Лазер — знахідка для хулігана
Випадки «лазерних атак» на пілотів лайнерів, які почастішали останнім часом, змушують розглянути механізм впливу доступних джерел лазерного випромінювання з погляду науки.
Кулемет у сараї
Лазер автор цих рядків уперше побачив у 1964 році. Його тоді придбала недавно створена кафедра квантової радіофізики Харківського політехнічного, і викладач показував нам його на лекції. Пам’ятаю навіть заводський номер — 0005. Тобто це був п’ятий такий пристрій, що зійшов із заводського конвеєра, — червоний рубіновий лазер, що являв собою невелику сіру коробку, у якій могли б лежати дитячі сандалики, з отвором у передній стінці, з якого при натисканні на кнопку з’являвся яскравий червоний промінь, здатний пропалити тонюсіньку алюмінієву фольгу. Тому поводилися з ним із побоюванням, поки однокурсник Боря Рубінштейн не обурився: «Чого ви боїтесь? Дивіться!». І сунув під промінь розкриту долоню. І нічого.
Річ у тім, що провідність людського тіла дуже мала в порівнянні із провідністю алюмінію, і потужні індукційні струми, які пропалюють отвір у фользі, під дією такого слабкого поля просто не можуть у ньому виникнути. Борисові, талановитому фізикові, щоб розуміти такі речі, не потрібні були ніякі міркування, він їх і так наперед знав. І саме тому «заглянути в дірочку», як йому відразу запропонував якийсь дотепник, категорично відмовився. Паралельний пучок лазерного світла, сфальцьований кришталиком фактично в цятку на сітківці, міг її серйозно пошкодити…
А 3 липня цього року екіпаж пасажирського «Боїнга-737», який робив посадку в аеропорту Ростова-на-Дону, піддався лазерній атаці із землі. Пілот скористався захисним протисонячним козирком, але такий проти лазерного світла — захист поганий. Літак пілотові все-таки вдалося посадити, але він переконаний, що хтось намагався навмисно його засліпити. Зловмисника знайти так і не вдалося.
Цього року спроб осліплення лазерами пілотів у Росії зареєстровано вже близько 50, у той час як у минулому — лише 5. Ростов став своєрідним чемпіоном, а міліція неспроможна зупинити це масове неподобство й хоча б когось покарати для перестраху. Розслідування інциденту з міліцейським вертольотом Мі-8, за словами самих міліціонерів, показало, що «промінь був бігаючим, оскільки лазерний хуліган, можливо, працює зі звичайними лазерними ліхтариками, які продаються в будь-якому магазині, у тому числі встановлені й на дитячих іграшках-пістолетах». Що ж виходить? «Мальчик в сарае нашел пулемет — больше в поселке никто не живет?»
Інформації про такі події в Україні авторові знайти не вдалося, але це зовсім не означає, що їх не було.
Декому, у тому числі й «компетентним людям», проблема здається простою. «Посадять десяток-інший хуліганів із лазерами, потім у ЗМІ повідомлять про вироки, покажуть по телевізору ридання йолопів за ґратами — і проблему лазерного хуліганства буде розв’язано», — коментує компетентна людина в правоохоронних органах. Але ця думка є занадто поспішною. У США, наприклад, за даними The New York Times, зафіксовано 2836 лазерних інцидентів за 2010 рік, причому тільки з літаками. І це при тому, що хуліганові загрожує в найкращому разі 20 років, якщо обійшлося без жертв, і довічне ув’язнення, а то й страта, якщо хтось загинув.
Ані руш!
Коментуючи ситуацію, журналіст сайта Росбалт Євген Зубарєв пише: «Уся річ у доступності, дешевині й портативності нових смертельних гаджетів. Щоб лазер став критично небезпечним для сітківки людського ока, йому досить мати оптичну потужність 50—100 мВт. А за потужності 1000—2500 мВт (1—2,5 Вт) і за умови достатньої експозиції портативний лазер пропалює бензобак автомобіля. Десять років тому такі лазери можна було купити тільки в США у Кремнієвій долині і тільки за великі гроші — від $5000. А сьогодні в Китаї можна придбати лазери потужністю в декілька разів більше, у 2—5 Вт, і лише за $200—500. Такі лазери за експозиції в декілька секунд пропалюють дерев’яні будинки наскрізь. У Росії двоватні лазери в 2010 році пропонувалися декількома фірмами за 20—25 тисяч рублів».
Портативному лазеру, який працює в широкому спектрі потужностей і довжин хвиль (від інфрачервоних до ультрафіолетових), напевно можна придумати безліч шкідливих застосувань. Російські законодавці стурбовані зараз осліпленням пілотів. І саме про цей вид «лазерних злочинів» ідеться в розроблюваних ними законопроектах. І вийде, що засліпити пілотів не можна, а випалювати сітківку перехожим на вулиці — можна?
Напевно, уже в багатьох крутиться на язиці запитання: а чи можна за допомогою лазера здійснити, наприклад, теракт? Дивлячись що розуміти під словами «за допомогою». Для дистанційного підриву вибухового пристрою можна використовувати звичайну лазерну указку, яка в українських інтернет-магазинах коштує 150 гривень, а на «барабашці» (харківському ринку «Барабашове») — у декілька разів дешевше, але реально здійснити такий підрив набагато складніше, ніж зробити покупку. Бо потужності лазерного випромінювання, достатньої для непорядної мети, самої по собі для її досягнення мало. Щоб одержати цільовий ефект при використанні лазерного променя, треба вирішити, як мінімум, два завдання: навести світлову пляму на ціль — очі льотчика або фотоприймач зривника й утримувати його на цілі протягом певного мінімального часу експозиції, достатнього, щоб це сталося. Із дуже простих геометричних міркувань можна дійти висновку, що для втримання протягом 0,1 секунди плями лазера діаметром 10 см (щоб світити в обидва ока льотчика), джерело опромінення не має відхилятися від свого ідеального положення більш ніж на 20 мікронів. Але амплітуда природного тремору людських рук набагато більше! Та й літак не стоїть на місці, і льотчик рухається…
Тобто вже з цієї простої причини (а є й інші) для вирішення завдання потрібен серйозний технічний пристрій — автоматична система спостереження, якої у пересічного хулігана немає й бути не може. Саме тому за всієї величезної кількості повідомлень про «спроби осліплення» немає жодного про вдалу. Хоча це й не означає, що її взагалі бути не може. Тому боротися з лазерним хуліганством треба, але навряд чи варто створювати довкола нього міфи.
