Соцмережі України: ти їх не бачиш, але вони є!

Психологи говорять, що сьогоднішній бум соціальних мереж — цілком закономірне явище епохи. Мовляв, у часи всепоглинаючого виру інформації люди розучилися відчувати й думати самостійно. Ми всі можемо спостерігати фантастичні інвестиції в соціальні мережі, а їхня оцінна вартість росте як на дріжджах. Причиною тому — унікальна таргетованість реклами (за рахунок використання особистих даних користувачів) і величезне охоплення.

Чи лопне багатомільярдний пузир Facebook, як у епоху доткомів? Чим загрожує конкурентам вихід на ринок Google+? Що чекає на бізнес засновника ВКонтакте після його непристойного жесту убік акціонерів із Mail.ru? Ці питання не дають спокою користувачам соцмереж не менше, ніж доля героїв улюблених телешоу.

«Якщо тебе немає на Facebook — тебе немає в Інтернеті», — говорять одні. «ВКонтакте — набагато зручніше, менше реклами й класні ігри», — повторюють інші. «Тут всі мої однокласники, а більше нічого й не треба», — відповідають користувачі однойменної со­­ц­­мережі. «LinkedIn — мережа для професіоналів, і ніяких школярів або нудьгуючого офісного планктону», — заявляють четверті. Усе більше й більше стає нових облікових записів — на сотні тисяч… Згідно із прогнозом аналітиків Datamonitor, пік зростання кількості користувачів соціальних мереж буде досягнутий до 2012 року, але поки в це просто не віриться.

Щира вдячність керівництву «Укртелекому». Років п’ять тому безлімітний тариф «Ого!» (нехай і на швидкості 512 Кбіт/с), а також монопольне становище на ринку телекомунікацій зробили свою справу — провайдери почали активно демпінгувати, щоб не втратити клієнтів. Сьогодні тенденція до зниження цін триває. У будь-якому великому місті можна підключитися до безлімітки на швидкості 5 Мб/с (чого з гаком вистачає для ноутбука з недорогим Wi-Fi) у середньому за 50 грн на місяць. Дешевшає безлімітний GPRS/3G Інтернет, і мало який мобільний телефон навіть середнього цінового сегмента обходиться без убудованого додатка для соцмереж. За показниками доступності Інтернету в сполученні ціна/якість Україна входить до десятки європейських країн — хоч якимсь місцем ми в Європі.

За статистикою, понад 4 млн українців щодня виходять в Інтернет. 81% із них мають обліковий запис у тій або іншій соціальній мережі. За результатами дослідження Universal McCann, з 55 країн Україна завершує першу п’ятірку з активності в соц­мережах — ласий шматок аудиторії, чи не так?

Легко догадатися, що цю смачну частину інтернет-пирога давно розділили між собою великі гравці, причому зовсім не з України. Причина в інертності уанету й інертності бізнес-мислення інвесторів. У далекому (за мірками IT-індустрії) 2006 році, коли ВКонтакте й Однокласники почали активно набирати оберти, багато українських веб-фахівців намагалися створити щось подібне на місцевому рівні. Однак одержати серйозні інвестиції під інтернет-проект такої спрямованості в ті роки було проблематично, а тому битву за соцмережі, яка фактично ще не почалася, було програно.

Програвши ринок масових соцмереж, наші веб-ентузіасти врахували ці помилки й розглянули питання під іншим кутом. Вони запустили свої, цілком перспективні проекти,  суть яких полягає в спрямова­ності на вузьку цільову ­аудиторію. Саме «нішевість» є тим фактором, який допоможе відібрати в гігантів частину користувачів, говорять творці українських соц­мереж. Часто можна почути від інтернет-обивателя: «А що, українські соцмережі — це не міф?». Ні, це абсолютна реальність. Ми хочемо вас познайомити із найпомітнішими соцмережами України, кожна з яких унікальна й перспективна по-своєму. 

Connect.ua

Це, мабуть, найуспішніша соцмережа України. Майже мільйон користувачів різного ступеня активності й більше 120 тис. унікальних відвідувань на день, 80-те місце в рейтингу українських сайтів, за даними аналітичного ресурсу Alexa.com. У розвиток проекту з 2007 року було вкладено, за словами засновника Сергія Коркіна, близько $1 млн, а весь прибуток відразу інвестується в розвиток соцмережі.

Головна «фішка» Connect.ua — спрямованість на пошук нових друзів з ухилом у флірт. Зареєструвавшись у цій мережі, спочатку відчуваєш себе на одному із сайтів знайомств. Так, тут усе ті ж «подарунки», VIP-статуси, «стати невидимим» та інші оплачувані через СМС послуги. Є й оригінальний платний функціонал — можливість украсти користувача «в гарем». Також  присутній своєрідний «привіт Цукербергу» у вигляді дуелі фотографій. Увійти на сайт можна не реєструючись, а використовуючи свій обліковий запис ВКонтакте. Невдовзі  з’явиться інтеграція входу і з Facebook?

Однак не тільки за рахунок СМС дістає прибуток проект Сергія Коркіна, інше джерело доходу — контекстна реклама й нестандартні банери з персональним зверненням до користувачів. Віднедавна Connect випустив свій API (інтерфейс прикладного програмування) для розробників-ігроробів із можливістю вставляти рекламу навіть в ігри.

У цілому аудиторія Connect.­ ua — ті, кому до вподоби  швидкі знайомства і розваги.

Tuse.ua

Соцмережа орієнтована на шанувальників клубного життя, розваг і «гламурного» відпочинку. Тут є класична схема одержання грошей від користувачів — підняття фото в рейтингу за СМС (5 грн), функція «невидимки» або відправлення віртуальних ведмежат, квітів та іншого декору друзям (за такою ж ціною). Також можна розважити себе нескладними онлайн-іграми або придбати повну версію гри, що сподобалася.

Головна відмітна особливість Tuse.ua — орієнтованість на культурний вечірній відпочинок. На сайті передбачені анонси заходів столиці з можливістю «плюсанути», оголосивши тим самим про свій намір відвідати ту або іншу подію. Кожний користувач після відвідування заходу може залишити свій фотозвіт, який інші обговорять або оцінять. Фотозвітів, до речі, чимало, а от бажання обговорити  концерт або виставу виникає тільки в декого.

Є і функція відеочату із друзями або незнайомцями, можна послухати онлайн мовлення київської радіо­станції DJFM (правда, тільки в зовнішньому плеєрі).

Близьких за духом людей пропонується шукати по циклодромах «Захоплення», а от пошуку за ВНЗ або місцем проживання немає.

На сьогодні на сайті зареєстровано більше 230 тисяч учасників. 

Profeo.ua

Аналог суперпопулярної­ соцмережі для професіоналів LinkedIn. Говорять, що копія завжди гірше за оригінал, але не у випадку з Profeo. По-перше, це не стільки «клон» зовні й функціонально, скільки «побратим» за спрямованістю. По-друге, проект дійсно зроб­лений на совість — починаючи від дизайну й закінчуючи внутрішнім функціоналом. Усе завдяки польським інвесторам, які «обкатали» таку соцмережу на прикладі Profeo.pl — досить популярного порталу в місцевих професіоналів. Можна сміливо говорити, що за профіль на Profeo перед вашими західними колегами червоніти не доведеться.

За допомогою Profeo.ua можна знаходити однодумців, спілкуватися з колегами в групах, об’єднаних спільними інтересами, ділитися власним досвідом у блозі, формувати свій образ  у колег і потенційних роботодавців.

До речі, про роботодавців. В Profeo.ua інтегрований пошук вакансій від відомого hr-проекту rabota.ua (який, до речі, теж має польські інвестиції). Залежно від заповненої вами анкети будуть доступні актуальні вакансії у сфері, яка вас цікавить. Записи з вакансіями оновляються в міру надходження, чимось нагадуючи звичайну RSS стрічку, що дуже зручно. Творці ресурсу також передбачили можливість спілкування як за допомогою миттєвих повідомлень, так і в дискусійному форматі — у блогах і групах.

Оксана Завуйко, марке­тинг-директор Profeo Україна: «Українські менеджери все частіше звертаються до Інтернету, щоб зібрати інформацію про майбутніх партнерів або працівників. Від того, що вони там знаходять— фотографії з вечірки чи портфоліо робіт, особистий щоденник чи професійне резюме — великою мірою залежить майбутнє кар’єри. Створюючи Profeo, ми прагнули надати нашим користувачам інструмент для усвідомленого формування персонального бренда».­

Хоч Profeo.ua працює в уанеті з 2008 року, про якусь монетизацію поки говорити важко, — ні рекламних банерів, ні контекстної реклами там немає. А от платні послуги плануються, хоча зараз весь функціонал доступний абсолютно вільно. До речі, кожен користувач сервісу Profeo може одержувати бали за свою активність, які згодом можна буде обміняти на доступ до особливих і ексклюзивних послуг у сервісі. 

UB.ua

Основна мета інтернет-порталу і соціальної мережі для ділових людей — об’єднання бізнесменів і працівників підприємств у єдиний інформаційний простір.

Із моменту запуску оновленої версії (сам портал успішно функціонує більше 8 років) кількість зареєстрованих користувачів — понад 22 тис., а підприємств — понад 6 тис., кількість компаній, з якими укладені договори про надання послуг — понад 2 тисячі.

Усі сервіси цієї соцмережі створені для того, щоб забезпечити рівноцінну конвертацію витраченого часу в гроші. Є величезний інструментарій для просування власної справи за допомогою ub.ua і спілкування з колегами за сферою діяльності. Перші три кроки: реєстрація себе самого (як фіз­особи) на порталі, реєстрація фірми й, нарешті, призначення самого себе її інтернет-представником. А далі потрібна активність: зареєструвати на сайті своїх співробітників, розмістити товари й послуги на базарі або в інтернет-магазині.

Валентин Цейко, директор порталу ub.ua: «Той факт, що ми вже дев’ятий рік на ринку, доводить нашу фінансову стабільність. Ми постійно стежимо за реакцією наших користувачів і клієнтів. Щомісяця незатребувані опції прибираються, на їхнє місце приходять нові, удосконалюються наявні. Укр­бізнес більше адаптований під наш менталітет, відрізняємося ми ще й профільністю, тобто адаптованістю під бізнес. Це (у поєднанні  зі стабільним приростом реєстрацій) дозволяє нам  упевнено працювати над показником у сотні тисяч активних користувачів уже в дуже недалекому майбутньому».

Цікава особливість — наявність захищеної пошти, яку не індексують пошукові системи. Завдяки шифруванню листи не можуть прочитати навіть співробітники самого сайта. Є можливість провести групові онлайн-конференції й, природно, заробляти внутрішню валюту соцмережі, якою можна оплачувати рекламні послуги. Не обійшлося й без інтегрованого фірмового пошуку вакансій.

Розробники мережі впевнені, що саме за такими сервісами майбутнє інтернет-реклами й ефективного просування товарів і послуг. 

Politiko.ua

«Якщо ви не цікавитеся політикою, це ще не означає, що політика не цікавиться вами», як любив говорити Перикл/Черчіль/Бісмарк­­ (історики усе ще ламають списи із приводу авторства вислову). Творці соцмережі Politico.ua вирішили наслідувати пораду  великих людей і створити першу в Україні політичну соцмережу зі шляхетною метою — об’єднати в одне співтовариство політиків, експертів, журналістів, лідерів партій і  виборців.

У мережі створені всі умови для політичної й суспільної діяльності: спілкування в групах, ведення блогів, дебати, висловлення корисних ідей, можливість оцінити діяльність партій і поставити запитання їхнім лідерам. Можна навіть стати членом улюбленої партії лише в один клік мишкою. Як уважає засновник проекту Дмитро Лисенко, його соцмережа — добра стартова площадка для молодих політиків.­

У цілому соцмережа популярна, але наплив користувачів залежить від політичної ситуації в країні — від виборів до виборів.

Дмитро Лисенко, керівник проекту Politico.ua: «Якщо говорити про активність наших користувачів, то у ­середньому чверть із них є постійними учасниками  соцмережі. Приріст аудиторії – 300—400 людей на місяць. Основними конкурентами ми вважаємо інтернет-видання «Україн­­ська правда» і проекти-сателіти, а також блоги політиків і суспільних діячів на інших  проектах новин».

Головна аудиторія цієї соц­мережі — політично активні люди, які не просто цікавляться політикою, а й мають потребу у зворотному зв’язку, можливості висловити свою думку. Це й суспільні діячі, які не завжди можуть потрапити на телебачення. Загалом у мережі зареєстровано 56 тис. чоловік, аудиторія доволі доросла — середній вік 28 років.

Згодом Дмитро Лисенко­ обіцяє зробити соцмережу­­  комфортнішою для конструктивного спілкування користувачів  із прихильниками й супротивниками і, як уже заведено, уможливити вхід із соцмереж-гігантів.

Політичний проект — це завжди проблеми, але, за словами Дмитра, їх дотепер вдавалося вирішити цивілізовано. Якщо є скарги на неадекватні коментарі (а політичні дебати — це обов’язково наплив емоцій), то вони оперативно видаляються.

Сам проект із моменту свого існування вже окупився, а існує в основному на гроші від пожертвувань користувачів і контекстної реклами Google AdSense.

Зареєструватися на сайті можна за запрошенням. Але випрошувати його по форумах та «інвайт-біржах» не обов’язково — досить відіслати запит у техпідтримку. У такий спосіб проект перешкоджає масовому проникненню політ-ботів від різних політичних сил.