Орієнтація — експорт

Підбиваючи підсумки роботи підприємств за минулий період 2011 року, генеральний директор об’єднання «Металургпром» Василь Харахулах на серпневій нараді балансової комісії з розподілу основних видів сировини та матеріалів на вересень відзначив, що не треба сліпо довіряти позитивним показникам та офіційним статистичним ­даним.

Наприклад, за офіційними­­ даними держстатистики, металоспоживання на внутрішньому  ринку становило не набагато більше 6 млн т, а експорт — близько 9 млн. У той же час, за даними Державної митної служби, експорт металопродукції на 3 млн т більше. Така істотна різниця в показниках пояснюється тим, що значні обсяги продукції, офіційно виділені для потреб віт­чизняних споживачів, потім було реалізовано за кордон. Це означає, що український ринок спожив лише 3 млн т металопродукції за півроку. Величина, як кажуть, «вражає». Але такий стан справ спостерігається всі останні 20 років. Активність внутрішнього українського ринку металоспоживання рік у рік мінімальна, керівники ГМК традиційно більше покладаються на зовнішній ринок і підганяють асортимент під запити закордонних споживачів. Так простіше й вигідніше, бо можна планувати на перспективу відповідно до реальних програм розвитку окремих промислових секторів та економіки в цілому, які ухвалені в багатьох державах.

— У Росії в тих же кризових ситуаціях 60% загального обсягу виробленої продукції надходить на внутрішній ринок, — сказав В.Харахулах. — Там знають, що й скільки споживатимуть у військово-промисловому комплексі,­ залізничному господарстві­ або сільгоспмашинобудуванні. Виходячи із цього, модернізують виробництво. В Україні ж досі немає єдиної державної економічної стратегії, і це негативно позначається на розвитку гірничо-металургійного комплексу в цілому.

Не може похвалитися чіткістю й інвестиційна політика. За підсумками першого півріччя освоєння капітальних інвестицій у цілому на підприємствах «Металург­прому» становило 2072,8 2 млн грн, що на 519,5 млн грн (на 35%) більше в порівнянні з таким же періодом 2010 року. На дванадцяти підприємствах обсяги інвестицій збільшено на 861,1 млн грн, на чотирьох знижено на 341,6 млн грн. У середньому на тонну виробленої сталі інвестиції становили $11,9 проти $11,7 у 2010-му. При цьому годі й говорити про принципові зміни на краще, враховуючи, що в 2010 році приплив запозичених коштів був мінімальним.

Для порівняння: за останнє десятиліття в Росії інвестиції в питомому обчисленні становили $57 на тонну сталі, в Україні — $23,8. На думку В.Харахулаха, на руку російським металургам грає те, що там «період реструктуризації, тобто корпоратизації — кому що належить, уже стався». А в Україні розподіл активів і позицій триває. 

За даними ВО «Металург­пром», за 7 місяців 2011-го виробництво чавуну зросло в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 4% — до 16,570 млн т, сталі на 7% — до 20,128 млн т, прокату на 6% — до 18,613 млн т. Заявки метпідприємств із вапняків, залізорудної сировині й коксу на вересень «Укррудпром» і «Укркокс» готові забезпечити повністю.