не позбулося». У країні є і проблема кадрів, і «Юнігран» відчуває її чималою мірою. Недарма в Європі техніка служить у півтора-два рази довше, і пояснюється це саме більш високою тамтешньою культурою виробництва.

«Тому, — говорить Ігор Володимирович, — ми намагаємося привчати персонал до відповідального ставлення до роботи. Запорука нашого успіху, насамперед, — у добрій команді фахівців, яка в нас створювалася роками й навіть десятиліттями. Аж до сімейних династій! Ми проводимо спеціальні тренінги для персоналу, організуємо виїзд провідних фахівців на підприємства Європи для обміну досвідом та підвищення кваліфікації. Іноді готуємо кадри з нуля, хоча й намагаємося брати людей після інститутів. Добрі фахівці в нас не тільки у великій ціні, а й у великому дефіциті».

Про плани

Своїм баченням перспектив з «УТГ» поділився Ігор Наумець:

— У майбутнє компанія йде впевнено, але обачно. Пік виробництва — до 6 мільйонів тонн щебеню — припав на 2007 рік. У 2010-му відвантажено близько 4 мільйонів тонн. Звичайно, падіння є. Цього року плануємо відвантажити приблизно­ 4,2—4,5 мільйона тонн. А от наступний рік, можливо, стане більш удалим і продуктивним.

Перспектива в галузі, безумовно, є, хоча найближчі 2—3 роки будутяь дуже непростими. Можливе навіть повторення кризи. Але через 4—5 років можна впевнено чекати на чергове відродження.

Ми бачимо, що уряд усе-таки займається дорожнім будівництвом. Президент країни Віктор Янукович під час відвідування Житомира сказав, що в Україні мають намір будувати 2—2,5 тисячі кілометрів доріг на рік. І цей темп задано до 2015 року. Ми сподіваємося, що на той час працюватиме й іпотечний ринок. І на наш щебінь відновиться стійкий попит із боку будівельних організацій.

Довідка «УТГ»

Лящадність — особливість форми зерен, одна з найважливіших характеристик щебеню. Термін походить від назви риби лящ, тобто лящадний щебінь — плоский, начелящ. Лящадність обчислюється у відсотках умісту зерен пластинчастої та іглуватої форми в загальній масі щебеню. Різні виробничі й будівельні процеси вимагають нормувати вміст іглуватих і пластинчастих зерен у використовуваному щебені. Зерно вважається пластинчастим, якщо його товщина менше довжини в три й більше разів. Іглуватим — якщо довжина перевершує ширину в 3 рази й більше.