«Скасований» дефолт
Серйозні проблеми в економіці США можуть викликати ланцюгову реакцію в усьому світі, у тому числі й в Україні.
Дефолт у США, який не відбувся, мав недобре продовження у вигляді паніки на світових фондових ринках. Нагадаємо, 6 липня рейтингове агентство Standard & Poor’s знизило довгостроковий суверенний рейтинг США на один грейд, з ААА до АА+ із негативним прогнозом. До цього керівництво Сполучених Штатів спритно уникло загрози дефолту, але сама ситуація помітно підірвала довіру інвесторів до американської економіки.
Якщо коротко, розвиток ситуації був такий. Відправною точкою нинішніх подій стала публікація економічних і фінансових показників США за другий квартал цього року.
Згідно з цими показниками майже всі найбільші американські банки, крім J.P. Morgan і Goldman Sahcs, продемонстрували серйозне послаблення позицій, а найбільший Bank of America зазнав великих збитків у $9,1 млрд. При цьому із середини 2010 року через уповільнення темпів зростання економіки США й погіршення ситуації на ринках праці й нерухомості Федеральна резервна система ввела в дію програму «кількісного ослаблення» за назвою Quantitative Easing, яка полягала у викупі Центральним банком країни з ринку державних облігацій на $600 млрд і яка завершилася в червні.
Усе це відбувалося на тлі небезпечного збільшення держборгу США й дефіциту бюджету країни. У середині липня рейтингове агентство Moody’s попередило, що на початку серпня цього року може понизити кредитний рейтинг США, який був на вищому рівні ААА. Це станеться в тому разі, якщо «ліміт державного боргу США не буде вчасно підвищено, щоб запобігти технічному дефолту з короткострокових зобов’язань».
Слід відзначити, що наразі у світі лише 19 країн із вищим рейтингом. Солідний суверенний рейтинг дозволяє цим державам брати зовнішні кредити на фінансових ринках за мінімальними ставками, у той час як падіння цього показника неминуче призводить до подорожчання позикових коштів.
Стало очевидним, що невтішні фінансово-економічні показники разом із перевищенням ліміту держборгу США й колосальним дефіцитом держбюджету загрожують єдиній на сьогодні у світі супердержаві серйозною кризою. У держдепартаменті й конгресі гостро відчули наближення «години Ч». Рятуючись від колапсу, Сполучені Штати підвищили ліміт держборгу на $2,1 трлн із $14,29 трлн: після недовгих, але запеклих дебатів демократів із республіканцями парламентарії ухвалили цей законопроект. Водночас адміністрація Обами намітила декілька заходів щодо створення бездефіцитного федерального бюджету. Було запропоновано домагатися, попри опір республіканців, скорочення дефіциту за рахунок збільшення податкового навантаження на заможних американців і найбільші корпорації.
Гра в слова
Білому дому вдалося уникнути технічного дефолту, але із цього історія тільки почалася. Уже через три дні після законодавчого підвищення ліміту держборгу рейтингове агентство Standard & Poor’s (S&P) знизило кредитний рейтинг США, опустивши його з найвищої оцінки ААА до АА+ із негативним прогнозом (останнє означає, що подальше зниження кредитного рейтингу цієї країни можливе в найближчі рік-півтора). Два інших найбільших американських агентства — Moody’s і Fitch — рейтинг не знизили, однак у експертних коментарях також дали скептичні оцінки економічним перспективам США.
У S&P пояснили падіння рейтингу тим, що підвищення ліміту держборгу недостатньо для усунення величезного дефіциту держбюджету та стабілізації економічної ситуації. При цьому США планують заощадити лише $2 трлн, тоді як, на думку агентства, необхідно зберегти вдвічі більше. Ще однією причиною такого стану справ стала сумнівна здатність американських демократів і республіканців до вироблення спільних рішень, оперативне ухвалення яких необхідне для оздоровлення економічної ситуації в країні. S&P попередило: якщо бюджетна дисципліна в США не покращиться, то в найближчі два роки рейтинг цієї країни впаде до АА.
Офіційний Вашингтон відповів своєрідно. Він заявив, що агентство S&P ухвалило рішення щодо зниження рейтингу США на підставі помилкових розрахунків. «S&P припустилося математичної помилки на 2 трильйони доларів. Зниження рейтингу ґрунтувалося на сумнівних обчисленнях. Рейтингові агентства, які не робили помилок, усе ще оцінюють США рейтингом «ААА», — сказав Остана Гулсбі, голова групи економічних радників президента США. Одночасно керівник рейтингового агентства S&P Джон Чемберс повідомив, що на відновлення кредитного рейтингу США до вищого рівня може знадобитися більше 10 років.
Майже паніка
Незважаючи на заяви адміністрації США, зниження рейтингу викликало хаос на міжнародних фондових ринках. Як відомо, кредитний рейтинг країни означає її здатність виконувати свої фінансові зобов’язання, і чим він нижче, тим менше довіри до державних цінних паперів. Декілька біржових індикаторів країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону за підсумками торгів за один день упали до річного мінімуму.
Однак прогнози багатьох експертів виправдалися: самі США в цій ситуації не докладали потрібних зусиль для порятунку долара, бо за це взялися інші. Тут головну роль відіграло те, що резерви багатьох центробанків країн світу та інших фінансових структур зберігаються в цінних паперах (переважно в казначейських облігаціях) Сполучених Штатів. Тобто їхній порятунок — справа спільна. До цього варто додати і той факт, що такі важливі міжнародні фінансові інструменти, як ф’ючерси на нафту, акції компаній та сировинні індекси, номіновані в доларах, отже, курс цієї валюти сьогодні має особливе значення для міжнародного ринку.
Вашингтон, мабуть, не дуже переймався ще з однієї причини. Її сформулював екс-голова ФРС Алан Грінспен: «…Казначейські цінні папери США в безпеці. США здатні виплатити будь-який борг, який у них є, бо вони завжди можуть надрукувати більше грошей». Ця заява викликала подив у світових експертів. Американцям було запропоновано пояснити, що може означати фраза «надрукувати гроші», які нічим не забезпечені, крім величезного боргу в 14 трлн 600 млрд.
У «нормальному» розумінні це означає хіба що стрибок інфляції, що ніяк не оздоровлює фінансово-економічну ситуацію в країні. Хоча у випадку з доларом США ці правила не такі однозначні: випускаючи міжнародну валюту, Сполучені Штати давно переклали «функцію» її забезпечення на інших.
Як би то не було, у підсумку паніка позначилася на національному й регіональному фондовому ринках, але американський долар почувався при цьому цілком комфортно, як і держоблігації Сполучених Штатів. Наприклад, російські фондові ринки відразу після зниження кредитного рейтингу США почали падати, курс рубля знизився, а долар виріс.
Економісти відзначили в цій ситуації такий момент. На сьогодні в національних фінансових інститутів багатьох країн нема альтернативи американським цінним паперам. Тому якщо після зниження рейтингу прибутковість короткострокових паперів упала, то котирування американських цінних паперів, навпаки, пішли вгору. Для США це означає, що їх держборг не збільшується.
У цілому із цих причин у найближчій перспективі не варто чекати обвалу долара, хоча він може дещо впасти у зв’язку з тим, що нерезиденти виводитимуть зі США свої активи. У той же час його зміцненню сприятимуть зусилля зовнішніх гравців, які зробили вкладення в держоблігації США й зараз дуже зацікавлені в стабілізації ситуації. Крах долара може настати хіба що у віддаленій перспективі, якщо США не повернуть до себе кредитну довіру й «зелений» втрачатиме функцію міжнародної валюти.
Українські відгомони
Для України знецінювання держоблігацій США й обвал долара не можуть обіцяти нічого доброго. У липні золотовалютні резерви нашої країни збільшилися на 0,6%, або на $229,35 млн, склавши на 31 липня $37,81 млрд. За інформацією Нацбанку, резерви в іноземній валюті на 31 липня становили $36 млрд, спеціальні права запозичення — $110,8 млн. Таким чином, із початку 2011 року золотовалютні резерви НБУ збільшилися на 9,4%.
Що ж до конкретно держоблігацій США, наразі в резервах НБУ цих цінних паперів на суму близько $8,5 млрд. Саме їх Україна може втратити, якщо ці активи знеціняться. Але, як ми вже відзначали, зараз така небезпека невелика, хоча коли НБУ схоче знайти гідну альтернативу американським казначейським облігаціям, прогнозовано виникнуть труднощі. Що ж до пересічних українців, то ситуація з доларом навряд чи серйозно на них позначиться. Якщо американська грошова одиниця падатиме, то не швидко й не відразу, що дасть тимчасову фору для перезбереження заощаджень.
Головна небезпека зараз полягає саме в нинішній паніці на фондових ринках, що може спричинити фінансово-економічні негаразди в різних регіонах планети. Недарма загальний різкий спад на світових біржах експерти вже називають сигналом до початку нової хвилі світової фінансової кризи. Ну а що це таке, українці добре пам’ятають за не такими давніми подіями 2008 року.
