Монорейка, струг, дегазація та інновації

Найближчий шлях до безпеки українських шахт — модернізація.

Це підприємство сьогодні стало полігоном для апробації та застосування нової техніки. Ні, воно не військове, хоча напівоборонний Павлоград недалеко. На одній із найсучасніших шахт у країні — «Степовій» ВАТ «Павлоградвугілля» (ДПЕК) — активно, цілеспрямовано й економічно ефективно випробовується й використовується новітнє гірничо-шахтне обладнання вітчизняного й імпортного виробництва. 

Вугілля не нарубаємо — настругаємо!

У небі з’явився вертоліт, а потім досить скромний «Фольксваген» під’їхав до воріт 2-го блоку «Степової». Тут 2 серпня відбулася демонстрація інноваційного гірничо-шахтного обладнання для вуглевидобутку. Губернатор Дніпропетровської області, колишній гірничий інженер Олександр Вілкул, зі свитою й телеоператорами спустився на глибину 400 м, щоб навіч оцінити нову техніку. Голова ДОДА провів у підземеллі майже 2 години. Побаченим був задоволений: там увели в експлуатацію чеський монорейковий транспорт і струговий комплекс відомої німецької компанії Bucyrus DBT.

— Струговий комбайн спроектований спеціально для розробки тонких і особливо тонких вугільних пластів в українських надрах, — говорить заступник головного інженера Андрій Власов. — На нашій шахті вони товщиною  0,7—0,9 метра, майже в усьому світі такі вважаються непридатними запасами. Конструктори із ФРН довго сушили голову, як пристосувати струг для гірничо-геологічних умов другого блоку «Степової». Нарешті створили й визначили його потужність у 2000 тонн вугілля на зміну. Обіцяли потиснути нам руки й мало не з’їсти свої капелюхи, якщо комбайн дасть більше. І от фактично безлюдний агрегат для очисного вибою видобуває 3300 тонн вугілля: надміцні зубці неймовірно швидко зістругують тонкий і дуже твердий пласт вугілля, наче величезним рубанком. Рекордом же стали 3800 тонн видобутку у зміну. Правда, від німців обіду з головними уборами ми так і не дочекалися… Узагалі, такі комплекси для нашого вуглепрому унікальні. Також у очисних штреках ми використовуємо інноваційні анкерні й рамно-анкерні кріплення, розроблені вченими кафедри підземної розробки родовищ Національного гірничого університету. У цілому ж інвестиції в модернізацію в нас становили близько 622 млн гривень.

Академік НАНУ, екс-зас­тупник міністра вуглепрому Герой України Борис Грядущий, побачивши в роботі новий струговий комплекс, не втримався й вигукнув: «Так ефективно працювати на таких пластах — це фантастика!».­

— На нашій шахті ви не побачите шахтарів, які добувають вугілля молотками й лопатами, — говорить голов­ний механік шахти Анатолій Лихолат. — Тут усе автоматизовано, тому робота не така важка, якою звичайно буває праця гірників у земних глибинах. А вона, упевнений, стане довгою: промзапасів нашого вугленосного поля з енергетичного й коксового вугілля марок Д, Г вистачить на півстоліття — 37 мільйонів тонн. До того ж воно досить якісне: показники зольності (від 8 до 15%), калорійності (близько 6000 ккал/кг) і сірчаності (близько 1%) відповідають світовим стандартам.

Крім того, на цьому блоці побудований новий породний комплекс (ПК), який складається з породного підйому, галереї, навантажувальних пунктів, автодороги й породного відвала. ПК став важливим елементом техпроцесу видобутку твердого палива. За розрахунками, його експлуатація на 25% підвищить темпи й знизить енерговитрати на підготовку очисних проходок ­«Степової».

Монорейкою — по «Степовій»

Наприкінці червня на шахті «Степова» державна комісія прийняла в експлуатацію унікальну підземну монорейкову підвісну дорогу. Це сталося вперше у вуглевидобутку Західного Донбасу. Так реалізувався другий етап програми підземних павлоградських інновацій.

Монорейковий дизельний транспорт від чеської фірми «Ferrit» — це кілька вагонів, що рухаються єдиною підвісною рейкою. Його основ­на перевага — можливість роботи у виробках із кутом нахилу  25—30°. При цьому цілком виключене сходження вагонів із колій, як це трапляється зі звичними підземними електропоїздами. Тепер переміщення гірників до свого робочого місця, а також внутрішньошахт­на доставка вантажів стали швидше, легше й безпечніше. Довжина підвісної дороги — 8 км, вона коштувала ДПЕК «Павлоградвугілля» майже 27 млн грн.

Крім того, на «Степовій» побудовано дизелевозне депо,закуплені два дизелевози, потяг для доставки пасажирів, карета швидкої допомоги й рухливе обладнання для виключення електровозного відкочування по горизонту 300 м східного крила шахт­ного поля блоку №3. Підвісна дорога має обслуговувати видобувну ділянку №4.

Як відзначив головний механік А. Лихолат, раніше вантажі в шахті доставлялися звичайним рейковим транспортом із застосуванням лебідок і акумуляторних електровозів. Ефективність транспортування вантажів монорейкою у порівнянні з попереднім способом зросте в 1,5 раза. Монорейковий дизелевоз автономно рухається по спеціальному профілю, підвішеному до покрівлі виробки, комплектується підвісними візками, кількість яких визначається обсягом перевезеного вантажу, і різними пристроями, які дозволяють полегшити працю гірників.

Метану — «труба»?

— Шахта «Степова» складається із двох блоків, — розповів на зустрічі з керівництвом області гендиректор ВАТ «Павлоградвугілля» (ДПЕК), кандидат технічних наук Артур Мартовицький. — Другий блок — це фактично нова споруджувана шахта, де використовують усі інноваційні процеси. Однією з новітніх технологій, упроваджених на шахті «Степова», cтала дегазаційна система. Тепер метан, який накопичується в місцях видобутку вугілля, виводиться на поверхню через спеціальний трубопровід у нову вакуумно-насосну станцію. На це новітнє обладнання компанія витратила 13 мільйонів гривень, але воно значно убезпечило роботу. Тим більше, що ця шахта надкатегорійна з викидів метану й гірських ударів. У рамках програми дегазації ми плануємо найнебезпечніший вибуховий газ використовувати в роботі котельні для опалення технічних приміщень і для інших виробничих потреб.

— Найкращий спосіб убезпечити роботу на шахтах — модернізувати їх, — говорить голова ДОДА О.Вілкул. — «Павлоградвугілля» гідно справляється із цим завданням. Ми з багатьох питань співробітничаємо із ДПЕК, разом розглядаємо екологічні програми. Влада й бізнес мають працювати в партнерстві.

Після донбаської «чорної п’ятниці» 29 липня за розпорядженням губернатора О.Вілкула найближчим часом безпеку на всіх десяти шахтах області перевірять ще раз. У такий спосіб хочуть запобігти аваріям із людськими жертвами. До речі, 27 липня на «Степовій» теж стався підземний викид метану з пожежею, але вогонь було швидко локалізовано і погашено, люди не загинули.

Довідка «УТГ»

ВАТ «Павлоградвугілля» (ДПЕК) — найбільше в Україні підприємство з видобутку вугілля. До його складу входять 10 шахт, де працюють 26 тисяч людей. Торік підрозділами підприємства видобуто 15 млн т вугілля, або п’ята частина вуглевидобутку країни. На шахті «Степова» близько 2200 працівників, випадки важкого й смертельного травматизму трапляються дуже рідко. Вугілля видобувається з горизонтів 300—500 м, середня довжина лав — близько 300 м. У 2010 році обсяг прохідки по ДПЕК із використанням сучасних рамно-анкерних кріплень конструкції НГУ й заводів України становили майже 60 км.

Відповідно до Декларації соціального партнерства, інвестиції компанії в соціальну сферу становлять майже 17 млн грн.